Недільне читання Євангелія Мт. 25, 14-3:
«14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!»

Основні думки:

• Господь знає наші можливості і потенціал.
• Все наше життя має бути спрямоване на те, щоб піднестися із землі на небо.
• Не поспішаймо, ми повинні спішити повільно.
• Радість Господа Твого – великі Божі справи, до яких ми покликані.
• Радість - це стан бадьорості, стан готовності діяти з Богом.
• «Радуйся благодатна, Господь з Тобою…»
• Для людини старозавітньої свідомості Бог караючий, прихід Ісуса Христа на землю явив нам, що Бог – це Любов. Тому, ми маємо «переслідувати» страх бути негідними люблячого Бога, а не страх кари.
• Маючи, віддаваймо на Боже, для добрих справ, ділімось.
• Господь завжди допомагає тому хто працює і має.
• Плач і скрегіт зубів, бо людина бачить, що вона мала і втратила.