РПЦ хочуть вигнати з Всесвітньої Ради Церков через підтримку Кірілом війни в України
Прихильники такого рішення наполягають, що Патріарх Кіріл сам фактично зробив це членство недійсним, підтримавши військове вторгнення Росії в Україну і втягнувши Церкву у глобальні політичні махінації Владіміра Путіна.
Про це повідомляє National Catholic Reporter, передає CREDO.
ВРЦ — це міжнародна екуменічна організація, заснована у 1948 році в Амстердамі. До неї входить 352 християнських Церкви, що представляють близько 580 млн християн по всьому світі.
Преподобний Йоан Саука, священик Румунської Православної Церкви і виконувач обов’язків генерального секретаря ВРЦ, особисто відвідав українських біженців і публічно розкритикував реакцію Кіріла на вторгнення.
«Я пишу Вашій Святості як виконувач обов’язків генерального секретаря ВСЦ, а також як православний священик, — написав отець Саука у відкритому листі до Кіріла у березні. — Будь ласка, підвищіть свій голос і говоріть від імені стражденних братів і сестер, більшість із яких також є вірними членами нашої Православної Церкви».
За кілька днів Кіріл дав відповідь, у якій заявив, що відповідальність за війну лежить не на Росії, а на відносинах між Заходом і Росією.
Але, попри це, отець Саука відкинув пропозицію про виключення РПЦ з Ради, твердячи, що це буде відхиленням від історичної місії ВРЦ — посилення екуменічного діалогу. «Легко виключити, відлучити, демонізувати; але ми, як Всесвітня Рада Церков, повинні використовувати вільну та безпечну платформу діалогу — зустрічатися й слухати один одного, навіть якщо ми одне з одним не згодні, — сказав він. — Це завжди було справою ВРЦ, і я дуже страждав би, якби у мій час це покликання було втрачене і природа ВРЦ змінилася».
Втім, отець Саука ризикує наразитися на спротив сильного «зустрічного вітру».
На червень заплановане велике засідання Центрального комітету ВРЦ, що має повноваження призупинити членство Церкви в організації.
Підстави для цього викладені в Статуті ВРЦ: «Центральний комітет може призупинити членство: (i) на прохання Церкви; (ii) якщо основа чи богословські критерії членства не були збережені цією Церквою; (iii) якщо Церква наполегливо нехтувала своїми обов’язками щодо членства».
Оскільки в Україні продовжує лютувати розв’язана Росією війна, лунає дедалі більше християнських голосів, які вважають, що слід розірвати зв’язки з РПЦ як зі співучасницею війни.
Наприкінці березня чеський пастор і богослов Павел Черний опублікував статтю, у якій стверджував, що РПЦ вже давно намагається використовувати ВРЦ у своїх цілях. Він сказав, що «не можна дозволяти РПЦ залишатися членом Ради, поки вона не зійде з фальшивого шляху релігійного націоналізму».
Невдовзі після цього преподобний Роб Шенк, євангельський християнин і президент Інституту Дітріха Бонхеффера у Вашингтоні, закликав ВРЦ вжити санкцій стосовно Патріарха Кіріла, назвавши його «путінським інструментом пропаганди».
«Прибічники ідеї виключити Кіріла з ВРЦ вважають, що він фактично сам дискваліфікував Церкву, яку представляє, підтримавши військову кампанію Путіна з анексії України і не протистоявши масовому насильству проти мирного населення, — написав він. — Кривавий конфлікт Путіна, що спонукає християн нападати на християн, не тільки підриває задекларовану місію ВРЦ, а й різко суперечить молитві Ісуса до Небесного Отця “щоб були одно, як ми!” (Йн 17, 11)».
Преподобного Шенка підтримав колишній архиєпископ Кентерберійський, екс-голова Англіканської Церкви. Він сказав, що існують «вагомі аргументи» на користь виключення РПЦ зі Всесвітньої Ради Церков.
«Коли Церква активно підтримує загарбницьку війну, не засуджуючи очевидні порушення етичної поведінки під час війни, інші Церкви мають право поставити питання руба, кинути виклик цій Церкві і сказати: “Якщо ви не можете сказати нічого християнського з цього приводу, ми повинні переглянути ваше членство”».
Останні розбіжності всередині православної спільноти, — зокрема, напружені стосунки між Патріархом Кірілом і Константинопольським Патріархом Варфоломієм, — збільшують шанси на виключення РПЦ зі складу ВРЦ.
«Вихід із ВРЦ може сигналізувати про посилення внутрішніх богословських механізмів РПЦ, що вказує на потенційний розкол із православним світом», — зазначила Сара Ріккарді-Шварц, експертка з питань РПЦ і докторантка проекту «Відновлення правди: релігія, журналістика та демократія в епоху пост-правди» університету Арізони.
Джордж Е. Демакопулос, професор богослов’я та директор Центру православних християнських студій Фордгемського університету, погоджується, додаючи: «Бажання РПЦ залишитися у складі ВРЦ, попри постійну риторику, нібито все західне є злом, викликане тим, що до її складу входять інші Православні Церкви, і вона не хоче залишатися осторонь. Вони хочуть бути речниками православ’я, хоча реальність така, що вони говорять лише від імені інституційної оболонки РПЦ».
Наприкінці березня ВРЦ скликала спеціальне засідання на тему України. Незважаючи на те, що представники України та Росії не змогли прибути, група виступила із заявою, в якій засудила «військову агресію, розпочату російським керівництвом проти народу суверенної України» та підтвердила право українців на захист від агресії.
«Ми поділяємо тверде переконання, що не існує законного способу, яким можна було би виправдати чи толерувати цю збройну агресію та її жахливі наслідки з точки зору наших найважливіших принципів християнської віри», — йдеться у заяві.
