• Головна
  • Моніторинг
  • Руйнування українських місць пам’яті в Польщі мають гібридний характер – голова ОУП...

Руйнування українських місць пам’яті в Польщі мають гібридний характер – голова ОУП

17.03.2020, 12:44
Руйнування українських місць пам’яті в Польщі мають гібридний характер – голова ОУП - фото 1
Знищення чи пошкодження українських місць пам’яті на півдні Польщі упродовж останніх семи років мало системний характер і всі ознаки ведення гібридної війни з боку проросійських сил проти Польщі та польсько-українських відносин, - стаття на цю тему на сайті УНІАН

 

Руйнування українських місць пам’яті в Польщі мають гібридний характер – голова ОУПЗнищення чи пошкодження українських місць пам’яті на півдні Польщі упродовж останніх семи років мало системний характер і всі ознаки ведення гібридної війни з боку проросійських сил проти Польщі та польсько-українських відносин.

На цьому під час засідання комісії Сейму Польщі з питань національних та етнічних меншин, на якому розглядалося питання щодо проблем українських місць пам’яті РП, наголосив голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

За словами голови ОУП, Польська держава зробила недостатньо для розслідування цих актів вандалізму проти українських місць пам’яті та встановлення винуватців.

“З 2014 по січень 2020 року, коли мав місце останній випадок, у Польщі спостерігається нове явище: знищення українських могил та пам’ятників за іншим сценарієм, ніж це спостерігалося в 90-х роках, коли траплялися поодинокі такого роду дії на південному сході країни. Останнім часом ці дії були організованими і складалися з двох елементів: безпосереднього нищення місця пам’яті й так званої інформаційної складової”, - заявив Тима.

Він пояснив, що перед нищенням кожного пам’ятника спочатку організовувався відповідний інформаційний фон про те, що треба знищити, потім відбувалося нищення місця пам’яті, що супроводжувалося відеофіксацією. Згодом ці відео першими з’являлися на інтернет-сторінці бойовиків на окупованих територіях Novorossia Today, польську версію якої вів громадянин Польщі з крайніми правими поглядами Давід Худзєц, який і зараз перебуває у Донецьку. Потім інформація про це просочувалася в інші ЗМІ. Він зауважив, що, фактично, за цим сценарієм здійснювалося знищення українських місць пам’яті до 2016 року.

На підтвердження тези про очевидний російський слід у нищенні українських місць пам’яті в Польщі, Тима нагадав, що з перехопленого українськими хакерами у 2017 році листування білоруса Олександра Усовського з наближеними до Кремля росіянами було добре видно, що російська сторона фінансувала акції найманих поляків по знищенню українських місць пам’яті на півдні країни.

“Маємо кілька прикладів, які підтверджують, що знищення могил та українських пам’ятників було елементом організованої акції, яка добре координувалася і підтримувалася особою, котра була пов’язана з російською державою та центрами, які займаються дестабілізацією ситуації не лише в Польщі, але й інших країнах Східної Європи, а також зі знищенням польських місць пам’яті в Україні, зокрема у Гуті Пеняцькій”, - наголосив голова ОУП.

Він висловив жаль з приводу того, що у жодному з випадків вандалів не було затримано попри значну кількість наявних відеоматеріалів і навіть декларування у цих відео приналежності окремих зловмисників до праворадикальної організації Табір великої Польщі (Oboz Wielkiej Polski).

За його словами, аналіз цих даних свідчить, що ці дії були елементом гібридної війни, спрямованої проти української меншини, інтересів Польщі та на шкоду польсько-українським відносинам.

Тима звернув також увагу на іншу проблему: неузгодженість та хаотичність дій різних гілок польської влади, в результаті чого українські місця пам’яті, які у світлі права вважаються легальними, наприклад, могила УПА на горі Монастир, не були вписані до реєстру військових поховань, відтак були позбавлені захисту держави. Саме через це надмогильна плита на горі Монастир залишається розбитою й досі.

На його переконання, у Польщі стосовно української меншини здійснюється політика “непам’яті”, оскільки органи як центральної, так і місцевої влади залишаються байдужими до потреб меншини, зокрема у контексті встановлення і гарантування недоторканності місць пам’яті українців.

 

УНІАН, 17 березня 2020