Сакральні Карпати: в Івано-Франківську зібралися на форум дослідники і популяризатори історико-культурної спадщини регіону
Розпочався захід із благословення від духовенства ПЦУ та УГКЦ.
У вітальному слові ректор вишу Мирослав Луцький наголосив на важливості збереження національної сакральної спадщини, традиції і пам’яті про неї для прийдешніх поколінь.
«Необхідно в час війни памʼятати, за що воюємо. Надважливо, щоб наші діти й молоде покоління усвідомлювали, що ми одвічний і талановитий народ. І “Сакральні Карпати” – це, безумовно, відбиття духовності нашого краю», — відзначив ректор УКД.
Гарною українською мовою вітав форум гість з Румунії Vasile Ducius, голова комуни Бістра. Він поділився своїм баченням спільного в культурі та етносі українців і румунів. Також відзначив, що є хороша співпраця між регіонами, яка постійно поглиблюється. Зокрема, під час форуму підписали меморандум про співпрацю між УКД та комуною Бістра.
На стику духовності, мистецтва і туризму
Основною частиною форуму «Сакральні Карпати» стали дві панельні дискусії («Сакральна карта Карпат: між духовністю, культурою і туристичними практиками» та «Мистецький код Покутсько-Буковинського краю»), у межах яких свої тематичні доповіді та презентації представили вчені, митці, дослідники національної спадщини регіону і ті, хто займається її популяризацією, а також – реабілітацією військових.
Директор Буковинського центру культури і мистецтва Чернівецької облради, журналіст, мистецтвознавець Микола Шкрібляк детально розповів про локальні особливості етнографічних регіонів Буковини та про взаємовпливи їх мистецьких традицій на прикладі народного одягу. Також наголосив на важливості збереження народних ремесел і перспективи підтримки художніх промислів на державному рівні.
Про унікальні сакральні ландшафти Покутсько-Буковинських Карпат розповів професор Чернівецького університету Іван Костащук. Вчений наголосив, що війна внесла свої корективи у створення нових просторів у нашій країні, які стануть справді сакральними з тих чи інших причин, зокрема, через вшанування відповідних подій і людей. Такими сакральними місцями стануть поля боїв, де гинули наші захисники і захисниці, місця їхніх поховань.
Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського, краєзнавиця, журналістка, дослідниця Ярослава Ткачук детально розповіла присутнім на форумі про відомих покутських просвітителів та роль духовенства в дослідженні, популяризації та розвитку Карпатського краю у другій половині ХІХ — початку ХХ століть.
Про формування в той період української еліти, місію священиків як поводирів народу, що почав отримувати свободу. Тоді саме українська Церква, каже пані Ярослава, дала перших титанів - митців, письменників, військових, юристів, економістів тощо. Священик Йосафат Кобринський, який народився в Коломиї, був одним з таких. Він провів неймовірну просвітницьку роботу, створив український дім в Коломиї. «Власне завдяки цьому чоловіку ми маємо сьогодні унікальний Національний музей народного мистецтва, який занесений до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів, де зібрано понад 50 тисяч одиниць унікальних творів нашої минувшини», — наголошує Ярослава Ткачук.
Ще один відомий український діяч, про якого розповіла дослідниця – о. Софрон Витвицький. Він був етнографом, який досліджував гуцульські традиції і зробив чималий внесок у їх збереження.
До слова, у межах форуму в УКД представили виставку писанок, які є частиною Музею Писанки, що належить до Коломийського Національного музею народного мистецтва.
Проректор УКД Любомир Ілин ознайомив присутніх на форумі з народженням духовного образу в сакральному просторі – від ідолів до святих. Як стверджує вчений, досліджуючи християнізацію, можна стверджувати, що Карпатський регіон недооцінений, його потрібно вивчати і популяризувати. Тут є багато місць, які це доводять завдяки відповідним археологічним знахідкам. Також в регіоні є давні християнські храми, до прикладу, печерний на Тернопіллі, скельний монастирський комплекс на Львівщині тощо.
Про традиції іконопису на форумі розповів його дослідник отець Віталій Козінчук. Мистецтвознавець провів паралель у політиці «русского міра» і храмами, в яких служать представники РПЦ. Також розповів про те, як присвоювалися наші сакральні скарби російськими загарбниками. За слвоами о. Віталія, у світі давньоруське мистецтво звично сприймають як саме давньоросійське, що потребує глибокого роз’яснення. Зупинився він і на історії розвитку іконопису в світі і Україні. «Український іконопис, який прожив дуже багато випробувань через різні війни, зберіг свою ідентичність», — зауважує отець Віталій.
А про те, як сучасні герої-захисники України з різних регіонів можуть долучитися до пізнання Карпатського краю та його традицій, розказав Михайло Хмелевський з Чернівецької ОВА. Військові, які беруть участь у проєкті «Мандротерапія», вже побували на Верховинщині, відвідали історичні та сакральні місця і навіть підкорили Говерлу. Посадовець каже, для них це стало суттєвою підтримкою і дало чудові результати. За його словами, природа та історія особливо добре впливають на відновлення наших захисників.
«Намолене небо» і власний музей у 15 років
У межах форуму відбулася презентація етномузею «Наш край, як рай», що знаходиться у селі Жуків на Івано-Франківщині. Його засновник – 15 річний Віталій Данило. Хлопець колекціонує сторічні вишиті сорочки, сам їх реставрує і популяризує культурну спадщину свого регіону.
«У нашому регіоні є багато сакральних речей, які ми можемо показувати на міжнародній арені. На Покутті маємо дуже гарну вишивку, яку вивчають чимало дослідників. Якщо поїхати у кожну громаду чи навіть маленьке село, ми побачимо, що скрізь вишиванка відрізняється», — каже в.о. завідувачки кафедри туризму та готельно-ресторанної справи УКД Христина Терлецька.
Також під час заходу членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Марія Чулак представила власні вироби з бісеру.
А підсумком кропіткої роботи команди Університету Короля Данила та ГО «Карпатський мистецький фонд» стала збірка «Намолене небо», яку презентували присутнім. У ній зібрані зображення картин на релігійну тематику митців з усієї України. Їх вони виконували на ґонті з крівлі старовинної церкви на Закарпатті. Коли у храмі перекривали дах, дощечки вирішили перетворити на мистецькі твори.
«Побутує така фраза, що коли об’єднуються слабкі, вони стають сильними, коли об’єднуються сильні, вони стають непереможними. Приємно, що університет підтримав цей проєкт і сьогодні ми можемо презентувати перший етап робіт у вигляді вишуканого каталогу, який зібрав, упорядкував і видрукував УКД», — підкреслив голова ГО «Карпатський мистецький фонд» Ігор Іванків.
Підсумки і перспективи
«Вже втретє проводиться цей форум і дуже важливо є те, що попри непрості обставини, в яких перебуваємо, відбуваються подібні заходи, — підсумував в коментарі для РІСУ отець Михайло Віхоть, адміністратор івано-франківської парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ. — Ворог хоче нищити все: не лише матеріальне, але й духовне, і такі заходи найперше нагадують нам про цінність, яка вже є і яку потрібно берегти».
«Сакральна спадщина — це основа, на якій просто живемо. Без неї життя не є життям, і ми просто прирівнювалися б до тварин. Людина тим і відрізняється, що здатна на сакральне і його збереження. А молодь – найважливіша ланка у передачі минулого до майбутнього. Маємо наповнювати цим інформаційний простір. Маємо розуміти, що теперішня війна – не війна Росії і України, а цивілізаційна. І оскільки Україна — одна з колисок світової культури, то важливо це розуміти», — додає отець Іван Рибарук, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ в селі Криворівня на Верховинщині.
