СБУ проти УПЦ. Як і чому Зеленський та спецслужби взялись за (не)московську церкву
Віталій Червоненко, Святослав Хоменко
До осені 2022 року тема співпраці представників УПЦ на окупованих територіях з російськими військами не особливо наголошувалась українськими силовиками, проте вже у жовтні ситуація радикально змінилась.
Пішли обшуки у єпархіях УПЦ, СБУ почала повідомляти про ознаки проросійської діяльності у єпископів, а одному з них повідомили про підозру у кримінальній справі.
Правоохоронці прийшли з обшуком до Києво-Печерської лаври у Києві. Проте, мабуть, найрезонансніший обшук відбувся у Чернівцях, у рідній єпархії предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія.
СБУ повідомила, що знайшла там докази наявності російського паспорта в місцевого митрополита Мелетія (сам ієрарх заперечує наявність у нього російського громадянства), а преса за підсумками обшуку смакувала інтимний скандал.
Низка ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбі розмістила знімки частково оголеного секретаря єпархії архімандрита Никити та 17-літнього хлопця, який нібито, знову ж таки, за словами джерел у службі, раннім ранком перебував у одному приміщенні з архімандритом. Офіційно СБУ з цього приводу нічого не заявляла.
Фігурант скандалу, архімандрит Никита, якого напередодні призначили очолити Івано-Франківську єпархію, заперечив будь-які інтимні речі: за його словами, спецслужбісти увірвалися до приміщення, роздягнули всіх присутніх і сфотографували з незрозумілою метою.
Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент заявив ВВС, що звинувачення на адресу архімандрита Никити є безпідставними та ґрунтуються на відвертій маніпуляції, а ознаки злочину має радше розповсюдження фотографій напівоголеного неповнолітнього юнака.
У зв'язку зі скандалом висвячення архімандрита Никити у єпископи відклали, проте, каже митрополит Климент, немає жодних підстав, аби переглядати це рішення. За даними ЗМІ, висвячення має відбутися уже цієї неділі, 4 грудня.
І мало хто помітив, що напередодні ескалації цих скандалів президент Володимир Зеленський дуже суттєво змінив свою риторику щодо церков.
Він чи не вперше публічно визнав існування проблеми з проросійськими елементами в УПЦ. І оголосив про свого нового радника у церковних питаннях - Віктора Єленського. Й анонсував зміну державної політики у цій сфері.
Персона Єленського - щирого прихильника томоса та автокефалії українського православ'я - дала серйозний сигнал про зміну настроїв щодо церкви в оточенні президента.
Окрім того, джерела ВВС News Україна в спецслужбі засвідчили: там налаштовані серйозно зайнятись можливими фактами проросійської діяльності в УПЦ. І це цілеспрямована політика нового керівника СБУ Василя Малюка.
Ми спробували розібратись, що стоїть за активізацією роботи спецслужб у церковній сфері, як президент Зеленський змінюватиме свою політику та що чекає на православні церкви України.
Нова церковна політика
У перші роки свого президентства Володимир Зеленський волів глибоко не вникати у перипетії українського православ'я.
Перед президентськими виборами 2019 року була створена Православна церква України, яка отримала томос про автокефалію.
Створення ПЦУ вважав одним з найбільших досягнень свого президентства попередній глава держави Петро Порошенко. Він активно використовував релігійну тему у своїй передвиборчій риториці, тому не дивно, що в команді Зеленського сприймали ПЦУ як політичний проєкт Порошенка. І теплих почуттів до цієї церкви не мали.
Тим більше, судячи з неформального спілкування ВВС з президентом і його командою у той час, там симпатизували радше Українській православній церкві Московського патріархату.
Тодішній друг президента і новий голова СБУ Іван Баканов відкрито розповідав, що він прихожанин УПЦ МП.
В офісі президента регіональною політикою займався Сергій Трофімов - ще один давній соратник та захисник інтересів УПЦ. Окрім державної служби, він ходив у Києво-Печерську лавру, де навіть співслужив предстоятелю митрополиту Онуфрію і часто спілкувався з головним спонсором церкви Вадимом Новинським. Джерела ВВС кажуть, що у спілкуванні з емісарами Константинополя Трофімов озвучував їм такі тези про томос та автокефалію, які радше пасували б російським пропагандистам.
Втім, в УПЦ кажуть, що жодного особливого сприяння до себе під час президентства Зеленського не відчували.
У такому стані в Україні сформувався певний статус-кво: президент підтримував контакти з Вселенським патріархом, проте ПЦУ від держави особливого сприяння не мала, а частина команди президента допомагала захищати інтереси УПЦ МП.
Проте повномасштабна війна Росії проти України 24 лютого 2022 року змінила ситуацію.
Російська православна церква підтримала вторгнення. І хоча УПЦ МП з перших годин вторгнення засудила його, виступила різко проти керівництва Росії та підтримала українське військо, питань до церкви було багато.
По-перше, формально патріарх Московський Кирило був пастирем і для УПЦ. По-друге, у ЗМІ з'явилося багато повідомлень про співпрацю деяких священників та єпископів УПЦ з окупантами. Митрополит Климент з УПЦ наголошує, що ці звинувачення до появи обвинувальних вироків судів є голослівними.
Настрої у суспільстві радикалізувалися, тож спочатку УПЦ дозволила не поминати патріарха Кирила, а потім провела 27 травня собор і оголосила про незалежність від Російської православної церкви.
Саме суспільні антиросійські настрої, аж до фізичного насильства на місцях, як свідчили співрозмовники в УПЦ, змушували церкву рухатись від Москви.
Зі статуту УПЦ прибрали практично всі формальні ознаки зв'язку з РПЦ. Це був дуже рішучий крок, хоча експерти ще тоді вказували, що УПЦ так і залишилася канонічно частиною Російської православної церкви.
Тим більше, були свідчення, що частина єпископів та священників продовжували поминати Кирила як патріарха.
Як покарання для УПЦ патріарх Кирило поступово анексував єпархії в окупованих Криму та Ровеньках на Луганщині. Митрополит Климент з УПЦ каже, що його церква не визнає цієї "анексії".
"Рішення синоду РПЦ відносно Ровеньківської і кримських єпархій не обґрунтовані канонічним правом і не мають канонічних наслідків для УПЦ", - каже він.
В середині літа почали з'являтися все більше свідчень того, що у керівництві СБУ у лютому виявилось забагато російських агентів та зрадників. І вони були не чужі до голови служби Івана Баканова.
Володимир Зеленський врешті звільнив свого соратника зі спецслужби, а на його місце поставив тимчасовим головою професійного військового та спецслужбіста Василя Малюка.
Це рішення, як вказують співрозмовники ВВС, суттєво вплинуло на зміну ставлення до церковного питання в Україні.
"Активізація роботи на напрямку УПЦ МП пов'язана зі зміною керівництва СБУ. Звісно, це не робиться без погодження вищого керівництва держави", - відверто розповів ВВС співрозмовник у спецслужбі.
За його словами, якщо на проповідях священник говорить "немає України, немає війни і Росія прийшла нас звільнити", то це не церковна історія, а питання національної безпеки.
"Цю позицію Василь Малюк доніс до керівництва держави, вони погодили, тому хлопці зараз так і діють", - додав співрозмовник. Він каже, що важливим кроком була саме заміна Баканова на Малюка.
"Але позиція служби чітка - ми діємо тоді, коли бачимо загрозу державності та нацбезпеці. У нас точно немає релігійних багатоходівок чи підігрувань комусь із церков. Це просто пов'язано з реальним впливом Росії", - наполягають у спецслужбі.
Вже у жовтні пішли повідомлення про перші гучні обшуки в керівників цілих єпархій.
А 27 жовтня в першому інтерв'ю Василь Малюк назвав УПЦ МП "ідеальним полем для функціонування ворожої резидентури".
Тоді ж він заявив, що від початку війни СБУ відкрила 23 кримінальних провадження щодо діячів УПЦ, а вже 33 церковників є підозрюваними - "від класичних агентів збору глибинної інформації до банальних коригувальників вогню в рясах".
Співрозмовник в СБУ вказує, що проти священників-колаборантів працювали з перших днів війни, але особливого розголосу цьому не надавали.
В СБУ неформально анонсують ще більше обшуків у керівників єпархій УПЦ, щодо яких є інформація про безпекові ризики і зв'язки з Росією.
А щодо двох коригувальників вогню у рясах навіть незабаром почнеться судовий процес.
Хоча співрозмовник визнав, що ще досі у силових органах є "колеги з духовними скрєпами", які підігрують потенційним фігурантам справ.
"По тих же обшуках в лаврі розуміємо, що хтось їм нашептав, що ми будемо приходити. Бо можна було знайти набагато більше", - додав співрозмовник.
Митрополит Климент з УПЦ наголошує, що в результаті обшуків, проведених у доброму десятку єпархій, спецслужба не знайшла ані зброї, ані російських диверсантів, які, за свідченнями критиків церкви, мали переховуватися у храмах та монастирях УПЦ,
Коментувати діяльність тимчасового очільника СБУ він відмовляється.
Сюрприз від Зеленського
Під час спілкування з пресою 18 листопада Зеленський неабияк здивував церковних оглядачів.
На фоні дій СБУ президента запитали щодо того, як можна захистити інтереси країни від російського впливу, зокрема і через УПЦ МП.
"Є реакція СБУ на конкретні випадки і конкретних людей. Так це відбувається сьогодні. Ніякого тотема захисту в них немає, це точно. Ми не втручаємось. Але і захисту в них не буде, мають відповідати як будь-яка людина", - заявив президент і навів приклад кримінальної справи щодо випадків прославляння Росії у Києво-Печерській лаврі.
Журналіст нагадав, що Православна церква України вже пів року намагається отримати державну реєстрацію свого монастиря в лаврі і отримати частину приміщень, які не використовуються.
І тут президент несподівано розповів, що він знайшов нового радника з церковних питань, з яким і буде розбиратись в церковних перипетіях.
"Нещодавно спілкувався з людиною, хотів глибше розібратись в питанні, ця людина мені сподобалась. Схоже прізвище у нього, тільки без однієї літери - Єленський. Мені сказали, що він глибоко розбирається. Мені також так здається, наскільки можу оцінити", - пояснив президент.
Зеленський сказав, що хоче розібратись у сфері, щоб допомогти та бути справедливим.
Він повідомив, що вже почав консультації з Єленським. І заявив, що є пропозиції посилити та надати більше суб'єктності службі, яка займається питаннями релігії.
"Щоб на неї ніхто не мав впливу, щоб там були справедливі і професійні люди, а головне, які розбираються", - додав він і пообіцяв обговорити зміни у цій сфері з прем'єр-міністром та міністром культури.
Зеленський розповів, що зараз багато переймається церковним питанням і багато часу про це думає. За його словами, держава має допомогти розібратись у цій сфері.
Хто такий Єленський і що він радить президенту
Доктор філософських наук Віктор Єленський вважається одним з найвідоміших та найфаховіших експертів у сфері релігії.
У парламенті минулого скликання він був депутатом від "Народного фронту" й там просував створення української автокефальної церкви та отримання томоса від Вселенського патріархату.
Звісно, у нього ставлення до УПЦ МП (як він продовжує її принципово називати) і її незалежності від Москви досить критичне.
У розмові з ВВС News Україна Віктор Єленський підтвердив, що зустрічався з президентом і доніс йому свої погляди на церковні питання.
"Мені здалось, що Зеленський уважно і зацікавлено слухав. Його обізнаність в темі була вищою, ніж можна було уявити", - починає розповідь він.
Насправді, як визнає Єленський, ще жодної офіційної посади він не отримав.
Єленський каже, що всі президенти рано чи пізно виявляли цікавість до цієї теми і створення єдиної помісної церкви.
"В адміністрації Зеленського пройшли шлях до розуміння важливості дуже швидко. Я побачив, що вже є розуміння у президента, що є проблема і треба її розв'язувати. Прагнення точно є", - вважає Єленський.
Якщо раніше там був Сергій Трофімов (звільнений восени 2020 року), який, за словами Єленського, розповідав Вселенському патріарху російські ідеологеми про шкідливість томоса, то зараз в оточенні президента є "інші люди".
Але не називає, хто саме так змінює світогляд президента.
"Думаю, що у президента зараз є вже розуміння, що томос і автокефалія Православної церкви України - це був величезний прорив. І є прагнення до врегулювання проблеми роз'єднаності православ'я в Україні. От про це ми і говорили", - ділиться враженнями Єленський.
Як долати роз'єднання - такого бачення у президента ще немає, каже Єленський, але президент дійсно серйозно почав вивчати ці проблеми.
Сам Єленський вважає, що суспільні настрої зараз штовхають УПЦ до змін - щоб вона реально розірвала стосунки з Московським патріархатом і засудила колаборантів. І щоб її керівники публічно відіслали Путіну усі свої нагороди, які особисто отримали.
"Щоб розібрались, хто їхній ворог - ПЦУ, як вони наголошують, чи Росія. Це і є проблема", - ділиться своєю точкою зору Єленський.
Він впевнений, що УПЦ досі має зв'язок з РПЦ, хоча і прибрала згадки про це зі статуту. На його думку, у президента також є розуміння, що цей зв'язок залишається.
Тому Зеленський, на його думку, і хоче працювати над цієї проблемою, а у майбутньому - над примиренням УПЦ та Православної церкви України.
У кінці розмови ми питаємо, чи є досі у Зеленського чи його оточення переконання, що ПЦУ - це "церква Порошенка".
"Ні, цього вже немає. Ми в такому ключі не говорили, але я бачу, що там розуміють, що ПЦУ - це церква, яка завжди підтримує державу і Україну", - резюмував Єленський.
Співрозмовник ВВС News Україна у керівництві ПЦУ розповів, що наразі жодних конкретних сигналів від влади щодо будь-яких перемовин чи консультацій не було.
Лавра, релігійна служба і чи досі УПЦ МП?
Анонсована Зеленським реформа стосується державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, яку вже кілька років очолює науковиця Олена Богдан.
До її роботи є багато претензій у експертів, включно з Віктором Єленським, а також у Православної церкви України.
Пані Богдан закидають і гальмування переходів парафій від УПЦ до ПЦУ, і загалом симпатії на користь митрополита Онуфрія і його структури.
Тим часом митрополит Климент з УПЦ говорить, що юридичні відносини української держави з його церквою важко назвати ідеальними: з незрозумілих причин досі не зареєстровано оновлений у травні цього року статут УПЦ, церква не має можливості зареєструвати нові монастирі, парафії та єпархії.
Сама Богдан заперечує закиди на свою адресу і вказує, що працює згідно закону та незаангажовано ставиться до всіх сторін.
9 листопада в інтерв'ю ICTV Олена Богдан дала оцінку тому, чи дійсно УПЦ вже не пов'язана з Московським патріархатом.
Вона пояснила, що організаційного зв'язку між УПЦ і Російською православною церквою вже немає, але канонічний існує. І Росія досі впливає на найбільшу релігійну організацію України.
У коментарі ВВС News Україна Олена Богдан оцінила плани президента реформувати її структуру, адже він сам натякнув на можливість замінити її на посаді та змінити формат самої служби. Також Богдан прокоментувала звинувачення у тому, що вона нібито блокує передачу ПЦУ частини приміщень Києво-Печерської лаври.
"Ми б вітали прямий контакт із президентом і можливість поінформувати його як про діяльність державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), так і про ситуацію з православ'ям в Україні й питання Києво-Печерської Лаври зокрема", - йдеться у відповіді Олени Богдан для ВВС.
З цього можна зробити висновок, що такого діалогу зараз немає.
Щодо Києво-Печерської лаври та передачі частини її приміщень в оренду ПЦУ Олена Богдан повідомила, що ДЕСС не є органом управління для національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Тому і не може передавати у користування будівлі заповідників.
Олена Богдан нагадала, що ПЦУ користується будівлею на території заповідника біля Верхньої лаври - церквою Феодосія Печерського - через дорогу від лаври.
ПЦУ звернулася до кабміну з проханням про богослужіння в храмі Верхньої лаври, яким не користується УПЦ. Але, каже Богдан, згідно з роз'ясненням фахівців заповідника, ці храми не можуть бути використані для регулярних богослужінь через стан пам'ятки або перебування там музеїв.
При цьому Олена Богдан нагадала, що у грудні цього року завершиться оренда УПЦ двох храмів Верхньої лаври. Таким чином натякнувши, що саме їх могли б передати в користування ПЦУ.
Зі свого боку Олена Богдан анонсувала, що, імовірно, цього або наступного тижня ДЕСС зареєструє нову юридичну особу (Києво-Печерський монастир ПЦУ) - коли будуть подані належні документи.
В УПЦ до перспектив входження ПЦУ до Лаври ставляться скептично.
"Якщо ПЦУ передадуть у користування якийсь храм на території Лаври, політична і моральна відповідальність за наслідки такого рішення буде на тих, хто ухвалить таке рішення. Такий крок буде сприйнято вірянами УПЦ однозначно негативно - як певна провокація, бо ми багато разів мали змогу переконатися, що в ПЦУ не вміють себе культурно поводити поруч з вірянами інших конфесій", - каже митрополит Климент з УПЦ.
Богослов Кирило Говорун, а у минулому керівник відділу зовнішніх зв'язків УПЦ МП, також вважає, що ця церква зараз прибрала зі статуту чіткі і явні посилання на Москву.
"УПЦ зробила щиру спробу дистанціюватись від Москви у травні. Але вони залишаються в Московському патріархаті через те, що ввели туди згадку про грамоту від патріарха Олексія від 1990 року. Там говориться, що УПЦ є частиною світового православ'я через РПЦ", - нагадує у розмові з ВВС News Україна Говорун.
Окрім того, Говорун звертає увагу, що 25 листопада СБУ після обшуку в Чернівцях оприлюднила листування митрополита Мелетія Буковинського (керівника відділу зовнішніх зв'язків УПЦ) з митрополитом Марком з Російської православної церкви за кордоном. У ньому Мелетій пише, що УПЦ і далі є частиною РПЦ.
Окрім того, за словами Говоруна, для інших помісних церков УПЦ не є самостійною церквою, а набором єпархій РПЦ в Україні.
"Для зміни ситуації УПЦ мала надсилати листи миру іншим церквам і заявляти свою незалежність. Коли автокефалія проголошується, то про це оголошується іншим церквам і починаються переговори, зараз цього немає. Навіть наміру такого немає", - додає Говорун.
Про такі ж листи миру, які мала розсилати УПЦ, згадував і Віктор Єленський.
"Тому це декларація для внутрішнього вжитку. Коли зручно можна говорити назовні про себе як частину РПЦ, а на внутрішню аудиторію розповідати про незалежність", - вважає Говорун.
Релігієзнавець Андрій Смирнов уважає, що ситуація складна і наразі організаційно-канонічний статус УПЦ невизначений.
"Ніхто до кінця не має відповіді на питання, чи УПЦ повністю відокремилася чи частково. У листі до ДЕСС владика Онуфрій вживає термін "відмежувалась". І цей гібридний статус влаштовує ієрархів УПЦ - Москва їх не карає за самодіяльність, а в очах світового православ'я вони залишаються єпископами РПЦ. Тому це виглядає як спроба всидіти на двох стільцях, принаймні до кінця війни", - прогнозує Смирнов.
В УПЦ з такими оцінками не погоджуються.
"УПЦ сьогодні зробила все, щоб відповідати всім вимогам до незалежної помісної церкви. Ціла низка православних церков, які називають себе незалежними, не мають і частинки тих прав, які має УПЦ", - каже митрополит Климент.
Піар з елементами компромату
Загалом експерти зараз схильні називати дії Служби безпеки щодо УПЦ піаром чи певними сигналами, але аж ніяк не прагненням реально переслідувати верхівку церкви.
"Є піар на публіку з елементами компромату. Те, що ми бачили картинки чутливі у Чернівцях, це компромат. Це законно, але аморально. Не зовсім це завдання СБУ таке видавати", - коментує гучний обшук в Чернівецькій єпархії Кирило Говорун.
Він припускає, що такими діями можуть подавати сигнали верхівці церкви, але у правовій державі - це маніпуляції та тиск.
З іншого боку, злиті журналістам оперативні матеріали обшуку показали, що УПЦ така ж як і інші церкви.
"Ця проблема подвійних стандартів - коли люди живуть одним, а проповідують інше. Таке притаманне для більшості церков. Але УПЦ показували себе як чисті і духовні борці за традиційні цінності. Але всі побачили, що в УПЦ ті ж проблеми моральні, пов'язані з людською сексуальністю, як у інших церквах", - вважає Говорун.
Андрій Смирнов вважає заходи СБУ схожими на психологічний тиск спецслужб на керівництво УПЦ, щоб змусити її до діалогу чи співпраці з державою, а також погасити суспільний негатив від церковних скандалів.
"Знайдена література в монастирях не може бути підставою для жорстких кримінальних вироків, адже зброї чи чогось серйозного силовики не знайшли. Тому ймовірно мета СБУ - це не посадки ієрархів, а психологічний тиск на митрополита Онуфрія та тих єпископів, хто не йде на контакт із владою чи відверто працює на Росією", - припускає Смирнов.
А обшуки і звинувачення у бік буковинського митрополита Мелетія, який замінив на кафедрі владику Онуфрія і є його ставлеником - це прямий сигнал та виклик для предстоятеля УПЦ.
Попри активні дії СБУ у тій же лаврі, УПЦ не "зчитала" сигнали і не пішла на поступки, вважає експерт.
"Синод 23 листопада виявився демонстрацією того, що УПЦ не розуміє, в якій ситуації перебуває країна. Відвертих колаборантів фактично не засудили. Люди, які професійно навчають визнавати гріхи, не спромоглися до визнання очевидних провин", - оцінив Говорун рішення першого синоду після 27 травня.
На ньому двох єпископів, які втекли до Росії та співпрацювали з окупантами, просто відправили на покій - формально за те, що вони порушили присягу єпископа, кинувши напризволяще свою паству. І ніяк не засудили тих, хто їздив на церемонію приєднання окупованих територій до Росії у Москву - зокрема митрополита Луганського Пантелеймона.
"Його присутність на тих заходах, що він там робив чи що заявляв - юридична кваліфікація цього перебуває у площині повноважень правоохоронних органів, лише вони визначають, злочинно це чи ні. Цей митрополит перебуває на тимчасово непідконтрольній території, він опікується низкою соціальних і гуманітарних питань, пов'язаних з виживанням людей у цьому регіоні. Він не полишив свою паству, хоча сам не раз ризикував власним життям. А там під дулами автомата люди не те, що на референдуми ходять - постійно живуть. Я не впевнений, що митрополит Пантелеймон поїхав туди просто так, без примусу певних обставин", - каже митрополит Климент з УПЦ.
Він вважає, що критикувати єпископів з Луганська мають моральне право лише ті, хто прожив у тих умовах "хоч місяць-два".
"Останні події розчаровують тих, хто лишав надію на перетворення УПЦ на самостійну церкву. Зараз ці надії зменшуються, і люди, які сподівались на самостійність, можуть шукати для себе альтернативи", - натомість наполягає Говорун.
Що кажуть в УПЦ
У самій УПЦ, судячи з розмов з кількома єпископами, настрої неоднозначні.
Митрополит Климент вважає, що останні проблеми його церкви пов'язані з зусиллями певних лобістів ПЦУ, які залишилися у владі ще від попереднього президента Порошенка.
"УПЦ ставиться до того, що відбувається, досить спокійно, бо ми намагаємося завжди діяти в межах Закону Божого і українського законодавства", - каже він.
"Чим більшим буде тиск на церкву за допомогою таких методів, тим потужніше це консолідуватиме її вірян, духовенство і єпископат", - продовжує митрополит Климент.
Ще один співрозмовник ВВС, який вирішив залишитися анонімним, шокований та розгублений: єпископи УПЦ очікують, що будь-якої миті співробітники СБУ можуть постукатися у двері їхньої єпархії.
Загалом наступ СБУ неформально оцінюють як спробу спонукати переходи до Православної церкви України. А історію з хлопцем у єпархії в Чернівцях, навіть якщо історія правдива, "виходом за межі дозволеного".
Адже раніше такий відвертий компромат могли публікувати блогери, але не зливати державні служби.
Люди, які говорили на умовах анонімності, вважають, що загалом СБУ досягає трьох цілей: дискредитації діячів УПЦ, покарання тих, хто намагається публічно критикувати дії влади, а також стимул йти до ПЦУ.
Митрополит Буковинський Мелетій також заявляв після обшуків, нібито йому пропонували перейти в Православну церкву України.
Погоджуються в УПЦ і з тим, що історія в Чернівцях - це прямий удар про митрополиту Онуфрію, адже це його рідна земля і він не міг не бачити.
А напор і завзятість Василя Малюка там пояснюють просто - тимчасовий керівник СБУ хоче показати себе, щоб стати постійним.
Анонімний співрозмовник ВВС в УПЦ визнає: зняття керівника Києво-Печерської лаври обговорюється і може стати реальністю, проте поки що це не вирішене питання.
Попри несприйняття ПЦУ і невдоволення діями влади, частина єпископів не відкидає можливості, що якби Володимир Зеленський рішуче посадив обидві церкви за стіл переговорів, то рух до примирення чи навіть об'єднання зі скрипом, але пішов би.
"Так треба діяти, а не СБУ натравлювати", - резюмував співрозмовник.
Утім, вистачає у лавах УПЦ і єпископів, які на будь-яке замирення з ПЦУ йти не готові і вважають, що криза в українському православ'ї триває, і надання томоса тільки поглибило її.
Вирішувати ж ситуацію потрібно за допомогою загальних зусиль, в тому числі і з боку інших помісних церков.
