Сербська Церква в Чорногорії: любов без привілеїв

12 жовтня, 17:42
Коментарі
Митрополит Амфілохій і лідери коаліції - фото 1
Митрополит Амфілохій і лідери коаліції
Джерело фото: informer.rs
Вже зараз можна говорити, що чорногорський бліц-кріг Сербської Православної Церкви не вдався.

Вісім місяців виснажливої мобілізації віруючих зіграли ледь не визначальну роль в перемозі опозиційних сил. Спершу Сербська Церква в обмін на електоральну підтримку вимагала повністю скасувати спірний Закон про свободу віросповідання, який вимагає від неї, по-перше, юридичної реєстрації, а по-друге, подання документальних доказів на володіння церковним майном, побудованим коштом держави до 1918 р.

Читайте також: Тіні Чорної Гори

Пройшов місяць після парламентських виборів, і сьогодні можна окреслити дві тенденції, які є компромісними для всіх учасників нової коаліції. По-перше, Закон про свободу віросповідання скасовувати не будуть. По-друге, Сербська Церква має підписати з державою Чорногорія своєрідний конкордат, як це раніше зробила Римо-Католицька Церква.

Але на сьогодні коаліціянти ще не дійшли єдиної думки, що робити з цим законом та Сербською Церквою. В деяких ЗМІ пишуть, що доля цього закону стала одним з каменів спотикання між членами нової коаліції (поряд з обговоренням подальшої роботи органів безпеки).

Закон не скасують

Більшість політиків коаліції-переможиці сходяться в одному: Закон повністю скасовувати не можна. Інакше з’явиться правовий вакуум, що торкнеться всіх релігійних організацій. Голова Демократичної народної партії Мілан Кнежевич наполягав на скасуванні Закону та заміни його підписанням з СПЦ Основного договору, причому щоб від імені СПЦ підписантом був сам Патріарх Іриней. Але проти виступили представники інших партій, що входять до коаліції, та адвокати.

«Демократичний фронт» взагалі вважає, що скасування «антиправославного та антисербського» закону є попередньою умовою для всіх переговорів про створення коаліції. На цьому ж наполягав і Будимир Алексич, представник «Нової сербської демократії» та одночасно професор церковної історії в Духовній семінарії святого Петра Цетіньського.

Але консенсусу досягти не вдалось. Віце-президент Громадянського руху (URA) Філіп Аджич оголосив, що його політсила не голосуватиме за скасування закону, а лише за поправки до окремих статей. Причому він не прихильник жодного фаворитизму: «Але потрібен закон, і жодна релігійна організація, ані фізична, ані юридична особа не може бути вища або поза законом або Конституцією, навіть Сербська православна церква або Митрополія Чорногорії і Примор'я. Ми категорично проти дискримінації будь-якої релігійної громади».

Свого часу проти фаворитизації якоїсь Церкви та дискримінації інших виступав і голова URA Дритан Абазович. Нещодавно він теж підтвердив, що скасовувати Закон недоцільно, але є чотири статті, де мова йде про власність – їх можна виключити. З його слів випливає, що питання реєстрації СПЦ за законом залишається актуальним. А от Мілан Кнежевич запевняє, що з політсилою Абазовича досягнуто домовленість про початок скасування закону.

Президент DEMOS Міодраг Лекич взагалі не вважає роботу в цьому напрямку пріоритетною через великі економічні проблеми в країні, і тим більше не варто цим займатись до формування нового уряду. Лекич дуже обережний: жодна Церква не може мати вплив на формування уряду, а має бути поза політичними процесами, як того вимагає Конституція. Він виступив категорично проти як церковної держави, так і державної церкви. Тому, скоріш за все, внесення питання розгляду Закону про свободу віросповідання до наступної коаліційної угоди – досить примарне.

Конкордат між державою та церквою

За словами представників просербського Демократичного фронту, СПЦ давно просила про спеціальний Основний договір з державою, питання лише в тому, хто його підпише з церковного боку. Дехто вважає, що це має бути сам Патріарх Іриней, дехто – що митрополит Чорногорсько-Приморський Амфілохій (який вже начебто отримав такі повноваження). Однак не все так просто. По-перше, самі коаліціанти зауважують, що Основний договір все одно не матиме пріоритету по відношенню до національного законодавства. По-друге, спочатку треба змінити Закон про свободу сповідання таким чином, що він урівняв всі релігійні організації. По-третє, за словами представника Чорногорсько-Приморської митрополії в переговорах з державою адвоката Драгана Шоча (Демократичний фронт Чорногорія, який вважається просербським політичним об’єднанням), з урахуванням складної обстановки необхідно спочатку врегулювати законодавство про громади.

Президент Чорногорії Міло Джуканович сказав, що поважає рішення парламентської більшості, але перш ніж вирішити долю спірного закону, має подивитись зміст нового.

Як бачимо, коаліційна група, яку можна вважати відверто просербською, наполягає на радикальних діях щодо Закону про свободу віросповідання. Але парламентська більшість виявилась настільки нетривкою, що маленькі партії (головним чином албанського походження), які тримають золоті акції, здатні загальмувати будь-які переговори. Так що наразі бачимо дуже суперечливі заяви партійних лідерів, з яких випливає, що бліц-крігу СПЦ не варто очікувати. Хоча було зроблено все, щоб мати в новому парламенті якомога більше своїх лобістів. Скоріш за все, СПЦ не вдасться добитись всього, на що вона претендувала, але боротись з новою коаліцією не з руки. Доведеться оголосити перемогу і в тому, що отримає.