Севастопольська влада озвучила намір врешті «вирішити питання з костелом»
Подарунком католикам міста до Воскресіння Христового стала звістка про те, що найближчим часом влада має намір знову звернути свою увагу на проблему передачі храму віруючим.
На нараді в СМДА 28 березня, що була присвячена підготовці до святкування 1025 – річчя Київської Русі, була озвучена інформація про те, що після відповідних розпоряджень Президента України, влада Севастополя має намір найближчим часом вирішити питання з передачею РКЦ храму.
У Севастополі перед будівлею колишнього костелу, що в радянський час був перебудований під кінотеатр, у суботу та неділю з нагоди Воскресіння римо-католики міста провели святкові Меси. Додало клопоту римо-католикам й те, що безпосередньо перед святом Воскресіння міські комунальні служби розпочали ремонт доріг навколо костелу. Отже католики не мали належного доступу до храму.
Нагадаємо, приміщення костелу, в якому зараз розміщується кінотеатр «Дружба», входить до комунальної власності міста, тобто ним розпоряджається міська рада. На сесії депутати кілька разів розглядали питання про передачу храму релігійній громаді, але за це рішення голосували одиниці.
Губернатор Севастополя Володимир Яцуба після призначення на посаду в 2011 році заявив, що не має нічого проти передачі будівлі католикам. Втім, згодом прес-служба міської адміністрації пояснила, що влада прийме подібне рішення лише після всебічного ознайомлення з ситуацією.
Як зазначив в коментарі РІСУ отець Ян Бєлєцький, вікарій севастопольської римо-католицької громади св. Климента, на свято Воскресіння всі молились за те, щоб в місті була релігійна згода і терпимість та за всіх севастопольців незалежно від національності та віросповідання.
Всього на службі в Севастополі у суботу та неділю брало участь більше сотні людей.
Римо-католицький костел св. Климента у Севастополі збудований 1911 року на пожертви католиків. Їх у Севастополі на той час було понад 3 тисячі, дві третини з них становили військовослужбовці, зокрема Чорноморського флоту.
1936 року священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий. У період оборони Севастополя в 1941-1942 рр. у його будівлі розташовувався радіовузол. Під час війни костел постраждав від бомбардувань, але близько 80% будівлі вціліло. У 1958 році, за проектом архітектора Брауде, храм був перебудований під кінотеатр.
У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».
Впродовж усіх цих років католицька община Севастополя намагається повернути будівлю храму, але костел, як і раніше, знаходиться в комунальній власності міста, будівлею уповноважена розпоряджатися міська рада.
Севастопольська римо-католицька громада відродилася з ініціативи групи католиків 1993 року. З 1996 року в тимчасово пристосованому приміщенні (колишній житловій квартирі, що використовується як каплиця) відправляють богослужіння.
Парафія налічує близько 400 чоловік різних національностей, які регулярно відвідують богослужіння трьома мовами: українською, російською та польською). При парафії діє недільна школа для дітей.
Серед членів парафії — не лише севастопольці, а й мешканці найближчих до Севастополя міст і сіл.
