Соборна мечеть у Сімферополі: вірити, щоб вижити
Рудольф Медведь
Кому належить ідея будівництва Соборної мечеті в Сімферополі, як відбувається її будівництво, чи знають об’єктивну інформацію в ісламському світі і чому не запроваджують релігійні обмеження щодо підконтрольного РФ Духовного управління мусульман Криму та Севастополя (ДУМКіС) – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Ідея – народна, будівельники – турецькі
Скасування рішення Сімферопольської міськради про виділення землі під головну мечеть у столиці Криму в 2004 році породило протести кримських татар. Рішення Господарського суду Криму, рішення Вищого господарського суду України щодо апеляції влади міста Сімферополя в 2008 році та нова заборона на будівництво ще більше посилили конфронтацію. На той час до місця будівництва під час народної кримськотатарської акції вже було завезено 100 тисяч каменів.
Ділянку по вулиці Ялтинській, 22 у Сімферополі закріпили як місце будівництва мечеті лише у 2011 році, коли міська влада виділила під мечеть саме ту територію, про яку довгі роки просили мусульмани, та дозволила Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК) розробити проєктну документацію.
Проєкт Соборної мечеті авторства Ідріса Юнусова за результатами конкурсу став переможцем у 2011 році. Його син – Еміль Юнусов – продовжує справу батька та є головним архітектором будівництва мечеті.
Реалізацію планів порушила окупація Криму Росією та перетворення народної мрії кримських татар на російські гасла.
«Соборну мечеть, на початок будівництва якої в Криму чекали довгі роки, буде побудовано за три роки», – заявляв 25 вересня 2015 року тодішній російський віцепрем’єром Криму Руслан Бальбек.
Генеральним підрядником будівництва головної мечеті Криму стала турецька будівельна компанія Erbek на чолі з Ерджаном Бекаром, але відносини між РФ і Туреччиною загострилися після інциденту з російським бомбардувальником, збитим турецьким винищувачем у Сирії. Це призвело до потрапляння в немилість Росії усього турецького бізнесу. Руслан Бальбек уже наприкінці листопада 2015 року заявив, що «компанія Erbek з Туреччини не буде підрядником проєкту».
Ерджан Бекар перереєстрував свій будівельний бізнес зі Стамбула до Москви, залишивши головний офіс у Криму. Сьогодні компанія Erbek значно розширила географію своєї діяльності, її сайт продовжує працювати в турецькому урядовому секторі, а також одночасно «прив’язаний» до російських серверів.
Як повідомляли російські ЗМІ з посиланням на російського муфтія Криму Еміралі Аблаєва, близько 80% матеріалів для будівництва головної мечеті півострова все ж таки завезено з Туреччини.
Як і коли планували завершити будівництво?
Прискоренням реалізації проєкту займався особисто Володимир Путін, зобов’язавши призначеного Москвою главу Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) та російського прем’єр-міністра Михайла Мішустіна «доповісти про результати до 1 жовтня 2021 року».
Мечеть планували відкрити й у квітні 2019 року – напередодні п’ятиріччя указу президента Росії «Про реабілітацію депортованих народів Криму». У 2019 році муфтій російського ДУМКіС Еміралі Аблаєв просив Володимира Путіна запросити на відкриття мечеті турецького лідера Реджепа Тайїпа Ердогана.
Генеральний підрядник будівництва мечеті Енвер Еміраджієв в ефірі підконтрольного Росії каналу «Крым24» у травні наполягав – будівництво має бути закінчено у вересні цього року.
Український сходознавець, дослідник Фрайбурзького університету Михайло Якубович, коментуючи на прохання Крим.Реалії ситуацію навколо будівництва мечеті в Сімферополі, вказав на кілька причин постійних переносів закінчення будівництва.
Росіяни хотіли б зробити в Сімферополі такий самий «хайп», як вони свого часу зробили в Москві з відкриттям там так званої соборної мечеті — Михайло Якубович
«Насправді воно відкладається тому, що потрібно буде запрошувати відомих лідерів на відкриття самої мечеті. І вплинула на це нібито пандемія свого часу. У тому числі очікувалося ще після 2014 року, що в будівництво вкладеться Туреччина, але вона не почала вкладатися. Росіяни хотіли б зробити в Сімферополі такий самий «хайп», як вони свого часу зробили в Москві з відкриттям там так званої соборної мечеті, куди тоді прибули багато гостей. Щодо Криму, то я не знаю, кого вони там зараз можуть зібрати. Зрозуміло, що можуть бути якісь маргінали із мусульманського світу, але це зовсім не той рівень, який хотіла б Росія. Мені здається, що це пов’язано з одного боку із цим, а з іншого боку – біля будівництва мечеті «гріється» насправді дуже багато особистостей із російських муфтіятів. І тому це також дуже важлива для них річ», – заявив Михайло Якубович.
«Будівництво мечеті з політичних мотивів не буде благословенним»
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» (Київ) Мурат Сулейманов, відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії, вказав на необхідність урахування справжніх мотивів сьогоднішніх натхненників будівництва Соборної мечеті в окупованому Сімферополі.
Якщо мечеть будується з політичних мотивів або через якісь інші мирські вигоди, то, звичайно, така мечеть не буде благословенною — Мурат Сулейманов
«Будь-яка мечеть, що будується – це радість для мусульманина. Особливо, коли вона велика, соборна. Він знає, що є місце, де можна прийти та молитися, взяти духовність. І ми раді цьому. Але якщо мечеть будується з політичних мотивів або через якісь інші мирські вигоди, то, звичайно, така мечеть не буде благословенною. Ми знаємо, що навіть у часи пророка Мухаммеда він будував мечеть, і були інші мирські люди, які також будували. Тоді Пророк Мухаммед говорив, що «якщо вони хочуть, нехай теж будують, але мечеть не буде благословенною, оскільки є інші мотиви». Мусульмани бачать, що будується і відкривається мечеть, але часто не думають, для чого ця мечеть будувалася і відкривалася, хто її побудував, і який мотив цього будівництва. І все ж таки є мусульмани, які це розуміють, вони кажуть: мечеть була побудована з політичних мотивів, для того, щоб вплинути на народ – на кримських татар, кримських мусульман», – зазначив Мурат Сулейманов.
«Глухий кут кримського ісламу»
На думку Михайла Якубовича, більшість муфтіятів у Росії функціонують як «управління» ще з часів Російської імперії, і вони більш пристосовані для контролю над мусульманами, ніж для задоволення їхніх потреб.
«Архітектура кримського ісламу, яка була побудована ще до анексії Криму Росією, хоч як це не дивно, спиралася на російську модель. Тобто муфтій був підконтрольний Меджлісу, і ДУМК було придатком певної влади, формальної чи неформальної. Вийшло так, що вони легко змінили собі господаря. Формально вони залишаються у традиційному ханафітському сунітському дискурсі, але рівень міжнародних контактів Аблаєва зведений до нуля. Всі зв’язки з іншим світом вони здійснюють виключно через російських мусульман, переважно через хадж. ДУМКіС сьогодні – це такий придаток до Росії, до російських муфтіятів», – зазначив Михайло Якубович.
Експерт також заявив, що в український період дуже активно в Криму в ісламі проявляла себе Туреччина, оскільки «кримськотатарський іслам» найближчий до «ісламу турецького» і в культурному, і навіть світоглядному плані. Переривання таких зв’язків, на його думку, спричинило різку стагнацію російського муфтіяту в Криму.
Це такий глухий кут кримського ісламу, і після деокупації доведеться серйозно змінювати там архітектуру і модель, не кажучи вже про персоналії — Михайло Якубович
«З одного боку, його намагаються накачувати різним фінансуванням з Москви, з іншого – рівень авторитету того ж самого Аблаєва зведений до виконання лише ритуальних норм. Дуже багато кримських мусульман його відкрито ігнорують, як ігнорують і всіх інших осіб, пов’язаних з муфтіятом. Це такий глухий кут кримського ісламу, і після деокупації доведеться серйозно змінювати там архітектуру і модель, не кажучи вже про персоналії. Аблаєв – лідер, який і до окупації Криму Росією не мав якогось особливого статусу. Він – із досить сумнівною релігійною освітою, як і більшість представників ДУМКіС. Це зараз – задвірки лояльного російського ісламу, незважаючи навіть на якусь активність. Усе це зводиться по суті до російських спроб «інтеграції кримських татар у середовище Росії». Тому ДУМКіС – така собі «окупаційна контора», – додав він.
У свою чергу, шейх Мурат Сулейманов вважає, що спроби дій керівництва ДУМКіС на догоду російському керівництву і владі агресора зводять нанівець всі його добрі наміри.
«Звичайно, з мого боку, як муфтія, було б не дуже правильно критикувати іншого муфтія та говорити, що він зробив щось неправильно. Але як мусульмани в першу чергу, як керівництво Духовного управління, ми розуміємо, які існують правила та канони, які є у нас цінності. І якщо людина каже, що щось робить заради Всевишнього і бажає, щоб людям було добре, але при цьому робить заради влади, заради підтримки «президентських слів», заради мирських благ, то така справа, правду кажучи, не буде гарною», – наголосив він.
Мусульмани світу потребують об’єктивної інформації про Крим
І мусульмани Криму, і мусульмани всього світу, як вважає шейх Мурат Сулейманов, не завжди вірно сприймають та оцінюють будівництво мечеті в Сімферополі через відсутність об’єктивної інформації, а також її відповідну активну інтерпретацію з боку Росії.
Не всі мусульмани світу розуміють, що відбувається в Криму, оскільки існує відповідне подання інформації, об’єктивної інформації насправді недостатньо — Мурат Сулейманов
«Віряни побачать: велика мечеть, приходитимуть, молитимуться. І, звісно, на це вони мають право. Також не всі мусульмани світу розуміють, що відбувається в Криму, оскільки існує відповідне подання інформації, об’єктивної інформації насправді недостатньо. Ми також бачимо, що російський муфтіят у Криму не дуже активний у плані участі у великих міжнародних заходах. На всесвітньому майданчику ми цього не бачимо. Досить багато мусульман і держав чітко розуміють, що відбувається, ми бачимо, що Росія робить з Україною. Більшість країн світу це розуміють. Водночас ми також розуміємо, що в Криму багато речей робляться неправильно. Настане час, коли всі відповідатимуть перед Всевишнім Аллахом», – наголосив він.
Оцінюючи реакцію ісламського світу, який утримується від єдиного засудження дій агресора та його спроб впливати на мусульман у Криму через незаконне будівництво релігійних споруд, Михайло Якубович вказав на практичну відсутність необхідних для цього інструментів.
«Адміністративна лояльність ДУМКіС настільки далеко заходить, що зараз говорити про якісь коранічні чи інші норми, мені здається, важко. Більше того, кримський муфтіят активно підтримав війну Росії в Україні, чим поставив себе за межі людяності. Але й тут – інструментів впливу на них наразі немає. Низка країн засудили і Аблаєва, і ДУМКіС, і агресію. В Україні діє Духовне управління мусульман АР Крим на чолі з Айдером Рустемовим, це альтернатива. Але його сфера впливу – материк, вглиб півострова з певних причин він не може впливати. Тому Аблаєв поки що використовує своєрідний вакуум», – заявив експерт.
Російському муфтію Криму загрожує 12 років ув’язнення за підтримку війни в Україні – повідомляє Прокуратура АРК.
«У класичній ісламській літературі прописується такий момент: навіть молитву того, хто захопив чужу територію, Аллах не приймає», – сказав в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» муфтій ДУМ АРК Айдер Рустемов.
