Ставка на Ватикан: Про що Єрмак міг говорити з Пароліном

11 липня, 18:10
Ставка на Ватикан: Про що Єрмак міг говорити з Пароліном - фото 1
На Банковій, схоже, вирішили таки запросити в Україну високопоставлених гостей із Ватикану. Але, не маючи певності стосовно відповіді на своє запрошення, справу засекретили

Джерело: Depo

Тарас Паньо

Вчорашня розмова керівника президентського офісу Андрія Єрмака з держсекретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном виглядала дещо екзотично. При тому через цілу низку причин.

Починаючи від того, що переговори ці відбувалися саме в той момент, коли Папа Франциск перебуває в лікарні, відповідно, не може безпосередньо реагувати на результати розмови. Що, зважаючи на той факт, що попередні зустрічі Єрмака з Пароліном організовував колишній посол Ватикану в Києві Клаудіо Гуджеротті, відомий непростим ставленням стосовно національних інтересів України, могло би дати певні підозри стосовно "зради".

Продовжуючи тим фактом, що Єрмак під час розмови підіймав вельми несподівані, як для своєї політичної репутації, теми. На кшталт беатифікації митрополита Шептицького, "якої так очікує український народ". Складається враження, що як тема, так і її формулювання походять радше з патріархії УГКЦ, аніж із Банкової.

Була згадана і ймовірна участь Святійшого Престолу у проблемі врегулювання на Донбасі, яка періодично спливає на інформаційну поверхню впродовж останні 5 років. "Участь Святого Престолу як морального авторитета у привнесенні миру на Донбас є важливою", – зазначив Єрмак. Не уточнивши, втім, у чому та участь проявляється.

Якщо додати до того, що окрім переліченого, в офіційному списку тем розмови значилося, що "співрозмовники констатували важливість телефонної розмови Президента України Володимира Зеленського з Його Святістю Папою Франциском 30 червня, яка відбувалася в особливий час – у 20-ту річницю візиту Святого Папи Івана Павла ІІ до України" – складається враження, що оті саме учасники чи то намарне витрачали свій час, чи, що ймовірніше, вирішили не публікувати інформації про реальну мету контакту.

Втім, глянувши на загальний контекст останніх зовнішньополітичних зусиль Банкової, можна досить обґрунтовано припустити, що саме хотів Єрмак від керівника уряду Ватикану. Оскільки помітна частка зовнішньополітичних контактів адміністрації Зеленського зараз зводиться до того, щоби, як мінімум, переконати лідерів іноземних держав надіслати представницьку делегацію на святкування 30-річчя незалежності України. А як максимум — приїхати на святкування особисто. Чи погодитись взяти участь у роботі "Кримської платформи". Є ще, звичайно, пошук підтримки у справі інтеграції до НАТО та ЄС — але тут Ватикан нам, звичайно, не допоможе.

А от представницька делегація Святого Престолу на День Незалежності, з точки зору очільника президентського офісу, могла би бути непоганим доповненням до події. Їздив же той самий Паролін до України, і з Порошенком зустрічався — а чим Зеленський гірше? А у випадку, якщо понтифік щасливо і повністю одужає після своєї операції, то і його візит до України, та братні обійми з патріархом Варфоломієм, який вже пообіцяв приїхати, могли б зіграти на користь рейтингу Банкової.

І в усьому цьому нехитрому міжнародному піарі, насправді, немає великої проблеми. Банковій потрібні зовнішньополітичні перемоги, бодай символічні, і там їх "кують". А оскільки не впевнені у тому, чи приймуть запрошення у Ватикані — то й не анонсують подробиць у ЗМІ. Щоб не ставити в незручне становище Рим і не давати приводів для зловтіхи опозиції.

Але при тому хотілось би вірити, що запрошуючи іменитих гостей на святкові заходи у Києві, Єрмак згадав і про ті проблеми українців, для вирішення яких потрібна участь Ватикану. На кшталт вкрай непростих стосунків між УГКЦ та Мукачівською греко-католицькою єпархією (ні, вони не відкололися від УГКЦ, а були створені паралельно в 1771 році). Чи, приміром, певного ускладнення стосунків між УГКЦ та ПЦУ. Хоча, в передсвяткових клопотах, на все це могло і не знайтися часу.