Страсний тиждень 2022 року: медитація в часі війни
Джордж Вайгель
І в римському, і в візантійському літургійних календарях Великий піст 2022 року збігся з жорстокою війною в Україні. Цю війну розв’язав російський президент Володимир Путін заради досягнення підлих та імперських цілей. Російські військові її провадять таким чином, що це нагадує варварства римлян, які розіп’яли шість тисяч рабів уздовж Аппієвої дороги після повстання Спартака. Це стара історія. Тирани не можуть терпіти правду про свою тиранію; вони тероризують, щоб зламати дух тих, хто прагне свободи.
На третьому тижні війни католики латинського обряду читали уривок із коментаря Св. Августина на 140-й псалом, який, безсумнівно, відізвався би резонансом у серцях наших східнохристиянських братів в Україні, як греко-католиків, так і православних: «Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене». Це молитва, яку ми всі можемо промовляти. Це не моя молитва, а молитва цілого Христа. Вірніше, вона висловлена від імені його тіла; і коли Христос був на землі, він молився у своїй людській природі і молився до Отця від імені свого тіла; і коли він молився, краплі крові падали з його тіла. Так написано в Євангелію: «Ісус молився ревною молитвою і замість поту стікала кров». Чим є ця кров, яка тече з його тіла, як не мучеництвом цілої Церкви?
Вже вісім тижнів Христове Тіло – Церква в Україні – стікає кров’ю. Вона вилилася з тіл чоловіків, жінок і дітей. Українські патріоти полягли під час захисту рідної землі; російські солдати полягли з причин, яких вони не могли зрозуміти, бо їхнє керівництво брехало їм про їхню місію. Криваві рани, які були завдані Тілу Христовому в цій війні, нагадують про бич Господній; бездумна жорстокість, завдана мирним жителям, нагадує нам про те, як садисти коронували Христа терновим вінцем. Український народ, який лише бажає бути собою, пройшов з Христом кривавий шлях на Голгофу, де ті, хто завдає їм страждання, висміюють їхні стремління бути самими собою.
Українські рани, особливо в місті Маріуполь, нагадують про роздуми іншого Вчителя Церкви, св. Бернарда Клервоського. Назва міста — Маріуполь – вшановує Пресвяту Богородицю, яка зображена на іконі Одигітрії. Безпричинне знищення російськими військами міста, названого в честь Марії, включно з викраденнями жителів та їх депортацією до Росії, стало гострим нагадуванням про те, чому святий Бернард навчав Церкву про Богоматір-мученицю:
Мучеництво Богородиці подається як у пророцтві Симеона, так і в безпосередній історії про страсті нашого Господа. Святий старець сказав про немовля Ісуса: «Він буде знаком протиріччя». Далі він сказав Марії: «і тобі самій меч прошиє душу».
Воістину, о благословенна Мати, меч пронизав твоє серце. Бо лише пройшовши крізь твоє серце, меч міг увійти в тіло твого Сина. Справді, після того, як твій Ісус – який належить усім, але є в особливий спосіб твоїм – віддав своє життя, жорстокий спис, який не пощадив його неживого тіла, розірвав його бік. Очевидно, це не торкнулося його душі і не могло йому зашкодити, але він справді пронизав твоє серце... Таким чином насилля скорботи пронизало твоє серце, і ми справедливо називаємо тебе більше, ніж мученицею, оскільки діяння співчуття у тобі вийшло поза межі перенесення фізичних страждань.
Зцілення фізичних, духовних та емоційних ран цієї війни займе багато часу. Ці рани включають в себе також фальсифікації історії християнства східних слов’ян, які лежать в основі спроби Росії знищити суверенну націю: таку, яка не становила загрози безпеці Москви, але своїм існуванням кидала виклик фальшивій історії російських лідерів — політичній та, на жаль, релігійній — яку вони занадто довго розповідали своїм людям. Незважаючи на тривалий процес зцілення, в цей Великий піст Україна пережила більше, ніж Страсті.
Верховний архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук та інші правдиві Божі мужі від початку проголошували спасенну істину, що Великдень настає після Голгофи. Таким чином, ми можемо нести свої хрести, якими б кривавими вони не були, знаючи, що перемога Христа є нашою, якщо ми залишимося вірними Його справі. Як це висловив Верховний архиєпископ Шевчук, внесений до російського розстрільного списку: "У «хрещальних водах Дніпра» ті вірні стали «тілом Воскреслого Христа, над яким смерть не має влади»".
Переклад з англійською спеціально для РІСУ Тарас Курилець
