Свідки Єгови — неупереджений погляд
Людина і світ. — 2000. — №3. — С. 48-50
У попередньому числі журналу «Людина і світ» було вміщено статтю кандидата психологічних наук Сергія Сьоміна «Букмекери від Армагеддону». В цій статті, яка загалом була спрямована проти різного роду пророкувань скорого кінця світу у зв’язку з наближенням III тисячоліття, містилися зауваги, що викликають досить гострі заперечення. Зокрема, Управлінське бюро релігійної організації Свідків Єгови в Україні вказує на те, що твердження автора статті про очікування Свідками Єгови кінця світу в середині 2000 p., розпалювання ними ненависті до традиційних релігій, зомбування психіки адептів, залякування, руйнацію ними родин не відповідає дійсності. Бюро пропонує нашим читачам більш об’єктивний погляд на Свідків Єгови. Принагідно зауважимо, що «Людина і світ» також ніколи не обмежував свої судження про цю релігійну організацію однобічною точкою зору. Див. хоча б статтю «Ви будете мені свідками» в № 10 за 1991 рік, де вперше у світських українських ЗМІ було дано неупереджену панораму історії розвитку Свідків Єгови; звертаємо також увагу на статтю «Це — Сполучені Штати» в №11-12 за 1998 рік, де досить докладно змальовується внесок Свідків Єгови в досягнення нинішнього рівня релігійної свободи. Звернімо увагу й на те, що саме наше видання першим в Україні докладно розповіло про справу свідка Єгови Коккінакі в Європейському суді (див. «Найдавніше з визнаних прав» у №4 за 1998 р.) і про проблему нетрадиційних релігій в Європарламенті (див. № 8 за 1998 рік) тощо.
В Україні у кінці 80-х — на початку 90-х років відбулися докорінні зміни як у мисленні людей, так і з боку закону. Більшість людей стала терпиміше ставитися до тих, хто має інші погляди. У країні, де раніше визнавалися лише атеїсти, з’явилася можливість вільно висловлювати релігійні погляди. Після десятиріч заборони громадяни України отримали можливість купувати та читати Біблію.
28 лютого 1991 р. релігійна організація Свідків Єгови в Україні отримала Свідоцтво про реєстрацію свого Статуту, видане Радою у справах релігій при Кабінеті Міністрів України. Закінчилося релігійне переслідування, і Свідки Єгови отримали можливість вести спокійне мирне життя. Вони використовують кожну нагоду, щоб розповісти про добру новину людям. Це може бути декілька слів із сусідом або з попутником, довша розмова з товаришем або родичем чи дискусія зі співробітником. Вони беруть приклад з Ісуса.
Згідно із законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», кожному гарантується «право на свободу совісті. Це право включає в себе свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором... відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання».
25 травня 1993 р. Європейський суд з прав людини підтримав право громадянина Греції навчати своєї релігії інших людей (у цій справі розглядалося проповідування від дому до дому). Суддя пан Л. Е. Петгиті підкреслив: «Віруюча людина повинна мати можливість поширювати свою віру, розмовляти як про свої переконання, так і про свій світогляд. Свобода релігії та совісті — це невід’ємне право всіх релігій, а не лише однієї, навіть якщо історично склалося так, що якась одна релігія стала національною та панівною».
Тож нині Свідки Єгови у країнах, що є членами Ради Європи, користуються гарантіями Європейської конвенції про права і основні свободи людини.
Останнім часом дедалі частіше у засобах масової інформації Росії, а віднедавна й України почали з’являтися повідомлення про кримінальні злочини різних сект. На превеликий жаль, деякі непоінформовані журналісти ставлять в один ряд з ними Свідків Єгови. Описуються явно неправдиві факти, ніби Свідки є противниками сім’ї, суспільства, держави, ніби вони чинять психологічний тиск на людей тощо. Чи все це має місце в організації Свідків Єгови? Недавня постанова Європейської комісії з прав людини проголосила, що Свідки повинні мати свободу думки, совісті та релігії і що вони мають право говорити про свою віру та навчати інших. Навряд чи вийшла б така постанова, якби Свідки Єгови прославилися використанням неетично хитрих методів пошуку нових членів або завуальованих способів контролювання розуму своїх послідовників. Приєднання до церкви потенційних Свідків Єгови базується на свободі вибору. Будь-який примус є неприйнятним. Свідки обстоюють важливість присвячення Богові, але вони нікого не примушують здійснювати таке присвячення, навіть своїх дітей. На відміну від багатьох церков Свідки не хрестять своїх дітей-немовлят, чим би силували їх до присвячення, не даючи можливості зробити особистий вибір у дорослому віці. Тому та людина, котра ґрунтовно вивчає Біблію, сама вирішує — ставати їй Свідком Єгови чи ні. Свідки Єгови не проводять ритуальних зібрань, і їхнє поклоніння не оповите таємничістю. Джулія Мітчел Корбет, письменниця, що не є Свідком, пише: «Коли вони зустрічаються — як правило, частіше як раз на тиждень — у Залах Царства (їхні місця для зібрань не називаються церквами), то більшість свого часу проводять за вивченням та обговоренням Біблії». Їхні місця для зібрань легко впізнати по напису. Зібрання відкриті, нежданих гостей зустрічають з великою радістю.
«Свідки заслужили репутацію чесних, ввічливих та працьовитих людей», — додає Корбет. Багато сторонніх людей стверджують, що не знаходять у Свідків Єгови нічого дивацького чи фанатичного, їхня поведінка не суперечить прийнятим нормам. «Нова британська енциклопедія» зазначає, що Свідки «міцно тримаються високих моральних норм в особистій поведінці».
Члени сект часто ізолюються від сім’ї, друзів, навіть від суспільства. Чи стосується це Свідків Єгови? «Я не належу до Свідків Єгови, — пише кореспондент з Чеської Республіки й додає: — Це очевидна річ, що вони [Свідки Єгови] володіють велетенською моральною силою. ...Вони визнають урядову владу, проте вважають, що тільки Боже Царство може розв’язати людські проблеми. Але зверніть увагу: це не фанатики. Це люди, поглинуті гуманністю». Свідки не живуть громадами, ізолюючись від родини та інших людей. Вони живуть і працюють з людьми всіх рас і релігій. Багато людей цінують такі зусилля Свідків. Безсумнівно, всі ми сьогодні страждаємо від труднощів та проблем. Але послідовне застосування біблійних принципів дає хороші плоди. Людина, яка бажає стати Свідком Єгови, поступово відмовляється від неморальної поведінки, алкоголізму, зловживання наркотиками та інших шкідливих звичок. Є тисячі сімей, які були врятовані завдяки тому, що один або обидва партнери стали Свідками Єгови. Вони намагаються підтримувати добрі стосунки не лише зі своїм подружжям, а й з іншими родичами, як віруючими, так і невіруючими. Факти свідчать, що вивчення Божого Слова та застосування біблійних порад є добрим засобом для боротьби з багатьма хворобами суспільства й допомагає всім людям долати проблеми сьогодення.
Характерне для сект нашого часу обожнювання та поклоніння лідерам не має місця серед Свідків Єгови власне через відданість біблійному вченню. Вони відкидають концепцію про відмінність між кліром і мирянами. В «Енциклопедії релігії» (англ.) доречно сказано про Свідків Єгови: «Клас духовенства та відмінні титули заборонені».
«Енциклопедія релігії», зокрема, говорить: «Всі їхні вірування базуються на Біблії. Майже кожне положення віри вони підтримують біблійними віршами, беззастережно визнаючи авторитет Біблії і зовсім не залишаючи місця для традиції». У книжці «Релігія в Америці» сказано: «Ця група ніколи не ослаблювала зосередженості на вивченні Біблії, а своє вчення вона підтримує за допомогою детальної системи посилань на Святе Письмо».
Про віровчення Свідків Єгови в енциклопедії «Історія релігій в Україні», виданій Національною Академією наук України та Інститутом філософії імені Г. С Сковороди (Київ, Знання, 1999 р.), на стор. 405-416 під заголовком «Свідки Єгови» сказано: «У проповідях по-сучасному, цивілізовано, навіть по-науковому дискутуються проблеми сім’ї, здорового способу життя. Актуальними темами стали боротьба з наркоманією, алкоголізмом, аморальністю, СНІДом, дослідження глобальних проблем сучасності, наукова біблеїстика».
А в редакторській статті у каліфорнійській газеті «Сакраменто юніон» було написано: «Достатньо сказати, що коли б увесь світ жив згідно з віровченням Свідків Єгови, то кровопролиття припинилося б, ненависть зникла й усюди запанувала б любов!» Дописувач угорського журналу «Ринг» підтримує цю думку: «Я дійшов висновку, що якби на землі жили лише Свідки Єгови, не було б більше війн, і поліція не мала б інших справ, окрім контролювання вуличного руху та видачі паспортів».
Одна черниця Римо-Католицької церкви також схвально висловилась про Свідків в італійському церковному журналі «Андаре алле дженті»: «Вони відкидають будь-яку форму насилля і, не бунтуючись, зносять усі випробування, причиною яких є їхні вірування... Наскільки б змінився світ, якби одного ранку всі прокинулись з твердим переконанням не брати до рук зброї, хоч би чого це коштувало і хоч би яка була причина, — так, як роблять Свідки Єгови!»
Нещодавно про поведінку Свідків у концентраційних таборах заговорила преса Чехії. Коментуючи документальний фільм «Втрачений дім», створений у Брно, газета «Североческі денік» зазначила: «Вартим уваги є те, що навіть ці гідні довір’я сучасники [чеські та словацькі євреї, які вижили] з великим захопленням відгукуються про в’язнів-Свідків. «Вони були дуже сміливими людьми й, ризикуючи життям, завжди намагалися допомогти нам, як лише могли, — казали багато хто з євреїв. — Вони молилися за нас так, ніби ми належали до їхньої сім’ї, і заохочували не здаватися».
Свідки відомі тим, що вони перші намагаються допомогти своїм ближнім. У книжці «Жінки в радянських в’язницях» латиська авторка розповідає, як вона, працюючи в середині 60-х років у штрафному таборі в Потьмі, серйозно захворіла. «Протягом усього того часу, поки я хворіла, [Свідки] дбайливо опікувалися мною. Я не могла бажати ліпшого догляду, особливо в умовах табору... Свідки Єгови вважають своїм обов’язком допомагати кожному, незважаючи на релігію чи національність».
Сьогодні в Україні нараховується близько тисячі релігійних громад Свідків Єгови, в яких досягнуто найвищого числа проповідників — 107045, а щорічний Спомин Ісусової смерті, найбільше релігійне святкування, відвідало 247193 особи. (Міжнародне братство людей усіх рас складається близько з 6 мільйонів активних членів, організованих у понад 90 тисяч зборів у більш як 230 країнах. У 1999 р. понад 14 мільйонів осіб відвідало щорічний Спомин Ісусової смерті.)
Свідки Єгови швидко реагують на стихійні лиха, надаючи різного роду гуманітарну допомогу. Часто вони першими прибувають з допомогою на місце події. Так було і в Україні під час повені на Закарпатті. Українські Свідки Єгови надіслали потерпілим від стихійного лиха понад 5 тонн одягу та взуття, а також сотні ковдр, матраців, ліжок, подушок, комплектів постільної білизни. Свідки Єгови із сусідніх держав також надали допомогу потерпілим закарпатцям. Наприклад, угорські громади прислали близько 30 тонн продуктів харчування, майже 7 тонн одягу та будматеріалів; австрійські Свідки Єгови надіслали інвалідні візки та 5 тонн зимового одягу, словацькі громади — одяг, теплі ковдри. Ця допомога надавалась як Свідкам Єгови, так і всім потерпілим, незалежно від їхніх релігійних переконань.
Своєю працею в галузі біблійної освіти Свідки Єгови заохочують інших поважати закон, зміцнювати сімейні узи та дотримуватись принципів моралі. Також вони дуже цінують те, що живуть у країні, де можуть вільно поклонятись Богові.
Служба зв’язків з громадськістю
