Свята Софія у Стамбулі: камінь спотикання чи символ миру

19 червня, 15:35
Огляд подій
Собор святої Софії в Стамбулі - фото 1
Собор святої Софії в Стамбулі
Джерело фото: фото з відкритих джерел
За останні тижні храм Святої Софії, побудований в центрі Константинополя візантійським імператором Юстиніаном в VI столітті, вийшов на перші шпальти ЗМІ в зв'язку з наміром турецької влади повернути йому статус мечеті.

Як відомо, собор Святої Софії з 1935 року перебуває в статусі музею.

Проте 2 червня в Туреччині відбулося засідання Вищої консультативної ради при президенті, де обговорювалася можливість відновлення мусульманських молитовних зібрань в соборі Святої Софії в Стамбулі. Про це повідомляє турецьке видання Duvar.

Тоді Реджеп Ердоган висловив надію, що молитву таки вдасться провести в Айя-Софії 15 липня на згадку про події 2016 року, коли було влаштовано державний переворот, який, як відомо, зазнав невдачі.

Поновлення мусульманських молитов в соборі Софії не є справою безпрецедентною. Цього року, 29 травня, святкуючи річницю падіння Константинополя, в Софії вже відбулося читання Корану.

Реагуючи на події, пов’язані з поліконфесійною складовою сучасної Туреччини, Глава Вірменського Патріархату Константинополя Саак Машалян (Саак II) запропонував перетворити храм Святої Софії в центрі Стамбула на місце молитви для віруючих всіх релігій.

Саак Машалян (Саак II) - фото 52072
Саак Машалян (Саак II)

 

Він наголосив, що не дивлячись на аргументи християнських спільнот Туреччини, собор Святої Софія в Стамбулі все ж може знову стати мечеттю.

"Собор Святої Софії був побудований працею тисячі людей. За півтора тисячоліття він був відновлюваний незліченну кількість разів. І, думаю, більш доречно, щоб собор був місцем поклоніння для віруючих, що стоять на колінах і моляться Богу, а не для цікавих туристів, що бігають туди-сюда, щоб зробити фотографію", — заявив Саак II. — "Храм досить великий для всіх, і частина його може бути виділена для християн".

За його словами, Айя-Софія могла б стати "символом миру для людства", адже "ми всі молимося просто одного неба". Ми не можемо дозволити собі допустити новий конфлікт між хрестом і півмісяцем", — наголосив Саак II.

На думку Вірменського Патріарха, храм, у якому тисячу років молилися християни і п'ятсот років — мусульмани, є вмістилищем унікального містичного досвіду, який не слід зневажити.

Минулої п’ятниці із заявою з цього приводу виступив Священний Синод Елладської Церкви. Члени Синоду в один голос заявляють, що такий необдуманий крок турецької влади виглядатиме як «спроба перетворити культурний простір у трофей і символ завоювання».

Священний Синод заявляє, що «будь-яка зміна спровокує сильні протести та розчарування серед християн у всьому світі, а також різними способами зашкодить Туреччині».

Українська ініціативна група мирян та духовенства, під назвою «Десять тез для ПЦУ», з цього приводу звернулася з відкритим листом до президента Туреччини.

«Для України Айя-Софія – один із центральних історичних символів. Цей храм відіграв важливу роль і в історії українського народу та його культури. Великий князь київський Володимир прийняв християнство під враженням своїх послів, які були здивовані та зачаровані неймовірною красою Святої Софії. Майже півтисячоліття цей храм був головним Собором і для нашої Української Церкви. Саме там отримували посвяту Київські митрополити. За прикладом Софії побудовано найголовніший храм України – Софію Київську. Софія Константинопольська була взірцем для неосяжної кількості церков – і мечетей», – мовиться у зверненні до президента Туреччини, в якому українська православна громада просить залишити храму статус музею.

У зверненні говориться, що тільки нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між Україною та Туреччиною, але й більше – між мусульманським та християнським світами.

Особливо ретельно за подіями, що розвиваються на стамбульських пагорбах, стежать з Росії. Для їхніх ЗМІ стало традицією підігрівати публіку черговою порцією "чорного піару" щодо так нелюбої їм Вселенської Патріархії і особливо Патріарха Варфоломія, не оминувши можливості вплести у це ПЦУ.

«Зараз, на жаль, він не може втрутитися навіть у свої власні, константинопольські справи. ... Це мовчання [Патріарха Варфоломія] виглядає особливо дивно на тлі бурхливої ​​діяльності, яку він недавно розвинув на Україні, коли по своїй власній сваволі і з грубим порушенням церковних правил (канонів) створив, на прохання тодішнього президента Порошенка, «Православну Церкву України» на базі двох розкольницьких груп», — злорадствує публіцист Сєргєй Худієв.

Вселенський Патріарх Варфоломій поки не оприлюднив офіційної заяви з цього приводу. Але він висловлював своє бачення цього чутливого питання вже неодноразово. На його переконання, Свята Софія має тільки один вектор свого майбутнього становища – повернутися до статусу православного храму, як і було задумано зодчими.

Варфоломій І - фото 52088
Варфоломій І

 

Таку ж думку Патріарх Варфоломій озвучив під час свого візиту до Німеччини:

“Свята Софія в Константинополі, я вважаю, не буде перетворена на мечеть, здоровий глузд і справжній інтерес Туреччини візьме гору, тобто Свята Софія буде збережена як музей. Я говорив про це публічно, у своїх заявах, у своїх інтерв’ю. Я повторив свою позицію президенту ЮНЕСКО, оскільки Свята Софія перебуває під захистом міжнародної організації. Сьогодні Софія – музей, відкритий для всіх відвідувачів. І сотні, якщо не тисячі, відвідують його щодня. А Туреччина має великий дохід від продажу квитків”.

Також Патріарх Варфоломій приводить приклад співіснування різних не тільки християнських, а й релігійних течій в Ізраїлі, де статус-кво став запорукою стабільності та миру. Адже як і в Ізраїлі, так і в питанні зі Святою Софією, найскоріше, абсолютного вирішення питання не буде.

Суперечка про собор Софії точиться уже понад століття. Але навіть у самій Туреччині думки з приводу поновлення богослужінь в соборі Софії розділилися. Наприклад, опозиційна Республіканська партія Туреччини (CHP) виступає проти такого кроку.

Прихильники націоналістично-радикальної ісламської фракції, пояснюючи законність своїх претензій на Святу Софію, наводять як приклад випадок з церквою Акдамар та монастирем Сюмела. Ці дві культові споруди спочатку належали християнам, потім були перетворені на музей, а сьогодні стали повноцінними мечетями.

Слід додати, що нинішня влада, яку очолює партія більшості Akp, надала можливість іншим релігіям молитися у будівлях, які вже давно стали музеями і, відповідно, там було заборонено звершувати культові обряди. До них належить вірменська церква Сурп-Гірагос в Діярбакірі, велика синагога Одірне та монастир Ахо в Геркуші. Також в останні роки євреї в Туреччині отримали можливість публічно святкувати Хануку.

Проте турецька судова влада все ж взяла до розгляду питання про можливість скасування рішення кабінету міністрів республіки 1934 року, прийнятого при безпосередній участі засновника нинішньої Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка про перетворення Святої Софії в музей. Очікується, що вердикт суддів буде оголошено на початку липня.

У той же час відомий турецький журналіст Ахмет Анапалі повідомив, що для покриття 7 000 кв. м. підлоги Святої Софії вже закуплено килими пурпурного кольору, як це було в період Мехмеда Завойовника. Він також додав, що рішення Верховного суду Туреччини передбачуване і Свята Софія буде перетворена в мечеть.

Зрозуміло, що апробація зміни статусу собору Святої Софії є питанням політичним для Ердогана. Як відомо, 2023 року в Туреччині відбудуться чергові президентські вибори. А позитивне для мусульман вирішення питання з проведенням молитов у Софії може принести чинному президенту чималі дивіденди.

До речі, згідно з останнім соціологічним опитуванням, проведеним агентством Areda Survey, яке було опубліковане 11 червня, 73,3% респондентів серед 2414 опитаних осіб відповіли ствердно на запитання: "Чи слід Святу Софію перетворити на мечеть і відкрити для поклоніння? 22,4% відповіли — "ні", і лише 4,3% сказали, що не мають чіткої думки з цього приводу.

Суперечки між опонентами через плани турецької влади щодо Софії тільки розігрівають національні почуття на підтримку Ердогана, який створює собі ореол мужнього борця за велич країни. Сама по собі релігія відіграє тут роль лише інструмента в політичній боротьбі. І не даремно серед політичних оглядачів сучасну Туреччину часто порівнюють з сучасною Росією. Адже як перша, так і друга має неприховані імперські амбіції.

Втім, багато хто бачать в цьому спробу відволікти людей від погіршення економічної ситуації в країні, натиснувши на почуття національної гідності. Адже саме Свята Софія є видимим символом слави турецької імперії минулих віків.