Відомий богослов із середовища так званої "У"ПЦ, ректор Київської духовної академії та семінарії архієпископ Сильвестр Стойчев, хоч і декларативно каже, ніби після собору у Феофанії "У"ПЦ є незалежною Церквою, але сам собі суперечить абсолютно явно. Адже поряд із цими словами, в одній і тій самій бесіді, власними устами він демонструє, що московський патріарх усе одно залишається СВОЇМ патріархом для "У"ПЦ, тільки після травня 2022 р. змінилася форма молитви "У"ПЦ про поминання Богом цього патріарха у Царстві Його. Не більше!

А тепер по порядку. На офіційному сайті Київської духовної академії та семінарії "У"ПЦ міститься інтерв'ю, що архієпископ Сильвестр дав уже через півроку після Помісного собору у Феофанії, який нібито розірвав із церковною Москвою. Датоване інтерв'ю 11 січня 2023 року. Тобто він говорив в інтерв'ю про той самий статус "У"ПЦ, який вона має й НИНІ, у квітні 2026 р., адже ніяких нових рішень та змін щодо цього вона відтоді не ухвалювала.

І що ж освічений архієпископ там каже? Кожен може чорним по білому прочитати, зайшовши за посиланням. Обговорюється поминання патріарха Московського в "У"ПЦ. Архієпископ Сильвестр констатує: митрополит Онуфрій його поминає на своїх богослужіннях, керуючись правилами Двократного собору.

Сильвестр там дискутує із тими в "У"ПЦ, котрі твердять, що свого патріарха неодмінно слід поминати також на тих богослужіннях, які провадять і рядові священники (пресвітери), і єпархіальні єпископи. Він твердить: дух і буква згаданих правил вважають достатнім, аби рядовий священник поминав лише свого єпархіального єпископа, єпископ - митрополита, а митрополит уже - патріарха. Цікаво, архієпископ-ректор навіть уточнює: "...Ці правила говорять про одну й ту саму норму. Нижчі церковні чини повинні згадувати вищих за ієрархією в такому порядку: пресвітер - єпископа, єпископ - митрополита, митрополит - патріарха". І Стойчев додає дуже істотну ремарку: "Зауважу, що під митрополитом тут розуміється не просто почесний ієрархічний сан, а очільник ОКРУГУ, де об’єднано декілька єпархій". От у таку матрицю, друзі, вкладається, як цілком точно підтвердив цей богослов, роль митрополита Онуфрія в поминанні на літургії московського патріарха Кирила: він поминає його, своєю молитвою здійснюючи це і за кожного рядового священника, і за кожного єпархіального архієрея "У"ПЦ. Наголошу ще раз: зі слів владики Сильвестра випливає, що робить Онуфрій це саме як очільник певного ОКРУГУ, який зветься "У"ПЦ і являє собою сукупність єпархій РПЦ, хоч і має певний рівень автономії.

Автономія - це не автокефалія. За аналогією із цивільним устроєм: місцеве самоврядування регіону (навіть якщо воно досить відчутне) НЕ є незалежністю цього регіону.

До прикладу, Швейцарія - конфедерація, кожен кантон істотно автономний, але жоден кантон не є членом ООН, і не буде, поки не проголосить незалежності і поки її не визнають. Бо є верховний суверенітет самої конфедерації.

Так само й "У"ПЦ щодо РПЦ, - але в церковних, а не світських вимірах. Ніхто зі світових автокефальних православних предстоятелів НЕ поминає її очільника митрополита Онуфрія в диптиху, бо вони поминають його патріарха - і цього цілком достатньо за міжцерковними засадами комунікації. Так само, як достатньо, аби керівник делегації Швейцарії на найвищому рівні в ООН представляв і саму конфедерацію, і внаслідок цього - кожен кантон в ООН.

Розумію: не всі з читачів, може, захочуть вникати в ці паралелі та аналогії, а хтось навіть скаже: "Церкви - то інакше, ніж державні структури". Хай так. Але ось найголовніше, що треба зафіксувати нам, друзі. Кажучи, що митрополит Онуфрій поминає на богослужінні від імені всієї "У"ПЦ патріарха московського Кирила Гундяєва (а він таки поминає, і це є на зовсім свіжих відезаписах), архієпископ Стойчев саме цим обґрунтовує, аргументує, що Онуфрій вірний тому правилу Двократного собору, яке вимагає від митрополита поминати свого патріарха. СВОГО! Ще процитую владику Сильвестра: "Тобто канони Двократного Собору не передбачають обов’язкового поминання патріарха в кожному парафіяльному храмі. Ні! Ідеться про те, що пресвітер має поминати єпископа, якому він підкоряється. Єпископ має підносити ім’я митрополита, до округу [округу!] якого входить єпархія. А митрополит уже зобов’язаний згадувати патріарха, який СТОЇТЬ НАД НИМ". Коло замкнулося.

Що могла б зробити "У"ПЦ, аби по-справжньому зректися того, що московський патріарх СТОЇТЬ НАД її очільником? Ну, по-перше, найлогічніший шлях - це з'єднатися з авткефальною Православною Церквою України, визнаною Вселенським Патріархатом. Але для цього спершу треба було б скасувати розірвання євхаристійного єднання з ним. Цей розрив, як відомо, "У"ПЦ здійснила в повному суголоссі з Москвою у 2018 р., коли Вселенський Патріархат після довгих богословських експертиз і відкинення московського псевдоісторичного та псевдоеклезіологічного дурману, котрому й він сам довгий час доти піддавався, нарешті вирішив надати автокефалію православ'ю України. Але якщо Онуфрій і його ієрархія не готові до кроку єднання з ПЦУ, це їхня справа. А от що, на мою думку, таки могло б бути прийняте суспільством як свідчення розірвання єдності з РПЦ. Онуфрій мав би проголосити: "Я знаю, що є давні канони, але також я знаю, що є благословіння з уст московського патріарха смертоносної війни проти України і називання ним з амвону російських вбивць - вершителями ПОДВИГУ. Оскільки так, то я, митрополит Онуфрій, не молитиму на богослужіннях Бога про Його Царство для Гундяєва. Не молитиму в жодній формі - навіть у тій, яку можна зовні зобразити, як нібито просто поминання в диптиху. Бог не може засудити мене од відмови публічно молитися за одного з ключових (поряд із Путіним) ініціаторів масових убивств мого народу. Тим більше, він благословляє війну не приватно, а у своїх проповідях, у центральних храмах, а це жахливо збільшує тих у Росії, хто вірить, ніби це богоугодно, бо ж статус патріарха дає авторитет. І кажучи, що участю у цій війні російські вбивці змивають цим перед Богом усі свої гріхи, Кирил Гундяєв чинить страхітливу моральну та духовну інверсію. Я, митрополит Онуфрій, ні в якій формі за нього не молитимусь публічно, церковно". Ось тільки такі чіткі слова владики Онуфрія могли б свідчити про реальний розрив із архізлочинною РПЦ і її керманичем. Але митрополит Онуфрій таких слів не каже! І, боюсь, ніколи не скаже.

Тож ієрархія, вертикаль служителів "У"ПЦ залишається частиною ієрархії тієї автокефальної Церкви, якою є РПЦ і яка через свою таку масштабну злочинність - вже сутнісно поза цінностями Євангелія. А в суто світському аспекті за нашим законодавством підлягає унеможливленню функціонування в державі релігійних структур, афілійованих із релігійними центрами в державі-агресорі. Ось це факти і тільки факти.

P.S. До речі, те саме, що архієпископ Стойчев, про збереження в "У"ПЦ поминання московського патріарха Кирила говорив також уже після феофанійського собору в інтерв'ю французькому православному сайту і голова відділу зовнішніх церквних зв'язків "У"ПЦ митрополит Чернівецький та Буковинський Мелетій Єгоренко. Він казав, що поминання Онуфрієм московського Кирила ВІНЧАЄ систему. Я раніше аналізував на РІСУ ті його коментарі. І це реальна позиція ієрархії "У"ПЦ - не розірвати по-справжньому із Москвою, а лише дещо змінити форму в межах маневру.

Тому й інтерв'ю владики Мелетія одразу після його виходу в червні 2022 р. охоче переклав із французької на російську та передрукував офіційний сайт Московського Патріархату. Бо це Москву влаштовує. Це ніяк не суперечить тому, на чому вона стоїть: "У"ПЦ - у вертикалі РПЦ". Якби позиція, висловлена Мелетієм, була б Росії хоч у чомусь неприйнятна, ні за що вона б не з'явилася на офіційному ресурсі цієї тоталітарної структури, де все під суворим контролем, і де всі архієреї "У"ПЦ значаться як архієреї Російської Православної Церкви. І митрополит Онуфрій значиться в рубриці "Діячі РПЦ" за абеткою на букву "О" між якимось ієроманахом Онисимом Бамблевським, настоятелем одного із храмів Москви, і митрополитом Харківським та Богодухівським Онуфрієм Легким. Вплинути на те, що пише Москва у себе в документах і на сайтах ми не можемо. Але ми можемо чітко заявити: "Ми з цим не згодні і ми не робимо того, що засвідчує, що вони пишуть правду про нас". Жахлива хиба верхівки "У"ПЦ та особисто Онуфрія Березовського - якраз у тому, що вони засвідчують діями: те, як їх кваліфікує сайт РПЦ, є правдою. Вони - церковні функціонери під Гундяєвим. Крім поминання московського патріарха, чого варті ордени від Онуфрія архієреям РПЦ, котрі під час повномасштабної війни регулярно працюють у палатах Гундяєва в Москві. Але це окрема тема, і про неї - див. тут.