«Тіло обожествлене»: у Львові представили результати іконописного пленеру в Польщі
Вже традиційно частину творів експонують на тимчасовій виставці в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Відкриття відбулося 20 жовтня, оглянути твори сучасного сакрального мистецтва можна буде до 26 листопада.
Темою цьогорічного пленеру була тайна Воплочення Бога – «Тіло обожествлене». Протягом двох тижнів митці мали нагоду розмірковувати над богослов’ям ікони, яка, по суті, є алюзією на воплочення та є матерією, що освячена Богом. Хоч тема була чітко окреслена, проте це не передбачало чітких меж у біблійних сюжетах чи формах іконічного зображення, адже будь-яка сторінка Біблії, що ретранслює постійний діалог людини з Богом, — це і є обожествлення. Відповідно й твори іконописців вийшли різнопланові як за жанром чи сюжетом, так і за технікою.
Серед традиційних ікон (наскільки цей термін взагалі можна вжити у стосунку до сучасного сакрального мистецтва) були й образи, виконані в авторській техніці, що нагадує дереворит, але не є цілковито ним (Кшиштоф Соколовський «Подивись на мене, прошу, побач мене»). Також можна побачити твори дещо провокативні, якщо зважати на обрану тему пленеру, — це полотно Сергія Савченка «Невідомий святий», де ликом святого є розірвана марля.
Серед розмаїття авторських технік та форм самовираження митців були й зразки класичного візантійського іконопису. Цікавими є роботи білоруського майстра Олексія Довнара, де лики Богородиці та Христа написані на незвичних музичних інструментах у формі риб, що також мають символічне прочитання в християнському світі.
На експозиції можна побачити твори знаних львівських іконописців: Романа Василика, Костянтина Марковича, Святослава Владики, Люби Яцків, Данила Мовчана, Остапа Лозинського та інших. Впливи цих митців вже простежуються в роботах їхніх учнів, тобто студентів Львівської національної академії мистецтв, які теж взяли участь у двотижневому співтворенні «тіла обожествленного».
На відкриті виставки був присутній Генеральний консул Республіки Польщі у Львові Рафал Вольскі, який підкреслив, що роль сакрального мистецтва сьогодні є напрочуд важливою, адже саме цей напрям може промовити до сучасної людини та розповісти їй про духовне життя, про Воплочення Ісуса Христа. Врешті-решт, ця виставка могла б промовити на секулярному фоні до секулярного суспільства у майже секулярній манері сучасного сакрального мистецтва: людське тіло не було знищене гріхом, але було піднесене до Бога через життя та жертву Ісуса Христа. Повторюючи слова Іринея Ліонського, «Бог став людиною, щоб людина стала обожествлена/стала богом».
