Трикрапка по справі Олексія Кучапіна
Сьогодні була на мітингу під МВС щодо смерті активіста та керівника громадської організації “Дім милосердя” Олексія Кучапіна.
Поміж тим, два тижні на стільки, на скільки можна було, глибоко вивчала питання зникнення, а потім вже й смерті Олексія, спілкувалась з реальними (!) близькими друзями Олексія, пропонувала допомогу дружині та говорила зі слідчими та іншими представниками правоохоронних органів. Одразу скажу, що мене ніхто не «пресував», не залякував та я не займаю сторін. Я на стороні правди та фактів, а не оціночних суджень та емоцій. Хто мене знає - добре це розуміє. Тож, окреслюю це для тих, хто не знає, про всяк випадок.
Отже, з самого початку варто зазначити, що у цій справі головними помилками слідства було дві речі:
1) мовчання на першому етапі;
2) дружина дізналась про те, що знайшли тіло не від слідчого, а зі ЗМІ. Не виправдовую, але цьому, насправді є причина - вони спочатку бодай мінімально хотіли переконатись в тому, чи це він, перед тим, як її турбувати. Але соціальні мережі вистрелили інформацією швидше, ніж встигло прокомунікувати з дружиною слідство. Відтак, Олена стала реальною жертвою перегонів на випередження, адже отримала глибоку травму не лише від того, що дізналась трагічну новину, а ще й від того, як вона про неї дізналась.
Далі, близьке оточення померлого стає ще більшою жертвою обставин, через різницю комунікаційних культур. Вони не є тими людьми, які звикли комунікувати кожну свою думку чи крок у соціальні мережі. Тим більше у такій кризовій ситуації. Натомість, суспільство фейсбуку (принаймні певна його частина) має протилежну комунікаційну поведінку. Відтак, ситуація склалась таким чином, що у відкритому просторі не давались ніякі коментарі з боку дружини чи близьких. У суспільстві, де є великий запит на комунікації - сформувались певні інформаційні пустоти, які швидко заповнив неправдивою (зі слів близького оточення Олексія) інформацією хтось, хто до Олексія не мав жодного відношення. Нав`язуючи свої версії він сформував певну думку суспільства, яке так легко піддається хитанню. І коли близькі зрозуміли, що розповсюджується хибна інформація - через важку втрату та переживання просто не мали сил спростовувати. А коли вони це зробили, то максимально розхитаний натовп був вже занадто переконаний у певній версії. В результаті вони отримали ефект, коли почали обвинувачувати у зраді вже й їх самих. І тепер, близькі взагалі облиті брудом, принесені на алтар лайків і шерів, втрачають будь-яке бажання комунікувати з будь-яким окрім пари осіб. І їх можна зрозуміти.
У всій цій прикрій ситуації, для людей одним із основних висновків має стати те, що не завжди потрібно одразу кидатись кричати про щось. Іноді якість інформації та її перевірка важливіша за швидкість кричання.
Наступний момент, про який варто говорити – це проблема довіри до правоохоронної системи. Довіри немає, тому є конкретні причини і звідти так легко несуться обвинувачення. Проблема дійсно є і її ніхто не заперечує. Водночас, все одно кожного разу варто користуватись цілком реальним алгоритмом запобіжників, аби не давати собі піддаватись на маніпуляції.
Що ж до самої справи.
Наразі, аби мати остаточну картину, варто дочекатись щонайменше наступних результатів:
- Судово-медичної експертизи;
- Хімічного та гістологічного аналізів тканин тіла, які було взято під час розтину (це ж є частиною першого пункту);
- Аналізу про склад пігулок, встановлення чи спростування факту зв`язку пігулок з тілом (простіше кажучи приймав він їх чи ні);
- Психологічного та графологічного аналізів записки, яка була поруч з тілом Олексія, коли його знайшли;
- Ще є ряд речей, які встановлюються слідством.
І тільки після цього можна буде робити остаточні висновки.
На жаль такі результати не можна отримати за один день. Тому, треба набратись терпіння та чекати.
Єдина річ, яка відома вже зараз з того, про що можна зробити попередній висновок - це те, що при огляді на тілі не знайдено слідів здійснення насильницьких дій (прижиттєвих чи посмертних). Все решта - читати пункти, перелічені вище.
Тобто, ще раз, остаточно, причину смерті можна встановити лише так і ніяк інакше.
На скільки мені відомо, поліція на постійному зв`язку з дружиною Олексія, Оленою та надає їй максимум інформації, яку можна надати на даному етапі слідства. Дружина та найближче оточення Олексія на даному етапі претензій до слідства не мають. І я би утрималась від претензій до них за це.
«Закривавлений» диван.
Багато зовнішніх комунікацій від людей, які до Олексія та його організації не мають відношення, були присвячені наче б то закривавленому дивану, який опинився на смітнику. Лунали обвинувачення про те, що наче б то це речовий доказ, який не взяли до уваги або захотіли не взяти до уваги і що начеб то диван є закривавлений і не треба бути криміналістом, аби розуміти те, що Олексій помер на ньому таки насильницькою смертю.
На цьому етапі я теж хочу зупинитись, оскільки вважаю, що саме тут важливо увімкнути критичне мислення людей, які волею-неволею виявились жертвами маніпуляцій. Знаєте, таки треба мати певні базові професійні знання, аби могти об`єктивно висловлюватись про 10 наступних пунктів.
А саме:
1. як виглядають сліди крові померлої людини (якби все було так просто так однозначно, то не існувало би цілої науки про сліди крові)?
2. чи здатна кров «стікати» на шостий день після смерті?
3. як виглядають сліди плоті, коли тіло лежить майже тиждень на літньому сонці в зачиненому приміщенні без кондиціонера
4. як мають відбуватись слідчі дії, що потрібно робити з речовими доказами
5. скільки мають тривати слідчі дії
6. як виглядає тіло, коли воно такий час перебувало в таких умовах
7. як поводиться плоть померлої людини на шостий день після смерті
8. що відбувається з приміщенням, коли там перебуває такий час тіло померлої людини
9. чи має бути опечатано двері чи ні після завершення слідчих дій
10. хто, коли та як може поступити з речима після того, як слідчі дії завершені
Під об`єктивністю мається на увазі спеціалізована освіта, а не перегляд серіалу CSI.
Якщо ви впевнені, що маєте кваліфіковані відповіді на усі ці запитання, то маніпуляція з диваном з вами просто не спрацює.
Якщо ж не знаєте відповідей на ці запитання, то варто запитати себе, «чи достатню експертизу має людина, що генерує певні твердження?». В разі негативної відповіді чи невпевненості, краще замість криків та обвинувачень зачекати оцінку того, хто має достатню експертизу та зможе надати кваліфіковану оцінку. Якщо така оцінка все ще не лунає, а вас не полишає стурбованість – зверніться до спеціалістів за роз`ясненням. Саме так побудований принцип доказовості та здорових комунікацій.
Кваліфікація справи.
Багато галасу виникло саме навколо кваліфікації за фактом смерті. Водночас, найбільш галасливими виявились ті, хто не знайомий з принципом кваліфікування справ. Відтак зупиняюсь і тут та коротко поясню – коли помирає чи зникає безвісті людина, що не мала тривалої хвороби або дуже похилого віку – її зникнення чи смерть автоматично кваліфікують за ст. 115 Кримінального кодексі України «Умисне вбивство». Ця стаття буде діяти у справі доти, доки під час проведення слідчих дій не буде встановлено протилежне. А також завжди до цієї статті додаються інші, що характеризують версії слідства.
***
Завтра Олексія поховають, водночас, слідство ще триватиме та ми усі чекаємо на результати. Оскільки ця смерть вразила багатьох та стала серйозним тестом на дорослість. Водночас, ми маємо розуміти, що остаточні результати експертиз будуть передні дружині та по праву, лише їй та іншим найближчим родичам належить право, розголошувати результати чи ні. І до цього потрібно поставитись з повагою.
Але, незалежно від результатів експертизи ми усі розуміємо, що Олексій робив велику хорошу справу, яку зараз продовжуватимуть його колеги та дружина, яку можемо продовжувати кожен по своєму, допомагаючи безпритульним людям полегшити їхню долю. Саме це стане найбільшим внеском у пам`ять Олексія.
Проповідь Олексія річної давнини «То, что ты посеешь не взойдёт, пока ты не умрешь»
Людмила Янкіна