У Білорусі ухвалили законопроект про заборону релігійним організаціям займатися політикою
Про це повідомляє Благовіст-інфо.
«Релігійним організаціям забороняється займатися політичною діяльністю, брати участь у діяльності політичних партій та надавати їм фінансову та іншу підтримку», – йдеться у проекті закону «Про зміну законів з питань діяльності релігійних організацій», який передбачає виклад у новій редакції чинного з 1992 року закону «Про свободу совісті та релігійні організації» та кількох інших документів.
Законопроектом не допускається у місцях богослужінь використання будь-якої символіки, крім релігійної, проведення зборів, мітингів, пікетування, передвиборчої агітації та інших заходів політичного характеру. Забороняються пропаганда війни, соціальної, національної, релігійної та расової ворожнечі, іншої екстремістської діяльності, а також виступи, заклики, що ображають представників влади та громадян, представників інших релігій та їх послідовників.
«Культове майно релігійних організацій не може використовуватися з метою, не визначеною в їх статутах, у тому числі з політичною метою, а також здійснення терористичної та іншої екстремістської діяльності», – зазначено в проекті закону.
Документом розширюється перелік причин ліквідації релігійних організацій, посилюються вимоги щодо їх реєстрації та порядку функціонування, запроваджується регламентація місіонерської діяльності. Законопроект визначає правові основи діяльності релігійних організацій, виходячи з «визнання особливої ролі Білоруської Православної Церкви», духовної, культурної та історичної ролі Католицької Церкви, невіддільності від загальної історії білоруського народу «релігійних організацій Євангелічно-лютеранської Церкви, юдаїзму та ісламу». Нині у Білорусі зареєстровано 25 конфесій та релігійних напрямів, кількість релігійних організацій перевищує 3,5 тис., у тому числі громад Білоруської Православної Церкви – 1733, Римо-Католицької Церкви – 500.
Законопроект про релігійні організації викликав інтерес у білоруському суспільстві, пропозиції щодо його зміни вносилися як на етапі обговорення документа, так і після ухвалення у першому читанні. Зокрема, Римо-Католицька Церква просила змінити норму законопроекту, яка зобов'язує проводити навчання у недільних школах та групах релігійного навчання для дорослих лише державними мовами – білоруською чи російською. Архиєпископ – митрополит Мінсько-Могилевський Йосип Станевський аргументував це тим, що норма порушує захищені положеннями конституцією права національних меншин та позбавляє їх права користуватися рідною мовою під час навчання релігії.
Уповноважений у справах релігій та національностей Білорусії Олександр Румак, пояснюючи причини введення до законопроекту норми про викладання державними мовами, заявив про те, що «у багатьох релігійних громадах недільні школи перетворили на курси польської мови». Він зазначив, що норма ґрунтується на положеннях Кодексу про освіту, який встановлює, що навчання має вестись державними мовами. При цьому Румак підкреслив, що в законопроекті не йдеться про примус до проведення державними мовами богослужінь.
