У ДЕСС обговорили захист свободи совісті та прав нацменшин в контексті переговорів про вступ України до ЄС

За повідомленням пресслужби ДЕСС, Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов у вітальному слові наголосив, що забезпечення належного рівня реалізації прав національних меншин (спільнот), релігійних свобод є критично важливими для євроінтеграційного процесу. Він також зазначив, що партнери України оцінюють процес її вступу до ЄС саме через призму рівня забезпечення прав національних спільнот.

У контексті вирішення цих завдань, як зазначив Олег Немчінов, назріла необхідність посилення інституційної спроможності Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Зі свого боку координатор з питань політики, основ верховенства права, боротьби з шахрайством та фінансового менеджменту Європейської Комісії Мартін Мюлек підкреслив важливість скринінгу українського законодавства на відповідність європейським стандартам. Він акцентував, що скринінг розпочинається і завершується розділом «Основоположні права», до яких належать — релігійна свобода і права національних меншин. Координатор ЄС наголосив на необхідності уникнути ситуації, коли питання національних меншин може стати перешкодою на шляху вступу України до ЄС.

Своєю чергою генеральний директор Урядового офісу євроінтеграції Олександр Ільков зазначив, що виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо захисту прав нацменшин було однією з умов для початку переговорів, який Україна успішно розпочала у червні цього року. За його словами, нещодавній звіт Єврокомісії вказує, що Україна досягла значного прогресу в сфері захисту 2прав нацменшин на підконтрольних територіях.

«Нещодавно ми отримали черговий звіт Єврокомісії в рамках пакету розширення — щорічний ґрунтовний аналіз того, як Україна просунулася на шляху євроінтеграції за останній рік. У звіті вказано, що ми виконали всі рекомендації щодо прав нацменшин, що ми забезпечуємо захист прав нацменшин та спільнот на підконтрольній території», — повідомив він.

На першій панелі семінару учасники обговорили питання національних меншин у контексті євроінтеграції. Зокрема, заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський розповів про хід скринінгу українського законодавства на відповідність стандартам ЄС, який був презентований в Брюсселі. Лоссовський наголосив на важливості чотирьох основних тем: свобода думки, совісті та релігії, боротьба з расизмом і ксенофобією, принцип недискримінації, а також права осіб, що належать до нацменшин.

Голова Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) Олександр Хара відзначив низку проблем, з якими стикаються спільноти, зокрема, невідповідність загальнонаціональних і регіональних документів, недостатнє фінансування, обмежені повноваження у питаннях етнічних меншин та нестача кваліфікованих спеціалістів. Він зауважив, що агресія РФ спричинила зростання викликів, зокрема, у сфері культури та освіти для національних меншин.

Виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко звернув увагу на проблему антициганізму та ксенофобії в Україні. Він повідомив, що на початку повномасштабної війни негативне ставлення до ромів в суспільстві значно знизилося, однак наразі, за його словами, прояви ксенофобії відносно ромських громад знову почастішали. Яковенко наголосив на важливості гарантування захисту прав нацменшин та необхідності чіткого визначення їх ролі у відбудові країни.

Зі свого боку начальник відділу релігій та національностей Львівської ОВА Василь Дорош зауважив, що в області працюють з ромськими громадами, зокрема, надають гуманітарну допомогу, порушив проблему паспортизації представників цієї спільноти для забезпечення доступу до базових соціальних послуг. Натомість ефективне вирішення проблем, що стоять перед ромськими громадами, можливе лише за умови відкритого діалогу. Ромські громади мають великий потенціал, однак, для реалізації цього потенціалу необхідна активна участь самих громад у діалозі з органами влади. Адже ніхто не знає про потреби ромів краще, ніж вони самі. На цьому зійшлися учасники наради під час відкритого обговорення.

Друга панель наради-семінару була присвячена питанням релігійної свободи в Україні та визначенню пріоритетів державно-церковних відносин в умовах війни.

Голова ДЕСС Віктор Єленський зупинився на особливостях процесу розробки та ухвалення Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він пояснив, що цей закон є легітимним, оскільки визначає законну мету, прийнятну для демократичного суспільства, та базується на демократичній процедурі, де остаточне рішення належить суду. При цьому, закон не обмежує свободу віросповідання, адже підпорядкування Московському Патріархату не є необхідною умовою для православного віровчення.

Віктор Єленський підкреслив, що Українська держава не вимагає від Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) переходу на інший календар або мову богослужіння, самостійного проголошення автокефалії чи приєднання до іншої церкви. Однак, зважаючи на те, що Російська Православна Церква є «ідеологічним продовженням злочинного режиму Путіна», від УПЦ МП вимагають лише виходу з-під контролю Московського Патріархату та відповідних доказів цього.

Одним із жваво обговорюваних стало й питання щодо права на відмову від військової служби за релігійними переконаннями. Віктор Єленський повідомив, що вже створено робочу групу з числа представників заінтересованих міністерств і відомств для напрацювання відповідного рішення, яке дозволить забезпечити право на альтернативну службу у період воєнного стану. Голова ДЕСС наголосив, що в окремих випадках, коли люди доводять щирість своїх релігійних переконань, вони можуть виконувати функції військових капеланів.

Начальниця капеланської служби Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Лариса Полянська висловила вдячність за волонтерську діяльність представників національних меншин та релігійних організацій різних регіонів, які активно підтримують мобілізацію населення навколо військових завдань. Полянська підкреслила, що для перемоги над ворогом потрібна єдність і підтримка всіх, зокрема й тих, хто за релігійними переконаннями не може брати до рук зброю, але готовий активно долучитися до оборони країни.

Третя панель наради-семінару «Захист свободи совісті та прав національних меншин (спільнот) в контексті початку переговорів про вступ України до ЄС» була присвячена практичним аспектам взаємодії ДЕСС з обласними військовими адміністраціями (ОВА), реалізації спільних завдань та заходів, а також регіональним ініціативам. Під час цієї сесії учасники наради мали можливість отримати відповіді на численні запитання від керівництва та відповідальних працівників ДЕСС, що сприяло більш глибокому розумінню актуальних питань і забезпечило платформу для обміну досвідом між регіонами.

Другого дня учасники наради-семінару відвідали Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», де генеральний директор Максим Остапенко представив стратегію розвитку установи. Зокрема, він повідомив, що ідея розвитку лаври передбачає залучення до системи єдиного логістичного функціонування й об’єктів, розташованих у зоні «золотої київської милі» — території довжиною близько кілометра, що простягається від Парку Вічної Слави до монумента «Батьківщина-мати».

«Ми плануємо втілити проект “Діадема Української слави”, до якого увійдуть такі об’єкти, як Парк Вічної Слави, музей “Голодомору – Геноциду”, церква Спаса на Берестові, Мистецький Арсенал, Лабіринт Пам’яті, Музей Івана Гончара, “Батьківщина-мати”, Музей Другої світової війни. Хоча всі ці об’єкти є державними, вони наразі не об’єднані в єдиний інформаційний простір. Основна мета нашого проекту — концептуально і символічно об’єднати ці установи, щоб відвідувачі могли отримати цілісне уявлення про історію, трагедії, досягнення та видатних діячів України», — пояснив Остапенко.

"Нарада-семінар стала майданчиком для обговорення актуальних питань захисту прав національних меншин та свободи совісті в Україні. Учасники заходу підкреслили необхідність подальшої гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами у цій сфері. Особливу увагу було приділено питанням міжрелігійного діалогу та ролі релігійних організацій у суспільному житті країни. Представники державної влади та громадських організацій обмінялися досвідом та розробили спільні рекомендації", - резюмували в ДЕСС.