У ДТП по дорозі на похорон воїна загинув військовий капелан з Дніпропетровщини
Про трагедію повідомило видання "Дніпровська панорама", передає Обозреватель.
"Про жахливу звістку стало відомо 21 липня 2023 року. Марк Купчененко був родом з Жовтих Вод. Для багатьох він залишиться в пам’яті людиною, яка ставила цінності країни та Бога вище за свої... Життя Марка обірвалося через аварію. Капелан прямував, аби поховати капітана Збройних сил України, але потрапив у смертельну ДТП", – зазначено у повідомленні.
Лише 8 липня Марк Купченеченко приймав вітання з 27-річчям. Видання цитує його повідомлення, опубліковане у день народження.
"Я дякую Богу за ще один прожитий рік. Цього року янголам-охоронцям довелось попотіти… Але моя найбільша вдячність не за життя, а за ту Мету і Боротьбу, яку мені подарував Господь. Я вірю в Перемогу над злом всередині нас і навколо нас", – сказав тоді на відео молодий капелан.
Усі, кого доля звела з Марком, були вражені силою його характеру та безмежною вірою, а також внутрішнім світлом, яке буквально випромінював "Капелан".
"Це була людина, яка жила Україною, жила вірою в Бога. Ми познайомилися з Марком у 2022 році. Він нічого не боявся та робив все для інших. Я допомагала йому та його хлопцям чим могла, він справив на мене неабияке враження – молодий, розумний та освічений. Це неочікувана втрата, дуже болісна новина", – розповіла журналістам волонтерка Наталія Шум.
Сила молодого Марка приголомшила й журналістку Юлію Валову.
"Я писала з Марком інтерв’ю та дивувалася його силі. Його голос звучав так переконливо, наче він дійсно був посередником Бога на Землі з людьми на полі бою. А тепер його немає з нами. Дуже боляче за кожного нашого героя. Нестерпно – за Капелана Марка. Світла пам’ять сяючій добром людині", – написала вона на сторінці Купчененка.
В одному з нещодавніх відео, які опублікував Марк на своїй сторінці, він розповідав, як брав участь у розбиранні завалів ресторану у Краматорську, зруйнованому російською ракетою. Капелан власноруч витягував з-під куп цегли та бетону поранених та тіла вбитих. Водночас його вразило, що за сотню метрів від місця трагедії у іншому закладі люди примудрялися відпочивати і насолоджуватися життям, немов до руїн піцерії, що перетворилася на братську могилу для багатьох людей, – не метри, а сотні або й тисячі кілометрів.
"Я хотів би, щоби кожен з нас усвідомлював, що в нашій країні йде війна. Хочу, щоб кожен з нас усвідомлював, що наша спільна, наша власна відповідальність – подбати, щоб зупинити те зло, яким сьогодні є Росія. Я хочу, щоб кожен навчився співчувати і співпереживати своєму ближньому. Тому, хто поруч. Нехай Бог дасть нам мудрості і сил", – сказав тоді Марк.
Останній же його публічний допис був присвячений страшній непомірній ціні, яку платять українські герої, що стримують російську навалу.
"І знову я втрачаю своїх бійців…За життя Сергія лікарі боролись в операційній 4 години. На жаль, не вийшло…Проникаючі поранення голови, грудей, живота, критична крововтрата…Добу тому він всміхався мені на РОПі, а сьогодні я молився над його бездиханним понівеченим тілом…На жаль, він не єдиний, кого я сьогодні втратив…ще один пекельний день нашого супротиву…ще більше рішучості Перемогти злого ворога. А головне, нестримна віра і надія, що Бог поруч, Він все бачить, і дасть нам сил Перемогти. Царство Небесне полеглим Героям. Вічна Памʼять. До зустрічі на Небесах", – написав Марк 14 липня.
Рівно за тиждень не стало і його самого.
