У Києві відкрили меморіальну дошку князя Острозького у річницю розгрому московської армії
Встановлення меморіалу присвячене 509-м роковинам битви під Оршею (1514), в якій об'єднане українсько-литовсько-польсько-білоруське військо під керівництвом князя Острозького розгромило багатотисячну армію московитів царя Василя ІІІ.
На заході були присутні представники посольства трьох країн та військові 30 омбр ім. князя Острозького і полку імені Кастуся Калиновського, — повідомляє видання Інформатор.
Костянтин Острозький народився в 1460 році на Волині. Він став одним із найвидатніших полководців XV-XVI століття — провів 65 битв, програв 3, брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. 8 вересня 1514 року, в битві під Оршею, військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.
Як розповідається на сайті Києво-Печерського заповідника, під час кампанії 1514 р. великий московський князь Василь ІІІ захоплює Смоленськ, його війська рушають до міста Орша – важливого стратегічного пункту на перехресті торгових шляхів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського (Литовсько-Руської держави). Московська дружина має у складі 80 тисяч, а за іншими даними – 50 тисяч вояків, та майже повністю сформована з кінноти. Назустріч їй виступає 35-тисячне військо Костянтина Острозького, де пропорційно представлені піхота, важка та легка кавалерія, артилерія. Цю армію становлять українські та білоруські полки, польські загони, а також етнічні литовці, литовські татари та наймана сербська кіннота.
Московити укріплюються на лівому березі Дніпра, беруть під контроль переправи і чекають на активні дії супротивника. Проте, через численність ворога, наступ за класичною схемою не є можливим. Острозький робить відчайдушний крок: вночі його армія зводить наплавні мости із дерев’яних діжок. Ними переправляють артилерію та піхоту, кіннота переходить річку вбрід.
Уранці 8 вересня Костянтин Острозький завдає супротивнику несподіваний удар. У центрі воєначальник розміщує кращі сили й артилерію, на лівому фланзі – польську кавалерію, а сам очолює правий фланг, в тилу якого роблять засідку. У розпалі бою, удавано відступивши, полководець заманює ворожу кінноту під залп гармат, відтак із засідки у прибережному лісі вдарив резервний загін. Довершує розгром московської армії атака польських гусарів. Московити втрачають 30 тисяч вояків, один із їхніх командувачів – боярин Іван Челяднін та 8 воєвод опиняються в полоні, захоплено значні трофеї. Втрати із боку Острозького не перевищують 4 тисяч воїнів.
Оршанська битва мала значний міжнародний резонанс. Донині вона є прикладом геніальної військової стратегії та звитяги.
Репродукцію картини XVI ст. «Битва під Оршею» – одного з найкращих батальних полотен доби Відродження і інші експонати можна побачити на виставці «Князі Острозькі: європейський вимір української історії" у Заповіднику.
Костянтин Острозький був відомий як захисник Православної Церкви і великий меценат. Домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи; зокрема, припинила діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Заклав православний монастир в селі Дермань та Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав.
Помер 11 вересня 1530 року в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.
