У Луцьку відбувся семінар «Богослужбові мови Київської традиції: українська мова та київський ізвод. Стан, перспективи, проблеми»

17 травня, 11:58
Суспільство
У Луцьку відбувся семінар «Богослужбові мови Київської традиції: українська мова та київський ізвод. Стан, перспективи, проблеми» - фото 1
ГО «Софійське Братство» за підтримки ГО «Центр святого Лукаріса» та Центр гуманітарного діалогу (Швейцарія) 16 травня провели у Луцькувідбувся семінар «Богослужбові мови Київської традиції: українська мова та київський ізвод. Стан, перспективи, проблеми».

Про це повідомляє сайт «Софійського Братства».

Перший тематичний блок форуму був присвячений особливостям україномовного Богослужіння, складнощам і перспективам перекладу богослужбових текстів українською мовою та питанням апробації богослужбової літератури в ПЦУ, УПЦ та україномовних парафіях інших православних Церков.

Протоєрей Олександр Колб, настоятель парафії на честь святої рівноапостольної Марії Магдалини (м. Луцьк, ПЦУ), у своїй доповіді «Труднощі в українських перекладах богослужбових текстів» поділився досвідом адаптації богослужбових текстів, порівнявши різні редакції перекладів богослужбової літератури, та запропонував свої варіанти вдосконалення окремих піснеспівів. Також він звернув увагу учасників семінару на практичні аспекти підготовки допоміжних парафіяльних посібників-роздруківок для допомоги парафіяльному хору в адаптації до виконання піснеспівів.

Протоєрей Ростислав Хрупчик, клірик Волинської єпархії УПЦ, свій виступ присвятив практиці запровадження української мови у богослужінні на прикладі своєї парафії, зробивши дайджест видань, які використовує для адаптації богослужінь.

Протоєрей Василь Клочак, викладач кафедри гуманітарних та практичних дисциплін Волинської православної богословської академії ПЦУ, презентував аналітику основних змін, здійснених у текстах останньої версії служебника, виданого Православною Церквою України.

У своєму виступі Марина Бурдейна, керівник видавничих проектів Місії «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні», розповіла про досвід використання новітнього українського перекладу Святого Письма (EUM) у богослужінні, зазначивши, що запропонований переклад Євангелія прожив свій перший богослужбовий рік та зібрав багато відгуків, побажань і пропозицій, а богослужбовий Апостол-апракос зарекомендував себе як зручне видання для залучення дітей шкільного віку до активної участі в богослужіннях.

У заході також узяв участь екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл, який у вітальному слові до учасників семінару побажав Братству наснаги, зростання та сил не зупинятися на шляху до досягнення мети, попри можливі перепони.

У другому тематичному блоці учасники форуму обговорили особливості використання київського ізводу, його історії, транслітерації, варіацій та культурне значення у становленні, розвитку і вкоріненні української богослужбової традиції.

Протоєрей Володимир Мельничук, священик Вселенського Патріархату (Італія), розкрив особливості розвитку церковнослов’янської мови на теренах України, зосередившись на практичних аспектах упровадження київського ізводу в богослужбову практику.

Протоєрей Ігор Скиба, декан богословського факультету Волинської православної богословської академії ПЦУ, свою доповідь присвятив питанню теорії та практики українського транслітерування церковнослов’янських богослужбових текстів.

Учасники семінару мали нагоду познайомитись із засновником хору «Вогонь Традиції» і сайту Віра.укр Ігорем Дзюбою та провели дискусію з теми його доповіді «Київський ізвод: штучна реставрація чи жива традиція? Складнощі транслітерації церковнослов’янських текстів».

Члени Братства й учасники семінару відмітили важливість проведення подібних заходів для поглибленого вивчення зазначеної проблеми та напрацювання пропозицій щодо впровадження в життя традицій богослужбових мов в Україні. Не менш значимим є також приклад діалогу і співпраці представників різних юрисдикцій у питанні вирішення спільних нагальних завдань, котрі стоять перед українським Православ’ям.

Матеріали семінару будуть доступні на сайті Братства згодом.