У Львові відкрили виставку, присвячену Гальшці Острозькій
У Львівському музеї історії релігії відкрили виставку художніх робіт, присвячених Гальшці Острозькій. Саме у цьому приміщенні колись був монастир домініканців, в якому переховувалась від небажаного шлюбу княжна. Проект «Гальшка. Українська Єлена» має на меті розповісти про славетний рід українських князів та подискутувати про становище жінки у суспільстві у різні часи.
Гальшка була представницею роду князів Острозьких, одного з найвпливовіших серед української шляхти та магнатів у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, згодом – в Речі Посполитій.
«Саме такі роди правили тогочасною ранньомодерною Європою, були меценатами, що підтримували митців, вчених, богословів, філософів, авантюристів і перекладачів античної спадщини, фундаторами шкіл, храмів і друкарень», – розповіла старша наукова співробітниця музею, кураторка проекту Софія Каськун.
Кураторка проекту порівнює історію Гальшки Острозької з Єленою Прекрасною, дружиною володаря Спарти Менелая, яку викрав троянський принц Паріс і спричинив тривалу Троянську війну.
«В українській історії вже маємо свою Єлену – це Єлизавета (Гальшка) Острозька, ім’я якої ще за її життя оповили легенди. Та, так само як і з Єленою, мало хто цікавився її особистістю. Вони й далі залишаються більш знеособленими персоніфікаціями краси, багатства, престижу, а не героїнями зі своїм досвідом. Ми спонукали мисткинь та митців відрефлексувати події в житті Гальшки Острозької і створити серію робіт, де спробувати мислити, як Гальшка, перенести її в теперішні реалії, самим стати Гальшкою, додумати її історію, спираючись на досвід 2022-23 років – досвід великої війни, численних, але не безіменних жінок-біженок, жінок-воїнів, жінок-медикинь, жінок-волонтерок, активних жінок сучасного суспільства», – пояснила концепцію проекту Софія Каськун.
У проекті взяли участь 35 художників з України (Київ, Львів, Тернопіль, Одеса, Харків, Коломия) і Польщі (Познань, Катовіце, Ченстохова). Рефлексії митців втілилися у живописі, графіці, інсталяції, плакаті – загалом понад 70 робіт. Мистецькі роботи зображають не лише цю історичну постать, але й розповідають про її славетний рід та становище жінки в тогочасному суспільстві.
«Деякі автори зображають нашу героїню в абстрактних формах, а хтось – в іконописному стилі. Зворушують і хвилюють теми кохання Гальшки, який вигляд мала вона сама. Проект пропонує глядачеві вступити в діалог щодо змін в уявленні суспільства про роль жінки як протягом останніх століть, так і тепер, в українських реаліях війни», – зазначила наукова співробітниця музею Олена Малюга.
Підсумком виставкового проекту «Гальшка. Українська Єлена», який музей реалізував разом з ГО «Екологія. Культура. Мистецтво» за грант Українського культурного фонду, став друкований каталог робіт українською й англійською мовами. Виставку можна оглянути у музеї історії релігії до кінця року.
Хто така Гальшка Острозька?
Родина князів Острозьких – одні з найяскравіших представників української шляхти та магнатів XIV-XVII століть. Вони залишили по собі велику культурну спадщину, замки та славетні сторінки історії. Острозьких називали некоронованими королями Русі, їхні маєтки налічували сотню міст та понад тисячу сіл. Попри це, ці середньовічні магнати дбали не про власне збагачення, а вкладали великі кошти в освіту, книговидавництво, будували церкви, притулки та розвивали свої міста. Перший в Україні вищий навчальний заклад – Острозьку академію, один з найдавніших стародруків – Острозьку Біблію, українці завдячують саме цьому роду.
Дід Гальшки князь Костянтин Острозький переміг московське військо в битві під Оршею 8 вересня 1514 року. Батько Гальшки рано помер, її опікуном був Костянтин-Василь Острозький, якого називали «некоронованим королем Русі».
У віці 14 років Гальшка без благословення обвінчалась з черкаським старостою, князем Дмитром Сангушком, однак на суді її чоловіка позбавили маєтків і честі. Пара втекла до Священної Римської імперії, однак наступного дня після весілля Сангушка вбили. Нового чоловіка Єлизаветі вибирала її мати. Через п’ять років її видають за шляхтича Лукаша Гурку.
«Наречена втекла від небажаного шлюбу до домініканського монастиря у Львові (саме тут зараз розташований Львівський музей історії релігії). Король велить видати Гальшку Гуркові, львівський староста перекриває входи до міста і воду до монастиря, чоловік обстрілює його з артилерії, розпочинається “війна за наречену”. Проте, на відміну від троянців, монахи не були войовниками і змушені були здатися й видати Гальшку Лукашеві. Щоправда, вона знову одружилась, цього разу зі слуцьким князем Семеном з роду Олельковичів», – розповідають куратори проекту.
Лукаш Гурка силоміць забирає Гальшку до свого маєтку в Шамотулах, де вона живе окремо, у вежі Чорної княжни. 1573 року у віці 34 роки Єлизавета втретє стає вдовою, більше вона заміж не виходила. Маючи багатство і право вільно ним розпоряджатись, Гальшка Острозька багато коштів жертвує на благодійність, велику суму заповідає Острозькій академії, яку заснував її дядько.
