У США говорили про стан богословської освіти в Україні

Лекцією «Університет і богословська освіта в Україні: автономія знання і запит розуму на богослов’я» д-р Тарас Добко 14 березня розпочав весняний цикл наукових викладів, який організовує Товариство українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередок Праці НТШ у Філядельфії. Захід був присвячений 50-літтю з дня заснування Українського Католицького Університету Патріархом Йосифом Сліпим.

У своїй доповідь д-р Тарас Добко, який є першим віце-ректором УКУ, насвітлив сучасний стан богословської освіти в Україні, яка з 2002 року є офіційно визнаною українською державою як академічна ділянка знань. За словами доповідача, повернення академічного богослов’я в Україну не відбувається швидкими, тріумфальними темпами, адже лише 1 березня цього року український уряд схвалив створення докторської програми з «Богослов’я», що дасть змогу українським богословам із закордоннимм дипломами легалізуватися за своєю прямою спеціяльністю.

На такий стан справ є низка причин. Серед них:

• брак на території України традиції перебування богослов’я в середовищі університету;
• стійке упереджене ставлення до богослов’я в академічних колах, сформованих в радянській атмосфері зневаги до всього релігійного, як чогось чужорідного і супротивного розуму;
• брак уявлення про концепцію і стандарти богословської освіти на університетському рівні;
• розгубленість і брак консенсусу самих Церков щодо доцільності інтеграції богослов’я в середовище університету.

Доповідач детально висвітлив питання ідентичности богословської освіти в контексті її зв’язку з релігієзнавством та філософією, а також зв’язку академічного богослов’я у світському університету з церковною спільнотою. Відтак, д-р Добко представив порівняльний аналіз трьох моделей европейських університетів – британського, французького та німецького, які традиційно мали тісні зв’язки із державою і відносно віддалені зв’язки з ринком. Сьогодні однак, за умов ринкової економіки та послаблення держави, університет дедалі частіше стає двигуном економіки, відводячи некомерційним спеціальностям, головно в царині гуманітарних наук, другорядне місце.

В Україні, за словами д-ра Добка, традиція спілкування між університетом і богослов’ям впродовж довгих років складалася під впливом російської системи духовної і світської освіти. Це, з черги, означає упереджене ставлення інтелектуалів до будь-якого зближення Православної Церкви з державою і викликає підозру щодо бажання Церкви вирішувати свої справи руками держави. Така ситуація породжує закономірні питання щодо світськості та її визначення; науковости богослов’я та критерії раціональности; відношення між авторитетом Церкви, її присутністю в університеті та свободою інтелектуального пошуку, зокрема в богослов’ї. Цитуючи розмірковування з цього приводу кардинала Йозефа Ратцінґера у статті «Церкві, екуменізм і політика: новий досвід в еклезіології», доповідач ствердив, що дух автентичної богословської освіти повинен бути позбавлений ідеологічного забарвлення, а це можливе є лише за умов формування кваліфікованих богословів у життєдайному середовищі Церкви.

Підсумовуючи, д-р Добко зазначив, що найвагомішим аргументом на користь присутності богослов’я в університеті буде солідна наукова праця самих богословів, які – в умовах глобалізації, секуляризації та матеріалізму – повинні звернути особливу увагу на людське серце і його здатність розпізнавати невидиму, сокровенну і водночас реальну присутність Творця.

Відтак, д-р Тарас Добко відповів на численні запитання авдиторії стосовно Патріярхального устрою Української Греко-Католицької Церкви, проблеми секти Догнала, різниці між філософією та богослов’ям, стану богословської освіти в університетах України.

На завершення вечора, Голова ТСС А академік Леонід Рудницький високо оцінив вклад д-ра Добка у розбудову Українського Католицького Університету та відродження богословської академічної освіти в Україні.