УГКЦ у Криму має чимало труднощів, однак продовжує розвивати свою діяльність
ЯЛТА – Впродовж 18 років громада вірних Української Греко-Католицької Церкви у м. Ялті (Автономна республіка Крим) домагається виділення землі під будівництво власного храму. Усі ці роки тривають судові тяганини. Чергове слухання заплановане на 14 травня, повідомив РІСУ декан УГКЦ в Автономній республіці Крим, адміністратор парафії Перенесення мощів Миколая Чудотворця м. Ялти о. Ігор Гаврилів.
Територія Одесько-Кримського Екзархату УГКЦ охоплює п’ять областей та АР Крим. До цього часу у АР Крим діяло дві громади: спільнота храму перенесення мощів Миколая чудотворця УГКЦ у м. Ялта та дві громади у м. Севастополі – громада Успіння Пресвятої Богородиці та громада Св.Андрія Первозванного. Після утворення у 2004 році Одесько-Кримського Екзархату громади увійшли до його складу. Сьогодні у Криму налічується дев’ять громад, в яких служать п’ять священиків. Жодна з них не має власного храму.
«На жаль, стосунки з владою на місцях бажають бути кращими, але наша Церква не знаходить розуміння з боку місцевих чиновників. Громада м. Ялти вже протягом 18 років не може отримати земельну ділянку для будівництва свого храму, постійні відмови, і куди тільки не звертались – все марно. Правда, у 2005 році все ж вдалося розпочати працю над черговою пропозицією від міської влади, був зроблений проект землевідводу, зібрана вся документація, але, на жаль, міська влада так по сьогодні й не затвердила поданий їм на розгляд пакет документів. Мало того, громада змушена брати участь у судових процесах, що розпочалися у грудні 2005 року. Метою їх є скасування рішення міської влади про надання дозволу громаді на виготовлення проекту землевідводу. Ця тема вже неодноразово висвітлювалася у різних ЗМІ, однак нічого не змінилося», – розповідає о. Ігор Гаврилів.
За його словами, 14 травня до Ялти прибудуть мощі Св. Терези, будуть спільні зустрічі з вірними всього Кримського деканату, й не тільки УГКЦ, а він, як парох громади, змушений в такий день знову брати участь у черговому судовому засіданні.
«Жодна з громад УГКЦ в АР Крим не має свого храму. Богослужіння відправляються у пристосованих приміщеннях. Деякі, такі як наприклад у Ялті та Керчі, служать у Римо-Католицьких костелах почергово із громадою господарів храму», – говорить священик.
Щодо стосунків з іншими конфесіями, то вони, за словами о. Ігоря, є досить добрими, крім стосунків з УПЦ, оскільки їх немає через уникання спілкування з боку останніх або інколи вони є навіть ворожими, що проявляється у ставленні УПЦ до вірних і священиків УГКЦ.
УГКЦ у Криму відкрита до спілкування з іншими конфесіями. І, як стверджує о. Ігор, де є така можливість, УГКЦ бере участь в екуменічних заходах.
На запитання РІСУ про власний часопис УГКЦ у Криму, о. Ігор відповів, що такого немає, оскільки це потребує коштів, додавши при цьому, що нещодавно закрили єдину україномовну газету в Криму «Кримська Світлиця».
«Тому ми й радіємо кожній нагоді бути разом, бо служимо в непростих умовах, можна сказати на території ворожо налаштованій супроти нашої Церкви. Але маємо бути там, куди кличуть нас люди, нести їм Боже слово та підтримку, не зважаючи ні на які труднощі», – наголосив священик.
Такою нагодою бути разом для священиків УГКЦ Кримського деканату та їх родин стали реколекції 6-8 травня в Алупці.
Як розповідає о. Ігор, за традицією священики Кримського деканату кожного місяця зустрічаються почергово на різних парафіях, які входять до цього протопресвітерства. Цього разу реколекції проводив доктор канонічного права отець Роман Шафран з м. Львова. Зустріч розпочалася з Молебню до Пресвятої Богородиці, який очолив Екзарх Одесько-Кримський єпископ Василь Івасюк. На місіях в Криму брали участь сестри монахині ЧСВВ з м. Львова, які зосередили свою працю на катехизації дітей.
Довідка РІСУ: 22 травня 2005 року, після позитивного рішення Ялтинської міської ради, було освячено землю під храм УГКЦ. Однак радість громади не була довготривалою. У засобах масової інформації Криму було розповсюджено відкритий лист мешканців Ялти, які висловлювалися «проти виділення земельної ділянки і будівництва греко-католицьких (уніатських) культових споруд на території Великої Ялти». Відтак до Ялтинського суду Автономної республіки Крим було подано позовну заяву (позивач - Мельников О. П.) із вимогою про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради. Внаслідок цього 9 листопада 2005 року суддя Ялтинського міського суду Переверзєва Г. С. відкрила провадження в адміністративній справі. 14 грудня 2005 року відбулося слухання в першій інстанції, і у підсумку було прийнято рішення про відмову у позові Мельникову О. На цей вердикт суду позивач Мельников подав апеляцію. Справа тягнеться до сьогодні.
