УІНП проводить громадське обговорення концепції Бабиного Яру
Про це під час пресконференції повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, передає Укрінформ.
«Концепція комплексного розвитку Бабиного Яру - це документ на 200 сторінок. Електронні консультації, які є формою громадського обговорення, триватимуть до 10 листопада 2021 року. Побажання, зауваження, пропозиції - бажано конкретні, з посиланням на конкретні сторінки і розділи концепції – надсилайте на адресу Українського інституту національної пам'яті. Ми їх опрацюємо і оприлюднимо звіт», - сказав Дробович.
Він зазначив, що звіт про результат електронного обговорення буде оприлюднений на сайті УІНП. Після завершення громадського та експертних обговорень концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.
Дробович нагадав, що концепцію розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України НАНУ, створена у 2017 році на виконання указу Президента та рішення уряду. До неї увійшли історики, фахівці музейної справи, архітектори, юристи. Концепція пройшла рецензування понад 40 науковців з усього світу.
Як сказала, презентуючи документ, його співавторка, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ Тетяна Пастушенко, концепція передбачає створення у Бабиному Яру цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам’ятників та меморіалів, вона пропонує бачення, як упорядкувати та об’єднати наявні об’єкти і пам’ятні місця у цілісний меморіальний парк. Також концепція передбачає створення двох музеїв - Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру.
«Наша концепція присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру. Це євреї, роми, полонені червоноармійці, цивільні заручники, пацієнти психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору, українські націоналісти, радянські підпільники і жертви Куренівської катастрофи, яка сталася 1961 року. Але поряд з пам’яттю про жертв, ми вшановуємо і пам’ять людей, які рятували євреїв, і борців за пам’ять, які у повоєнний час виступали за гідне вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. Ми пропонуємо відійти від створення окремих пам’ятників, меморіальних знаків, подивитись на цю проблему комплексно. Одним із засобів такого комплексного впорядкування території є створення Меморіального парку «Бабин Яр», - сказала Пастушенко.
За її словами, про те, що відбувалось на цій території, про широкий контекст подій, які відбулись у Бабиному Яру, має розповісти Музейний комплекс, до якого увійдуть Музей історії Бабиного Яру і Український музей Голокосту, що розкаже про винищення євреїв на території України під час Другої світової війни у контексті загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу. Вона зауважила при цьому, що на сьогодні в Україні і в Києві не існує стаціонарної експозиції, яка б розповідала про історію Бабиного Яру, і також не існує державного музею, присвяченого темі Голокосту.
Пастушенко зазначила, що робоча група проєкту спільно із заповідником «Бабин Яр» розробляла концепцію експозиції Музею пам’яті жертв Бабиного Яру, який планується створити в Будинку контори єврейського кладовища – єдиній оригінальній будівлі, яка залишилась на території Бабиного Яру. Там від 2017 року ведуться ремонтні та реставраційні роботи.
«Якщо буде прийнята наша концепція комплексної меморіалізації, то в перспективі експозиція цього музею має бути пілотним проєктом, оскільки сама будівля замала для такого масштабного проєкту, і це дасть можливість за короткий час і за скромного бюджету зробити експозицію, присвячену Бабиному Яру, це може бути тимчасовий простір для зустрічей, розповідей, дискусій. А надалі, коли будуть реалізовані проєкти Меморіального парку та Музейного комплексу, тут може розміститись Інформаційний центр», - зауважила вона.
Меморіальний парк, за її словами, включатиме місця розстрілів та поховань, а також територію, пов’язану з Куренівською катастрофою 1961 року.
«Тобто ми пропонуємо, що до Меморіального парку має увійти не лише територія сучасного заповідника «Бабин Яр», а це має бути територія, на якій би знайшли відображення всі трагедії, що відбулися в Бабиному Яру. Меморіальний парк – це наша відповідь хаотичній забудові, яка на сьогоднішній момент триває на території Бабиного Яру. Головна наша мета – заборонити подальше будівництво на місцях розстрілів і поховань, засобами ландшафтного дизайну, паркової архітектури створити таку територію, яка б вшанувала пам’ять жертв Бабиного Яру. Звичайно, тут мають бути належним чином збережені всі існуючі на сьогодні архітектурні меморіальні об’єкти». – акцентувала Пастушенко.
Своєю чергою співавтор Концепції, заввідділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко висловив сподівання, що в ситуації з існуванням приватного проєкту «Бабин Яр» продемонструє свою зрілість українське громадянське суспільство.
«На моє переконання, такі проєкти реалізуються ґрунтовно, на всі сто, тільки тоді, коли включається, з одного боку, держава, яка бере на себе відповідальність, а з іншого боку громадянське суспільство. Такі масштабні проєкти – це по суті ворота, які дають можливість комунікувати Україні зі світом, а світу – з Україною», - підкреслив Лисенко.
Документ можна завантажити на сайті Інституту історії України Національної академії наук. Зауваження та пропозиції до концепції просять надсилати на електронну адресу [email protected]. У темі листа необхідно зазначити «Бабин Яр».
