Українське Технологічне Товариство в Пітсбургу (UTS) вручило щорічну нагороду «Українець Року» Його Високопреосвященству Архієпископу Даниїлу Української Православної Церкви США

У суботу, 2 листопада 2019 року, Українське Технологічне Товариство в Пітсбургу (УТТ) вручило свою щорічну нагороду «Українець Року» Високопреосвященнішому Архієпископу Даниїлу Української Православної Церкви США, відзначивши його провідництво та досягнення в служінні УПЦ США, а особливо як Екзарх Вселенського Патріарха в переговорах, що призвели до історичного надання Томосу про Автокефалію Православній Церкві України.

Архиєпископ Даниїл доданий до списку 48 осіб, які були відзначені Українським Технологічним Товариством за внесок та служіння Українській та Українсько-Американській громадах. Серед інших хто отримав нагороду були Президент України Віктор Ющенко (2005 р.), Митрополит Мстислав Скрипник (1972 р.), о. Андрій Бек (1988), протопресвітер Юрій Гнатко (1975), кардинал Йосиф Сліпий (1973), суддя Богдан Футей (2001), доктор Степан Сивуліч (2009), Наталія Капелюх-Ніксон (2010), міністр фінансів України Наталія Анна Яресько (2017) та Дарія Пишко Комічак (2018).

Після вступного слова пана Юрія Гончара, Президента УТТ, о. Марк Свіндел представив номінанта Архієпископа Даниїла для вручення нагороди.

Отримавши нагороду, Високопреосвященніший архієпископ Даниїл виступив із промовою перед присутніми, які зібрались на 49-у щорічну Вечерю:

…Мені насправді приємно бути нагородженим і отримати цю велику нагороду Українського Технологічного Товариства, тут, у Пітсбургу, на Батьківщині багатьох батьків та матерів нашої українсько-американської громади. Я народився в Радянській Україні близько 50 років тому, навіть не маючи ні найменшого уявлення про життя українсько-американської громади, і сьогодні для мене велика честь бути доданим до списку, тих багато гідних отримувачів цієї великої нагороди ... Дякую за таку велику честь, але вона справді належить народу України та ієрархам Церкви України - саме через їх бажання та жертви ми відзначаємо служіння Церкви України.

11 жовтня 2018 року Священний Синод Вселенського Патріархату довго обговорював церковні питання України та постановив надати автокефалію Православній Церкві в Україні (ПЦУ). Собор скасував юридичну обов'язковість Синодальної грамоти 1686 року, виданої з огляду на той час. Відповідно до канонічних прерогативів Вселенського Патріархату, Священний Синод також прийняв і переглянув клопотання про звернення ієрархів та їх послідовників, які опинилися в розколі не з догматичних причин. Таким чином, вищезгадана ієрархія та її духовенство були канонічно відновлені у свому ієрархічному чи священичому званні, та з вірними були відновлені у спілкуванні з Єдиною, Святою, Соборною та Апостольською Церквою.

Після цього рішення у Києві 15 грудня 2018 року Вселенським Патріархатом був скликакий об'єднавчий синод для створення нової автокефальної Церкви України та обрання її предстоятеля. Блаженніший Митрополит Єпіфаній був обраний Митрополитом Київським і всієї України. 5 січня 2019 року Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію, тим самим офіційно надавши автокефалію Православній Церкві в Україні, а наступного дня відслужив Божественну Літургію разом із Блаженнішим Епіфанієм Митрополитом Київським та всієї України, а також з ієрархами Престолу і ПЦУ, у Велике Свято Богоявлення (6 січня) в Патріаршій Церкві Святого Георгія на Фанарі.

Для мене є велика честь сказати, що це було привілеєм бути частиною вищезазначених історичних подій у житті Православної Церкви та відновлення Православної Церкви України.

Кілька днів тому мій друг, архієпископ Іов Тельміський, ієрарх Константинопольського Вселенського Патріархату (українсько-канадського походженням), заявив і я перефразовую для подання історичних подій….

Трагічна реальність полягає в тому, що, здається, що існує два види Православ'я: одне, яке поважає святі канони та еклезіологію сформульовану Вселенськими соборами, а інша, яка служить політичним інтересам. Одна, яка прагне загальноправославної єдності, а друга, мислить категоріями «розколів». Один, вірить у Православну Церкву як Єдину Церкву, а інший бачить Православ'я як федерацію незалежних Церков. Один, який посилається на еклезіологічні критерії, інший, який використовує політичну владу, національну ідентичність та гроші. Один, який говорить про вічну правду, інший, який  зосереджений над фейковими новинами та фальсифікує історію ...

... Церковна єдність може бути лише результатом сильного бажання. Якщо ми не віримо в єдність, якщо ми не прагнемо до єдності, ми ніколи не подолаємо наші людські розділення. Якщо ми ставимо свої особисті інтереси над любов'ю до інших, ми не знайдемо шлях до єдності. Якщо ми не поставимо вічну правду та божественну заповідь любові над нашими людськими амбіціями та егоїзмом, ми ніколи не досягнемо єдності Церкви. Якщо ми не розуміємо, що місія церковних провідників - служити, а не домінувати, наші розділення ніколи не досягнуть єдності. Якщо наш діалог істини не буде пов'язаний з діалогом милосердя, він ніколи не буде успішним ...

У серпні 2018 року я був призначений та уповноважений разом з Преосвященнішим Єпископом Іларіоном Едмонтонським (Українська Православна Церква Канади) служити Святій Православній Церкві - Вселенському Константинопольському Патріархату, як   екзарх Вселенського   Патріархату в Україні.

Завдяки волі та численним проханням віруючих Української Православної Церкви (трьох різних церковних громад: УПЦ КП; УАПЦ; УПЦ МП) українська нація та її політичний керівник Президент Петро Порошенко - Константинопольський Вселенський Патріархат сприятливо відповів і розпочав процес вивчення питання до надання Автокефалії Церкві України.

Мій час в Україні, як Екзарх Вселенського Престолу, був як духовно захоплюючим, так і часом емоційно та фізично складним - все ж наполеглива праця робилася під проводом Святого Духа та на благо Божого народу.

Нещодавно у своєму вступному зверненні до членів Священного Архіпастирського Синоду Церкви, архієпископ Афінський та всієї Греції Ієронім, сказав що, як Церква ми переживаємо за православний народ незалежної держави, який на сьогодні складає Україна. Ми маємо справу з мільйонами православних вірних, які історично страждали від політики Польщі або Росії. Тому наші цілеспрямовані дискусії щодо обгрунтованості рукоположень та позиції єпископів повинні враховувати існування мільйонів віруючих, за яких ми відповідаємо ...

Без сумніву, поточна ситуація має і геополітичні виміри. Сьогодні ми усвідомлюємо власну відповідальність, як вірні Церкви, а також як люди нашої прабатьківщини України. Надання Автокефалії Православній Церкві України - це був день духовного пробудження та духовної “незалежності”.На краще чи гірше, жодна автокефалія ніколи не була надана лише стосовно внутрішньо церковних факторів. Це завжди було пов'язане і з геополітичними подіями. Мені шкода, якщо деякі не розуміють, що відбувається в наш час, у цьому XXI столітті: куди ми належимо і наскільки відповідальні за наслідки.

На нашу думку, працюючи в Україні, ми часто заявляли, що “якщо ми збережемо єдність, ми зможемо подолати будь-які негаразди та виправити будь-які помилки; тоді якщо ми розділимось, ми ніколи не зможемо зробити свій внесок у те, чого прагнемо всі, а саме в цілісність і єдність Православної Церкви”.

Рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату про надання автокефалії Православній Церкві в Україні 11 жовтня 2018 року ґрунтувалося на фундаментальних фактах. Ось вони:

Перше, Вселенський Патріархат з самого початку є Матір’ю Церкви України і що Церква України ніколи не була канонічно передана до Російської Церкви.

Друге, Вселенський Патріархат був єдиною помісною Православною Церквою, яка проголошувала автокефалію з періоду Вселенських Соборів і вважає це винятковим привілеєм, бути першою у диптиху Православ'я.

Третє, що серед інших привілеїв Вселенський Патріархат має право приймати, як посередник канонічного права, звернення духовенства та єпископів, які отримали канонічне заборону, або були відправлені на покой, накладена на них анафема або відлучені синодом, переглянути ці рішення та винести остаточне рішення щодо їх остаточного статусу.

Закінчуючи ці роздуми та звернення, дозвольте поділитися з вами текстом листа, який був надісланий Його Блаженству Митрополиту Єпіфанію Православної Церкви України (від 17 грудня 2018 року) Собором Єпископів Української Православної Церкви США після Об’єднавчого Собору Церкви в Україні:

Ваше Блаженство: ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

День 15 грудня 2018 року в житті Святої Православної Церкви України завжди буде заповітний в історії, як день, коли вірні Церкви з благословення Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія I та Священного Синоду Константинопольського Патріархату стали свідками утворення Помісної Української Православної Церкви та обрання Предстоятеля-Митрополита Київського і всієї України в особі Вашого Блаженства. Ми в очікуванні Вашого служіння за Євангелією та Тілу Христовому у Боголюбивій Україні, яка буде керуватися Святим Духом і призведе до остаточної церковної єдності у Святій Православній Церкві України.

"Цей день, що його створив Господь !" Цей день, коли ієрархи, духовенство та вірні нашої Української Православної Церкви США молилися і працювали протягом нашої 100-літньої історії. Митрополит Іоанн (Теодорович), наш перший Предстоятель і єдиний ієрарх, який пережив і не був знищений, як всі інші ієрархи від першого утворення Української Автокефалії (1921 р.), служив нашій Святій Церкві і прагнув Автокефалії протягом 50 років. Наш другий Предстоятель-Митрополит Мстислав, від другого становлення автокефалії (1942 р.), служив нашій Святій Церкві протягом 43 років. Пізніше він став першим патріархом України у третьому утворенні автокефалії (1990 р.) і ніколи не зупинявся у боротьбі за незалежну Помісну Церкву України. Наш третій Предстоятель-Митрополит Констянтин постійно боровся за свої 40 років служіння – 20 років, як Митрополит - нашої Святої Церкви за визнання Автокефалії в Україні. Ми, як нинішні ієрархи УПЦ США, старанно працювали протягом останніх 24 років, щоб питання Автокефалії для Української Православної Церкви в Україні ніколи не зникло. Наше духовенство та вірні ніколи не похитнулися у своїй вірі, що цей день настане. "Ми радіємо і тішимося" (Пс 117: 24) в цей день і дякуємо Богу за обрання Вашого Блаженства, як Предстоятеля повністю Автокефальної Української Православної Церкви. Слава Богу за все!

Ми всі повинні усвідомити, що це час в історії України та світі, який вимагає благого зцілення, твердого лідерства та великої любові. Наша молитва за Вас, Ваше Блаженство, що ви будете і надалі удостоєні Богом незмінної, цілісної віри, яка виявлялася святими всієї Руси-України, що Ви будете наділені силою і проявлятимете міцне лідерство на прикладі Святих Отців Церкви і що ви зможете беззастережно відкрити себе для служіння єпископам, священикам та вірним, які стали довірені Вам на батьківське духовне піклування. Наш Господь, безсумнівно, допомагатиме Вам виконувати цю нелегку відповідальність, а посилені молитви ваших духовних дітей будуть підтримувати вас завжди.

Від імені духовенства та вірних Української Православної Церкви США ми висловлюємо вам найщиріші вітання, у початок важливої, духовної та фундаментальної місії в житті Церкви. Ми з ентузіазмом чекаємо на нашу спільну працю з вами у братській любові, мирі та гармонії, у прагненні виконувати Божу Святу Волю для всіх Українських Православних Християн.

Дорогий брате у Христі та співслужителю у Винограднику Христовому, ми молимося в глибині наших сердець і душ, що радісне Світло Вифлеємської зірки завжди буде приводити Вас до Христа, нашого Господа, у всій Вашій благословенній службі в Його Ім'я, прагнучи спасіння душ. Ми знаємо, що єдине людське бажання є недостатнє для виконання цього служіння, на яке Вас покликано. Як ми бачимо протягом всієї історії людства, ми не можемо покладатися на мудрість людську, як на наше джерело сили. Нехай ваша справжня сила походить з Премудрості Божої у Трійці, бо Він Добрий, Щедрий, Милосердний, Справедливий і любить нас понад нашу можливість це збагнути..

Ще раз дякую за таку велику честь, але вона справді належить народу України та ієрархам Церкви України - саме через їх бажання та жертви ми відзначаємо служіння Церкви України.

Тож, будь ласка, згадуйте один одного в молитві, особливо наших братів в Україні. Дякую вам і нехай благословить вас Бог! ....

У своїй промові на щорічній Вечері, Високопреосвященніший митрополит Антоній, Предстоятель Української Православної Церкви США, також коротко висловився, зазначивши, що через турботу Вселенського Патріархату про церковне та духовне життя вірних це вирішило питання, яке інакше неможливо було б вирішити. Вони діяли особливим чином, адже саме це і є служіння Патріархату, його завдання в рамках Православ'я - посередництво і пошук способів вирішити церковні аномалії та налагодити єдність між розбратом ...

49-та щорічна вручення премії завершилася офіційним вечером танцю оркестру Zabava.

Українське Технологічне Товариство в Пітсбурзі (UTS) - це несектантське, неполітичне, різних поколінь об'єднання українських професіоналів та ділових осіб, зацікавлених у збереженні української культурної та соціальної обізнаності та зміцненні української громади шляхом активної участі та керівництва. Товариство постійно працює на тридержавну українську громаду, підтримуючи декілька ключових програм, включаючи стипендіальну програму та програму «Українець року». УТТ дивиться в майбутнє і визнає необхідність продовжувати свою традицію, пристосовуючись до змінних потреб української громади.

Офіційний сайт УПЦ в США, 5 листопада 2019