Ультраправославіє буковинського розливу
Реакція Москви на події в Банченському монастирі, гадаю, буде дуже обережною. Єпископ Лонгін — особа дуже лояльна до московської політики, його виступ — це в жодному випадку не є виступ проти Росії чи особисто проти патріарха Кирила, це є виступ виключно проти його ліберальної позиції.
До масового (близько ста випадків протягом минулого року) бажання парафій УПЦ (МП) вийти з-під московської юрисдикції до УПЦ КП додалися нові відцентрові рухи серед священноначалія Української Православної Церкви (Московського Патріархату). Такий висновок проситься після того, як мережею Інтернет поширилося двогодинне відео зустрічі з парафіянами єпископа Лонгіна, наближеного до Глави УПЦ (МП) митрополита Онуфрія, під час якої той розпорядився припинити поминання Патріарха Московського Кіріла у літургіях.
Про причини радикального рішення настоятеля Банченського монастиря єпископа Лонгіна (в миру Михайло Жар) «Z» детально повідомляв раніше. Нагадаємо лише, що різке несприйняття викликала зустріч Патріарха Кіріла з Папою Римським Франціском й підписання «Гаванської декларації». Єпископ Лонгін назвав документ «єрессю», а самого Папу «єретиком», з яким Патріарх Московський взагалі не мав би зустрічатися.
Лонгіна найбільше обурив фраґмент декларації, в якій Кіріл із Франціском пошкодували про неможливість протягом тисячоліття «спілкування в євхаристії» для православних і католиків. «Що він хоче? Щоб ми причастилися з Папою Римським, чи як? Без покаяння, без виправлення?.. Вибачте, я ніколи не буду спільним із єретиками», — заявив він.
«Цимус» ситуації полягає в тому, що єпископ Лонгін є впливовою особою в УПЦ (МП) й одним з найбільше наближеніших до Глави Церкви — митрополита Онуфрія. Можна припустити, що без погодження останнього настоятель Банчинського монастиря не наважився б на подібні вчинки, а отже, невдоволення лібералізацією поглядів Московського Патріарха назріло на найвищому рівні УПЦ (МП). Які це матиме наслідки і що насправді означає недавній (зафільмована зустріч відбулася 10 березня) випад єпископа Лонгіна? За роз'ясненням звертаємося до відомого релігієзнавця, директора Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України Андрія Юраша.
РЕАКЦІЯ МОСКВИ БУДЕ ДУЖЕ ОБЕРЕЖНОЮ
Єпископ Логін (Жар) давно відомий своїми ультраконсервативними поглядами. Він належить до того крила в Російській Православній Церкві, яке сповідує і намагається утверджувати найконсервативніші схеми і своєї поведінки, і свідчення, і богословських доктрин. Тому, коли після підписання Гаванської декларації почалися різні рухи і коментарі, він став де-факто першим із єпископів Московського Патріархату, який відважився на такий крок. В цьому немає політичного чи ідентифікаційного підґрунтя. В цьому є лише бажання засвідчити свою ультраправославну ідентичність і бути, як кажуть, «святішим за Папу Римського», а в даному випадку більш православним, ніж Патріарх Московський Кирило. Думаю, що в даній ситуації для самої Української Православної Церкви (Московського Патріархату) ця подія не буде мати великого значення. Але це перший пробний запуск того, як воно — лібералізація поглядів патріарха Кирила щодо екуменічних зв'язків — може відобразитися на позиції інших консервативних єпископів.
Зазначу, що головна інтриґа не у цьому виступі, а у можливих відгуках на нього і у тому, яку позицію займе священоначальництво УПЦ (МП), зокрема митрополит Онуфрій. Адже мова йде про Чернівецьку Єпархію, яку нинішній патріарх УПЦ (МП) очолював більше 20 років. Єпископ Лонгін є однією з найближчих осіб до митрополита Онуфрія, і ця подія може певною мірою позначитися на стосунках між Патріархом Кирилом і митрополитом Онуфрієм. Я думаю, що без згоди митрополита Онуфрія такого відбутися не могло. Єпископ Лонгін ж не є правлячим владикою, який має під собою єпархію. Він вікарний, тобто у нього є свій монастир, є дитячий заклад для 400 сиріт. Він відомий своїми дуже добрими стосунками із Януковичем. Потім його ім'я прозвучало у зв'язку з антимобілізаційними рухами, і навіть СБУ довелося вживати щодо нього певні заходи. І тоді на певний час єпископ Лонгін змовк. Але, як бачимо, і це справді добре видно на відео, він продовжує себе показувати як харизматичного лідера, який не бачить особливих підстав узгоджувати свою позицію із священноначаллям.
Думаю, що нинішній крок єпископа Лонгіна буде дуже гостро сприйнятий у Москві, і якщо митрополит Онуфрій все ж знав про цю акцію і схвалив її, то можемо проектувати це на внутрішньоукраїнські справи в контексті об'єктивних стосунків між двома чільними фіґурами в УПЦ (МП): митрополитом Онуфрієм та митрополитом Антонієм. Пригадаймо, ще в січні на зустріч у Швейцарії Патріарх Кирило взяв із собою митрополита Онуфрія, а вже в лютому для поїздки в Гавану, Латинську Америку і навіть Антарктиду він взяв з собою митрополита Антонія. Ця друга поїздка стратегічно більш важлива для Кирила, і те, що він себе засоціював з митрополитом Антонієм, показало, що змінюються пріоритети самого Патріарха Московського в контексті українських реалій. І цілком можливо така очевидна, демонстративна ставка на більш лояльного до позиції Москви, але більш модерного і більш відкритого до екуменічних контактів митрополита Антонія могла викликати у Глави УПЦ (МП) нерозуміння, несприйняття і бажання якось зреагувати. У такий спосіб митрополит Онуфрій може показувати, що якщо Кирил робить акцент не на ньому, а на митрополитові Антонієві, то спрогнозувати ситуацію в українському православ'ї навряд чи він зможе, бо тоді митрополит Онуфрій може спровокувати чи зініціювати різні виступи, в тому числі й такі, які ми почули з уст єпископа Лонгіна. Крім того, митрополит Онуфрій (і це відомо) сам належить до того крила Православної Церкви, яке відкидає відкриті екуменічні контакти, тому поведінка єпископа Лонгіна абсолютно співвідноситься з його позицією.
Але я жодним чином навіть не підозрюю, що цей виступ може мати ту проекцію, яку зараз багато хто хоче побачити, а саме, що це початок великого геополітичного протистояння, відділення УПЦ (МП) від Москви. Це є гра виключно внутрішня, спрямована на те, щоби показати, хто є реальним керманичем ситуації, хто може впливати. Адже навіть у промові єпископа Лонгіна не йде мова про вихід із підпорядкування. Його фраза: «Ми будемо молитися за Кирила, але не будемо поминати його як предстоятеля». Тобто відвертого заперечення немає і бути не могло. Іншими словами, своїм вчинком єпископ Лонгін бореться за привернення уваги Патріарха Кирила і за адаптацію його позиції до тих схем, які є прийнятні для ультраконсервативної частини духовенства. Це є спроба посилити впливи своєї групи у великому конґломераті, яким є Російська Православна Церква.
Реакція Москви на події в Банченському монастирі, гадаю, буде дуже обережною. Єпископ Лонгін — особа дуже лояльна до московської політики, його виступ — це в жодному випадку не є виступ проти Росії чи особисто проти патріарха Кирила, це є виступ виключно проти його ліберальної позиції. І за ґлобальним рахунком це потрібно і самому Кирилу, щоби мати арґументи для обґрунтування зради своїх попередніх поглядів і політики, як відкритого до світу, до екуменічних впливів. Тому я думаю, що Патріарх Кирило не буде вживати різких заходів. Загострення ситуації з єпископом Лонгіном автоматично означатиме загострення ситуації і з митрополитом Онуфрієм. А цього допустити Кирило не захоче, бо вже тоді можуть початися більш різкі рухи в Україні.
Андрій ЮРАШ
