УПЦ у православному світі визнана канонічною, проте виключно як підрозділ Московського Патріархату, — болгарський архимандрит
«В очах світового православ’я УПЦ МП визнається канонічною Церквою лише в тій мірі, в якій вона є підрозділом Московської Патріархії», — зазначає болгарський православний священнослужитель в інтерв’ю РІСУ.
Він звертає увагу, що ще у 1920 році Патріарх РПЦ Тихон видав указ (№ 362 від 20.11.1920 р.), який ніхто ніколи офіційно не скасовував. Згідно з ним, частини Російської Церкви, якщо через особливі обставини — такі як перебування по той бік фронту — не можуть підтримувати зв’язок із центральною церковною владою, можуть перейти до самоврядування, де-факто до автокефалії. За його словами, саме в такому цілком канонічному становищі перебуває Митрополит Онуфрій.
«Вони можуть цілком «канонічно», на підставі указу Патріарха Тихона, виданого 100 років тому, самостійно керувати собою. Конкретна форма не має значення», —зазначає архимандрит Никанор.
У той же час він наголошує, що УПЦ не може стати канонічно автокефальною Церквою.
«Згідно з усталеною й освяченою століттями практикою,Томос про автокефалію за відсутності Вселенського Собору видає Патріарх у Константинополі. Але він уже видав такий Томос для Церкви в Україні 6 січня 2019 року, а, як ми знаємо зі Символу віри, Церква є лише одна. Не може бути двох Церков на одному й тому самому місці в один і той самий час. Тож я не бачу жодної можливості для УПЦ Митрополита Онуфрія самостійно вести своє канонічне життя поза межами Московської Патріархії», — сказав о. Никанор в інтерв’ю РІСУ.
Тому він не бачить для УПЦ МП іншого правильного шляху, як взаємне визнання, примирення та об’єднання з ПЦУ.
«Хоча це й дуже важко, єдиний правильний шлях — це взаємне визнання, примирення та об’єднання двох канонічних церковних структур в Україні — автокефальної ПЦУ та московської митрополії в Києві, при цьому протягом певного періоду часу має зберігатися певна форма адміністративної самостійності УПЦ від ПЦУ. Але Митрополит Онуфрій під час Богослужінь повинен згадувати Митрополита Епіфанія як свого Предстоятеля. Це канонічний шлях, іншого розумного шляху немає, — впевнений архимандрит Никанор.
Потрібні прощення і любов, на жаль, навіть до ворогів. Але ж саме до цього закликає нас і це заповідає нам Христос! Нехай українські єпископи ставлять свою любов і послух Христу вище за свої прив’язаності та власну впертість!»
Нагадаємо, як РІСУ писала, рік тому в ігумена Никанора виник публічний конфлікт з новообраним главою Болгарської Церкви Патріархом Даниїлом, відомим своєю проросійською позицією. Приводом стало те, що монастир, очолюваний о. Никанором, гостив у себе православних дітей зі Сумщини. Йому висунули формальне звинувачення — за невиконання бухгалтерських записів. Проте конкретних зауважень монастир так і не побачив.
Сам архимандрит вважає, що Патріарху і його оточенню не сподобалася публічна громадська позиція братії монастиря на підтримку справедливої справи України та її народу.
«Ми викриваємо письмово та усно кожну підступну спробу знайти виправдання російській агресії, зрівняти жертву та ката, а також підступну нібито «духовну» байдужість до щохвилинних страждань цілого народу. Ми перешкоджаємо і своїми позиціями, і самим своїм існуванням.
У приймальні нашого монастиря ... висять два українські прапори, які нам залишили на згадку страждаючі діти України — з їхніми іменами, написаними власноруч. У Болгарії є сили, які цілеспрямовано працюють проти солідарності та співчуття болгар до закривавленої України, і для них такі ініціативи, як ті, що ми реалізуємо, є вкрай неприємними», — наголошує о. Никанор.
