В українських та російських баптистів єдине віровчення, але різне ставлення до свободи і гідності

— За останній час багато чого змінилося в україно-російських відносинах: неоголошена війна, анексія Криму, бойові дії на Донбасі. Як, на Ваш погляд, вплинуло політичне протистояння між двома країнами на взаємини між українськими та російськими баптистами? Чи стало зрозуміло, що український і російський баптизм йдуть різними шляхами розвитку? У чому, на Ваш погляд, різниця між українським та російським баптизмом?

— Ми стали свідками того, як політичний дискурс здатний впливати на взаємовідносини між християнами. Ступінь цього впливу виходить далеко за рамки допустимого. В українських і російських баптистів одне віровчення, спільна історія і багато спільного в практиці церковного життя, служіння і місії. У цьому сенсі ми йдемо однією дорогою і, сподіваємося, що Бог збереже нас на цьому шляху.

Відмінності проявилися в оцінках і реакціях на політичні процеси всередині наших країн і у відносинах між нашими країнами. Російські брати не сприйняли позицію українських християн у подіях до, під час і після Майдану. Прозвучала критика в порушенні українськими баптистами біблійного вчення про ставлення Церкви до органів державної влади та залучення в політику.

Особливим подразником стала особистість Олександра Турчинова. Тут і намітилися наші відмінності. Українські церкви гостріше відчувають важливість особистої свободи і цінності окремої особистості, свободи слова та віросповідання, незалежності церкви від держави. Українські церкви більш усвідомлено сприймають відповідальність за піднесення пророчого голосу у відстоюванні гідності особистості, права і справедливості.

Для нас влада не є "священною коровою", а джерело влади, згідно з Конституцією, — є не президент і уряд, а народ. У нас інша ситуація з релігійною свободою та інші перспективи розвитку церков.

Сподіваємося, що ці відмінності переборні і постійні контакти, які ми маємо, поступово допоможуть досягти згоди в питаннях, які сьогодні створюють напругу. Ми цінуємо допомогу тих церков у Росії, які переживають разом з нами і сподіваємося, що наші молитви, Божа доброта і великодушність приведуть до згоди і всіх інших.

— Негативні наслідки військових дій на Донбасі привели до ізоляції тих баптистських церков, які опинилися на окупованих територіях. Чи відомо вам число церков, які на сьогоднішній день опинилися в окупації? У Донецькій області 56 церков знаходяться на території, яка контролюється України та 44 церкви в зоні АТО. По Луганській області 24 церкви і 50 церков відповідно. Як баптистський союз України підтримує зв'язок з цими церквами? Який відсоток виїхали на мирну територію України і скільки залишилося на місці?

— Приблизно одна третина всіх членів церков залишили зону АТО. Незважаючи на труднощі в перетині зони безпосереднього бойового зіткнення, обласні об'єднання церков Донецької та Луганської областей залишаються єдиними і перебувають під духовною опікою та керівництвом обласних пресвітерів.

Більшість церков баптистського братства надають постійну допомогу церквам в зоні гуманітарної катастрофи, хоча доставляти її зараз дуже складно. Ми працюємо через ключових служителів і опорні церкви, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії розмежування. Час від часу ми проводимо спільні зустрічі та наради для служителів церков.

Крім цього, допомогу приходить з інших країн. Російські брати мають можливість відвідувати церкви, на недоступній для нас території, переміщаючись через кордон, який тимчасово не контролюється Україною та надавати посильну допомогу людям. Ми представляємо інтереси наших церков з захоплених територій на міжнародних зустрічах, доносячи інформацію про важке становище людей в плані релігійної свободи та соціального життя.

— Яка ситуація з церквами українського братства в АР Крим?

— Церкви кримського об'єднання працюють над реєстрацією окремого союзу згідно з вимогами окупаційної влади Російської Федерації і висловлюють бажання залишатися в ВСЦ ЄХБ. На сьогодні жодна церква не отримала реєстрації, тому всі вони перебувають у стані юридичної невизначеності з непередбачуваними наслідками для свободи зібрань і права володіння церковним майном. Частина церков, які раніше призупинили членство в об'єднанні церков ВСЦ ЄХБ, виявили бажання увійти в Російський Союз ЄХБ, і це дозволило деяким з них пройти процес перереєстрації.

— Ви брали участь у різних заходах пов'язаних з темою релігійної свободи. Ця тема стала особливо актуальною в Україні з початком війни на Донбасі, коли на окупованих територіях відбиралися молитовні будинки та переслідувалися християни євангельського напрямку. Які результати міжнародних консультацій, зустрічей та круглих столів вже є сьогодні?

— З точки зору кінцевого результату, до якого ми всі прагнемо, то тут результат не великий. Але альтернативи зустрічам і діалогу немає. Поки ми розмовляємо, у нас є можливість знайти порозуміння і працювати над вирішенням конфлікту. Для міжнародної громадськості, яка працює в системі координат релігійної свободи, надзвичайно важлива інформація від керівників церков і релігійних організацій про реальний стан справ. Це дає можливість формувати більш точне розуміння ситуації і виробляти адекватні заходи реагування.

Правда володіє величезною силою і потенціалом, тому це переконання надихало нас на кожній міжнародній зустрічі. Складені як мінімум дві доповіді про релігійну ситуацію в зоні АТО та АР Крим з перерахуванням фактів і з приведенням необхідних даних для вироблення позиції міжнародних інституцій та їх подальшої роботи з урядами та парламентами своїх країн. Ми переконані, що подібні зустрічі вносять свій вагомий внесок у справу примирення.

— Розкажіть детально про Лондонську консультацію в квітні цього року, присвячену ситуації в Україні?

— Зустріч у Лондоні була ініційована та організована Mission Eurasia у співпраці з представниками баптистського союзу Великобританії. Вона проходила в історичній резиденції архієпископа Кентерберійського і зібрала представників України, Росії та Європи. Головні теми зустрічі — це християнська солідарність, релігійна свобода і співчуття в умовах гуманітарної катастрофи.

Керівники християнських конфесій, пастори, богослови та історики обговорювали шляхи досягнення порозуміння та примирення між християнами Росії і України. За підсумками одноденної зустрічі, усіма учасниками консультації була підписана декларація, яка стала ще одним документом, який зафіксував рух у бік миру і доброї волі всіх учасників. Зустріч проходила в атмосфері молитви і Божого Слова, а також відкритості всіх учасників до дискусії і взаєморозуміння.

— Про що йшлося на зустрічі?

— На зустрічі піднімалися і обговорювалися питання концепції, ідеології та релігійної складової так званого "російського світу", який є ідеологічною платформою конфлікту. Обговорювалися конкретні приклади релігійних переслідувань і напрацьовувалися підходи у відстоюванні прав і свобод віруючих на захоплених територіях. Була представлена ​​реальна картина гуманітарної кризи в зоні АТО і ясно артикульована необхідність невідкладної практичної реакції міжнародного співтовариства на страждання людей. Піднімалися також теми прощення і можливого примирення. Прозвучали практичні пропозиції щодо стратегічних кроків, які можуть сприяти позитивним змінам у зоні конфлікту.

— Як оцінює міжнародна громадськість ситуацію в Україні? Яка реакція баптистських церков Заходу на те, що відбувається у нас?

— Очевидно, що більшість представників країн і міжнародних організацій розуміють, що відбувається в Україні, і розділяють нашу біль. Є достатнє розуміння того, що потрібно Україні, але немає розуміння, що робити з Росією в цій ситуації. На рівні міжцерковних україно-російських відносин, помітно одностайне прагнення допомогти у налагодженні діалогу і пошук шляхів до прощення і примирення. Присутність релігійної складової у справжньому конфлікті сьогодні ні в кого не викликає сумніву і робота ведеться з тим, щоб мінімізувати можливі наслідки релігійної ворожнечі.

Баптистські церкви підтримують Україну молитовно і надають матеріальну допомогу для церков в зоні АТО і переселенців.

Для мене очевидна солідарність з Україною. Очевидні також страхи і нерозуміння, як адекватно реагувати на чергову агресію Росії в її нехристиянських, що не європейському та недемократичному прагненні політично і релігійно домінувати на території, яка окреслюється межами так званого "російського світу".

Розмовляв Костянтин ТЕТЕРЯТНИКОВ