В УКУ відбулось обговорення нових видань про Андрея Шептицького
Про це повідомляє сайт УКУ.
Подія присвячена публікації нових видань про Андрея Шептицького: «Образи митрополита Андрея Шептицького в публіцистиці й історіографії української діаспори, 1944–1989 рр.» авторства Вадима Ададурова, Анатолія Бабинського, Олександра Зайцева, та «Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим, 1941–1944» видання 2-ге автора о. Андрія Михалейка.
Серед учасників обговорення: автори видань, а також проректор зі стратегічної співпраці УКУ, директор Інституту історії Церкви Олег Турій та керівник Центру Шептицького Олег Яськів.
Олег Турій розповів про наукові аспекти досліджень постаті митрополита Андрея Шептицького: «Ми намагаємось слідувати тому принципу, який сповідує університет “Ad fontes” ― іти до джерел, а також звертати увагу на ті теми, які є контроверсійними, представляти їх, ґрунтуючись на наукових підходах і методологіях».
Олег Яськів додав, що з 2019 року Українському католицькому університету вдається видавати щороку нову книгу про митрополита Андрея Шептицького: «Концепція проєкту “Шептицький в УКУ”, передбачає не лише роботу дослідників, а й залучення студентів до вивчення постаті митрополита».
За час перебування на митрополичому престолі на Шептицький зіткнувся з усіма можливими викликами, які поширювалися в Європі в першій половині XX століття: світовими війнами, розпадом імперій та розповсюдженням тоталітарних ідеологій. Попри те, що він не вважав себе політиком, його пасторська діяльність неминуче набувала суспільно-політичного виміру.
Історик Вадим Ададуров розповів про ті аспекти, які лягли в основу книги «Образи митрополита Андрея Шептицького в публіцистиці й історіографії української діаспори, 1944–1989 рр.: «Якщо говорити про образ митрополита Шептицького, то це чи не перша вдала спроба розповісти про них з різних аспектів. Ми запозичили багато образів Шептицького, зʼясовуючи, що спонукало людей творити ці образи, тут всередині України та в еміграції. Книга ― не зовсім біографія, тому що вона не пропонує однієї лінійної біографічної лінії, але її точно варто прочитати для того, аби щонайменше зрозуміти, що не існує чогось одного».
У виданні науковці досліджують контексти, творців, зміст та еволюцію уявлень про Андрея Шептицького. Джерелами дослідження уявних образів Шептицького стали характерні взірці публіцистики та історіографії, що постали в домінантних середовищах української діаспори на Заході впродовж тривалого часу, який минув від смерті греко-католицького митрополита (1944) до виходу знакової збірки наукових досліджень його постаті «Morality and Reality» (1989).
Науковий співробітник Інститут історії Церкви Анатолій Бабинський розповів про вплив митрополита Шептицького на діаспору та формування його образу у свідомості українців за кордоном: «У діаспорі Шептицький став точкою піднесення. Серед українців були дуже різні, часто непримиренні погляди щодо багатьох постатей, але до Шептицького існував пієтет у всіх середовищах. Образи Шептицького починалися зі спогадів людей, які знали його особисто. Я торкався їх лише побіжно, але це був перший етап ― особисті замальовки. Сьогодні ― це цінно».
Володимир Нетак, директор видавцнитва УКУ каже, що попри воєнні виклики, видавнича справа продовдує розвиватися: «Хочу анонсувати ще одну книгу про митрополита Шептицього, яка вийде незабаром, її упорядковували Мирослав Маринович, Ярослав Грицак, Ліліана Гентош. Заохочую купувати українську книгу, вивчати, досліджувати постать митрополита».
