Велелюдна хресна хода об’єднала івано-франківців у молитві за перемогу України
«Сьогодні відбулася, я б сказав, загальнообласна Хресна Дорога, в якій взяли участь представники різних конфесій, – розповідає синкел у справах духовенства Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ Олег Каськів. – Орієнтовно, загальне число вірян-учасників – понад 50 тисяч. Приємно. Що було багато дітей та молоді. Молилися ми за мир в Україні, за тих, хто стоїть на обороні нашої держави на сході, щоб вони усі повернулися до своїх домівок, щоб було менше сиріт та вдів. Тому наше серце сьогодні б’ється разом з ними, наші думки до Бога, щоб вони вистояли і відстояли нашу честь».
Хресна Дорога вулицями Івано-Франківська вже протягом багатьох років бере свій початок від монастиря отців василіян, які, власне, були її ініціаторами. «Перші Хресні Дороги відбувалися після виходу нашої Церкви з підпілля, – ділиться предстоятель монастиря отець Йосафат Хаймик. – Сьогодні – це масове молитовне дійство за участю і нашого митрополита, і багатьох священиків, і, звичайно, багатьох вірних з різних куточків нашої області. Ми є свідками того, як людей об’єднує молитва і того, наскільки є важливою ця молитва. Розуміємо значення цього спільного ходу, під час якого роздумували не тільки про страсті Ісуса Христа та його Хресну Дорогу, яку він пройшов заради нас, а й молилися за наших воїнів, перемогу над агресором, за встановлення дійсно правдивого миру у нашій державі. Сьогоднішню Хресну Дорогу ми пройшли разом з учасниками АТО, волонтерами, людьми різних поглядів, які об’єдналися у спільній молитві. Це щось дуже величне і праведне».
Як ніколи чисельно доєдналися до участі у Хресній Дорозі в Івано-Франківську вояки, герої АТО. Адже цього разу вони були головними її учасниками. «Наш обов’язок брати участь у таких духовних заходах, які скріплюють нашу віру, наші переконання. Також повинні віддавати частину нашого життя духовному, бо воно є основою всього іншого», – каже герой АТО, голова спілки ветеранів ВДВ «Вільному воля» Ігор Синяк.
Свою частинку Дороги несли символічного Хреста педагоги, молячись за мир. «Я вже не вперше беру участь у Хресній Дорозі вулицями нашого міста та сьогодні відчула її якось по-особливому, – ділиться педагог, спеціаліст міського департаменту освіти Мар’яна Продан. – Бо відчула вагу того символічного Хреста, який ми несли від стації до стації. То ж зрозуміла, що Бог є і маємо вірити».
Лікар, доцент кафедри інфекційних хвороб Івано-Франківського медичного університету Ігор Грижак присвятив участь у духовному заході учасникам АТО. За них молився найбільше. «Це особливі переживання, оскільки вшановуємо вояків АТО з яких чимало загинули, захищаючи нас», – каже пан Ігор.
Свою частину Хресної Дороги пройшли також керівники області та міста. «Надзвичайно хвилюючі відчуття, –ділиться враженнями перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка. – Ми готуємося до Воскресіння Христового духовно і ця Хресна Дорога допомагає ще раз переглянути ті моменти та сторінки життя, коли ми жалкуємо за своїми діями і бачимо, що у майбутньому маємо слідувати за Христом і намагатися наслідувати Його вчення».
На завершення Хресної Дороги її учасники, на центральній площі Івано-Франківська біля міської ратуші, доєдналися до всеукраїнського молебню за мир в Україні. Очолили молебень архиєпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин), митрополит Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП Іоасаф (Васильків) та єпископ Коломийський і Косівський УПЦ КП Юліан (Гаталу), представники УАПЦ та РКЦ.
Не обійшлося без суперечки. Після спільної молитви, владики звернулися до присутніх з промовами. У своїй промові владика УПЦ КП Іоасаф дорікнув представництву УАПЦ за відсутність владики Андрія. Митрофорний протоєрей Іван Стефанків з УАПЦ відповів, що це не додає гідності владиці Іоасафу. Отже, між представниками двох православних Церков виникла гостра суперечка, яку, щоправда, вдалося швидко залагодити.
Після спільного молебню в архикатедральному соборі Святого Воскресіння УГКЦ виставили для почитання мощі Блаженних новомучеників Станіславівських – Симеона Лукача, Григорія Хомишина та Івана Слезюка.
