Велика середа — день віддання на страждання і смерть Ісуса Христа
Відтак зароджуються наміри вбити Христа і в Його недругів. Перед нами невидимо постає і приготовляється Голгофа: посередині Христос – безвинна жертва; біля ніг Його – блудниця, що кається і отримує відпущення гріхів, подібно до благорозумного розбійника. Вона плаче біля ніг Господа, Який простив її, а Юда задумує нечестиве видання на смерть свого Викупителя.
Ніч з вівторка на середу Ісус Христос востаннє перед Своєю смертю провів у Вифанії. Тут у цьому селі в домі Симона прокаженого приготовлена була для Спасителя вечеря. Жінка-грішниця, дізнавшись, що Він знаходиться тут, прийшла до Нього з алавастровою посудиною мира і вилила Йому на голову, тим самим виявивши свою любов і шанування до Спасителя. Учні Його жалкували про таку трату мира, а Він їм говорив: “Навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте. Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала. Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказане буде про те, що вона зробила, в пам’ять її” (Мф. 26; 10-13).
Відтак, коли Христос перебував у домі Симона прокаженого, первосвященики, книжники і старійшини юдейські, постійно слідкуючи за Господом, зібралися в первосвященика Каяфи і радились, як би схопити Ісуса та вбити Його. Але водночас боялися це зробити у свято через причину бунту серед народу, який слухав повчання Христа і став довіряти Йому ще більше після воскрешення праведного Лазаря. Якраз в цей момент прийшов на цю нечестиву раду Юда Іскаріот і запропонував їм видати Христа за винагороду. Первосвященики з радістю прийняли такі наміри Юди і встановили ціну такої зради в тридцять срібників: “Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників і сказав: що хочете дати мені, і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників. І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його” (Мф. 26; 14-16). “Грішниця принесла до ніг Спасителя свою голову, а Юда простягнув руки до беззакоників; та шукала відпущення гріхів, а цей взяв срібняки. Грішниця принесла миро для помазання Господа; а ученик радиться з беззаконими. Вона раділа, витрачаючи коштовне миро, а цей турбувався як видати Безцінного. Вона Владику пізнала, а цей від Владики відійшов. Вона визволилась від гріха, а цей зробився його (гріха) в’язнем”, – робить такі порівняння св. Іоан Золотоустий.
У Велику Середу відбувається остання в році Літургія Передосвячених Дарів і після її закінчення останній раз читається молитва преподобного Єфрема Сирина. Останній раз у цей день читаються і кафізми — до вечора Світлої суботи.
«Велика середа — день, коли ми згадуємо блудницю, яка дорогоцінним миром намастила Господеві голову і ноги. Ця євангельська історія розповідає нам про грішника, який може зі своєї гріховності вийти дуже щедро – не просто покаятися, але зробити величний акт любові супроти того, хто прощає гріхи… Христос каже нам, що людина у своїх виявах любові може поводитися не так, як від неї очікують усі довкола. Її вияв любові є лише її власний, а не довколишніх людей. І ніякі бажання зробити цей світ кращим, не можуть зробити любов залежною від цих намагань. Марія помазує голову Христа не тому, що вона мусить це зробити, а тому, що вона хоче це зробити. Тож, маємо підтримати людей у їхньому бажанні здійснити для Господа той вимір любові, якого вони потребують», – розповідає о. Василь Рудейко, доцент кафедри літургійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
