Верховний Суд відхилив позов колишнього монаха Романа Планчака до членів Синоду єпископів КГВА

08.12.2021, 16:06
Католики
Верховний Суд відхилив позов колишнього монаха Романа Планчака до членів Синоду єпископів КГВА - фото 1
Йдеться про псевдооб’явлення Галини Баран (у монашестві с. Марії), які поширював Роман Планчак і щодо яких в УГКЦ застерегли вірних від їх використання для особистого духовного життя чи передавання. В УГКЦ повідомили, шо постанова Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року має законну силу, вона є остаточною та оскарженню не підлягає.

Ще 27 квітня 2017 року Синод єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства оприлюднив Заяву, у якій було сказано, що ці "об’явлення" суперечать вірі та навчанню Церкви і монашій традиції".

З приводу цієї Заяви колишній єромонах Антоній-Григорій (Роман Планчак) звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до членів Синоду єпископів КГВА про захист честі, гідності і ділової репутації, вимагаючи визнати недостовірною інформацію, що містилася в Заяві Синоду. Після розгляду справи суд не задовільнив цього позову і п. Роман Планчак подав апеляцію до Тернопільського апеляційного суду, який після відповідного розгляду також її відхилив. Після цього він звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. Отож постанова Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року набрала законної сили з моменту її прийняття. Вона є остаточною та оскарженню не підлягає.

В УГКЦ також нагадують, що і на самого колишнього єрм. Антонія-Григорія (Планчака) накладена кара позбавлення клірицького стану, згідно з якою йому заборонено виконувати священниче служіння:

"Він не може служити Божественну Літургію, звершувати таїнства, зокрема хрестити, вінчати і сповідати вірних, здійснювати будь-що, що може виконувати священнослужитель. Якщо б священник, позбавлений клірицького стану, звершував вінчання чи сповідь, то вони будуть не тільки незаконні, а й недійсні, тобто не будуть мати жодного наслідку", - попереджають в УГКЦ.

Також у Церкві акцентують, що він не може називати себе греко-католицьким монахом чи священником, бо згідно із канонічними нормами він прирівнюється до мирянина».

В УГКЦ закликають вірних не звертатися до п. Романа Планчака у справах, що стосуються духовного і священничого служіння.

Довідка: 3 травня 2017 року було оприлюднено заяву Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з приводу «об’явлень» с. Марії Баран, які поширював о. Антоній-Григорій Планчак. З метою вирішення складних проблем, рішенням Глави УГКЦ за згодою Постійного Синоду, відбулася реорганізація монастиря Святого Теодора Студита у с. Колодіївка. Це рішення підтвердила Конгрегація для Східних Церков у Ватикані.

Частина монахів не прийняла зауважень церковної влади і відмовилася її слухати. Вони продовжували порушувати монаші правила і остаточно незаконно поселилися у с. Посіч, Івано-Франківської обл. Вони не бажали виправити своєї поведінки. Після відповідних попереджень дев’ять монахів були видалені з монашого стану. Це рішення особисто затвердив Римський Архиєрей.

Так, 9 лютого 2018 року Папа Франциск затвердив декрети Архиєпископа і Митрополита Василія (Семенюка) про виведення з монашого стану дев’яти монахів: єромонаха Антонія-Григорія (Романа Планчака), єромонаха Андрія (Миколу Костевського), брата Макарія (Миколу Кошарського), брата Йоана (Михайла Ратича), брата Вартоломея (Андрія Зубрицького), брата Якова (Дмитра Сасіна), брата Пантелеймона (Івана Василика), брата Мар’яна (Муховського), брата Миколу (Хахулу). Це рішення Святішого Отця є остаточним і не може бути оскаржене.

Планчак_Григорій.jpg

Усі вони втратили приналежність до монашого стану, не мають права носити монаший одяг, втратили усі права і позбавлені усіх обов’язків, які випливають зі складання монаших обітів та не можуть більше називати себе монахами.

Крім того, згідно із нормами церковного права, отець Планчак і отець Костевський були позбавлені права священнодіяти. Вони не можуть служити Божественної Літургії, уділяти Святі Таїнства та здійснювати інші богослужіння у храмі чи поза ним, в тому числі звершувати будь-які прилюдні моління за хворих, екзорцизми чи подібні практики.