Мало хто з сучасних українських церковних діячів зможе залишитись в пам'яті всіх подальших поколінь. Проте ім'я вл. Філарета, попри всю неоднозначність, збережеться в нашій історії назавжди. Можна по-різному оцінювати його постать і методи управління. Він був сином свої епохи, яка також була неоднозначна та суперечлива. Але його роль у розбудові Українського Екзархату в радянські часи, відновленні Києво-Печерської Лаври та багатьох храмів на прик. 1980-х, у створенні УПЦ МП в 1990 р. та отриманні нею самоуправління, а з проголошенням незалежності України - у виборюванні автокефалії і статусу патріархату Української Церкви є незаперечними. Все тимчасове та метушливе відійде і забудеться, але це ім'я однозначно залишиться...

Я ніколи не був шанувальником вл. Філарета, часто критично ставився до деяких його вчинків та висловлювань. Але однозначно це була видатна історична постать. Спілкування з ним для мене як історика і релігієзнавця завжди було цікавим. Він був цілісним, відвертим і послідовним, навіть у своїх помилках. Завжди мав власну принципову позицію і мав свій внутрішній стрижень. Попри певні розбіжності це викликало повагу. Знаючи про наші деякі розбіжності у поглядах та оцінках певних подій, він з повагою ставився до моїх поглядів і ми могли по кілька годин дуже відверто спілкуватись на різні теми. Зі спілкування з вл. Філаретом можу однозначно засвідчити, хто б що не казав, він був щиро віруючою та релігійною людиною (на відміну від деяких інших церковних функціонерів), хоч і з певним відбитком радянського спадку. Він жив Церквою. Так, як він це розумів. Вражала його гарна пам'ять навіть у такому похилому віці. Він пам'ятав найменші дрібниці історичних церковних подій, учасником яких був з 1950-х років, пам'ятав всі імена, дати і т.д. Дуже шкода, що всі ці його спогади та свідчення не фіксувалися належним чином.

Як він пояснював мені, він прагне зберегти ідею і статус Київського Патріархату, щоб в майбутньому він не був втрачений, але був закладений в основу об'єднаної Української Церкви на батьківщині і в діаспорі. І вважав, що не має права відмовитись від патріаршого сану саме з цією метою. Чи правий він був у цих своїх діях, думаю покаже час...

В моїй же пам'яті вл. Філарет залишиться саме таким - суперечливим, але послідовним і принциповим.

Вічна пам'ять і Царство Небесне!