«Війна не тільки кров і біль, а й шанс», — Мирослав Маринович
Про це йдеться на сайті Українського католицького університету.
«Війна без крові і болю неможлива, але до цих двох очевидних слів я би додав несподіване слово — „шанс“. Кожна криза, кожна війна, катаклізм несе зі собою не лише трагедії, а й певні шанси, які ми маємо осмислити, побачити і реалізувати. Ось це є нашою відповідальністю сьогодні: не тільки бачити кров і біль, а й шанси, які перед нами відкриваються. Маємо бути згуртовані, вірити у краще, і тоді переможемо!» — пояснив радник ректора УКУ.
Він зазначив, сьогодні ми маємо правильно розв’язати одну із ключових дилем – цінності і безпеки.
«Спробуємо подивитися на події наших революцій з цієї точки зору. Люди, які стояли і яких розганяли на Майдані,прийняли рішення обстоювати цінності, навіть всупереч інтересам безпеки. І в цьому є ключ. Це було правильне рішення», – наголосив Мирослав Маринович.
За його словами, сьогодні світ вирішує цю дилему на користь безпеки, відкладаючи цінності на потім. Світ каже Україні: «Для чого впиратися у захисті територій. Та віддайте їх. Буде мир, буде благодать, закінчиться війна». Однак я вважаю, це жахливий удар по цінностях. У результаті ці люди не матимуть ні цінностей, ні безпеки. Тому тримаймося цінностей, навіть, якщо це загрожує нашій безпеці. Все буде добре. Після певних викликів, страждань, болю ми матимемо добрі плоди нашого вибору», – закликав Мирослав Маринович.
Говорячи про День Гідності та Свободи в Україні, який відзначають 21 листопада, правозахисник наголосив: «Є кілька версій того, як починалася наша Революція Гідності. Одна версія – російська, що це американське посольство організувало. Друга – наша, громадянська, звучить так: “Мустафа Найєм закликав, і всі люди вийшли”. Ці версії не викликають у мене ніякої довіри, хоча я вдячний Мустафі, що він це зробив, але хай спробує закликати зараз, і що буде? Адже суть не у тому, що він звернувся, а суть у тому, що Святий Дух налаштував так людські серця, що вони відгукнулися, без ніякої команди, прийшли на Майдан, і почалась ця акція», – пояснив Мирослав Маринович і додав, що Святий Дух запалив людські серця і 24 лютого 2022 року. В одну мить весь народ кинувся допомагати, обороняти, волонтерити.
Згадуючи події Революції Гідності, дисидент пригадав побиття студентів 10 грудня 2013 року у Міжнародний день прав людини. На ранок в УКУ він озвучив проєкт звернення до влади, у якому університет оголосив громадянську непокору президентові та уряду.
«Ми поширили це звернення через пресу, і до нас почалися дзвінки: “Ви що збожеволіли? Та вас закриють”. Наша відповідь була така: “А нас і так закриють у країні, де переможе Янукович. Ми не маємо виходу. Ми просто мусимо виграти в Януковича, і ми йдемо до тих цінностей, які декларуємо і відстоюємо”, – наголосив Мирослав Маринович. – Як бачите, не закрили, ми витримали цей удар. І врешті-решт потім спільнота УКУ була горда, що могла усім університетам довести, що ми вірні тим цінностям, які декларуємо».
