Ворог сидить в тилу. На Прикарпатті досі є церкви московського патріархату

Ірина Гаврилюк

Втім, пишуть, станом на 15 лютого із них богослужіння здійснює лише релігійна громада, яка “самовільно захопила храм Різдва Христового”, що в Івано-Франківську, на Довженка, 2.

Обшуки не допомогли

17 травня минулого року голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук підписала розпорядження про реєстрацію нового статуту релігійної громади церкви Різдва Христового у зв’язку з переходом парафії до Православної церкви України (ПЦУ). Водночас в УПЦ МП повідомили, що «жоден представник громади не висловився за перехід в іншу конфесію», і продовжують проводити там богослужіння.

Наприкінці листопада минулого року до церкви навідалися працівники СБУ. Казали, що проводять обшуки «у межах протидії підривній діяльності російських спецслужб в Україні». Знайшли там проросійську та антиукраїнську агітаційну літературу, в якій заперечується існування українського народу, мови та право України на державність. Були там і брошури та книжки ксенофобського й ненависницького змісту. А головне – в одному з підсобних приміщень знайшли символіку незаконних збройних формувань періоду початку російської агресії на Донбасі 2014 року.

В результаті відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України – розпалювання ворожнечі – і на тому все закінчилось.

До речі, напередодні візиту СБУ до московської церкви, Івано-Франківську єпархію УПЦ МП очолив архимандрит Никита (Сторожук) з Чернівців. Він занесений до бази «Миротворець» через «маніпуляції та дестабілізацію суспільного життя в Україні». Архимандрит Никита замінив на цій посаді митрополита Серафима, який утік до росії.

Раніше Никита був секретарем Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП, де також відбулись обшуки. Саме під час проведення обшуків архимандрита Никиту нібито заскочили у момент фізичної близькості з 17-річним хлопцем, що співає в місцевому хорі. Сам Никита факт близькості з неповнолітнім заперечив.

Адреси залишаються на папері

Загалом в Івано-Франківську, за даними ОВА, зареєстровані три релігійні громади московського патріархату. Одна з них – «Преображення Господнього» – зареєстрована в Івано-Франківську на вулиці Чорновола, 6. Втім, виконавча служба виселила звідти московський патріархат ще 7 лютого минулого року. Адже звільнити приміщення церкву зобов’язав Верховний Суд України. Будівлі, що там були, демонтували, а на їхньому місці міська рада запланувала збудувати дитячий садок.

Також в Івано-Франківську зареєстрована релігійна громада «Собору Галицьких Святих» (вул. Мазепи, 132, кв. 7) та релігійна громада «Преподобного Іова Почаївського (вул. Чорновола, 37, кв. 7).

У Коломиї релігійна громада московського патріархату зареєстрована на бульварі Лесі Українки, 2А – де розташований Миколаєво-Успенський собор. Втім, парафіяни цієї церкви перейшли до ПЦУ ще у 2019 році. Тоді в УПЦ МП настоятеля собору протоієрея Миколу Сметанюка та священників церкви назвали розкольниками.

Також, за даними пресслужби ПЦУ, з підпорядкування московському патріархату вийшла парафія Введення Богородиці селища Отинія з протоієреєм Володимиром Боєчком. Але юридичною адресою релігійної організації МП залишається адреса храму – вулиця Замлинівка, 15.

У Верховині релігійна громада УПЦ МП зареєстрована на вулиці Жаб’євська, 59. За цією адресою знаходиться Анно-Зачатіївський храм, але вже майже рік там проводить богослужіння священник ПЦУ.

Разом з тим, за даними управління культури, національностей та релігій ОВА, 30 січня цього року офіційно підлеглість у канонічних питаннях змінила громада Свято-Покровської парафії в селі Голови (присілок Маркова гора), яка також перейшла до ПЦУ. Більше документів, кажуть в ОВА, щодо зміни підлеглості за минулий рік до них не надходило.

Храми на замку

Після повномасштабного вторгнення ті церкви, які добровільно не перейшли до ПЦУ, «дотисли» активісти. Зокрема, люди домоглися закриття храму названого на честь Казанської ікони Божої Матері у Снятині. Також опечатали церкву Святого пророка предтечі і хрестителя Іоанна у Долині та храм Різдва Пресвятої Богородиці у Вишкові. Однак, за повідомленням пресслужби УПЦ МП 19 липня 2022 року у Вишкові їхні священники ще проводили богослужіння.

Зачинили церкву московського патріархату, що на вулиці Грушевського, 119 у Калуші. Але Свято-Николаївська парафія досі зареєстрована за цією адресою.

Залишається у підпорядкуванні московського патріархату церква Спаса Нерукотворного у селі Кричка на Богородчанщині. Втім, кажуть, що богослужіння там уже не проводять.

Також до МП досі належить церква Святого пророка Іллі у Городенці, церква у селі Коршів Коломийського району та церква в селі Конюшки на Рогатинщині.

Храм, названий на честь ікони Божої Матері «Всецариця» у селі Ценява на Коломийщині, також досі належить до юрисдикції УПЦ МП.

У Надвірній релігійна громада «Святого Великомученика Георгія Побідоносця» УПЦ МП зареєстрована на вулиці Соборній, 54 А.

Релігійна Громада УПЦ МП «Святого Великомученика Пантелеімона» зареєстрована у місті Яремче, на вулиці Свободи, 210 кв. 4.