Будучи релігієзнавцем практичним (що не є “чоботарем без чобіт”), я не лише жваво спілкуюсь зі своєю святою патронкою у різних розмовах подумки, але й не тушуюсь виявляти нашу дружбу :) публічно, зокрема — у соціальних мережах. Люблю ставити на свою аватарку зображення святої княгині Ольги у День її спомину, День всіх святих, свій день народження (а назвали мене на її честь, як це завжди було прийнято у нашому роді — це така давня традиція старокиївських родів), та при інших нагодах. До 2022 року це була переважно світлина мого авторства, зроблена з її київського пам’ятника та доповнена українським прапором, а тепер це — вже знаменитий фотоколаж з одного із образів святої Ольги, що тримає джавелін, націлений у бік агресора. Хоч на місці цього шедевру міг би бути й інший — одне із не менш відомих зображень нашої войовничої княгині, що посилає вогонь на вороженьок.

На цю мою аватарку “злітаються” не лише вподобайки і вітання співгромадян, котрі в курсі, але й — зацікавлення іноземних друзів. Так було і в попередні роки, але саме сьогодні я отримала особливо розлогі питання від однієї з моїх френдес з іншого кінця Землі, з країни, яка активно допомагає нам у російського-українській війні. Півгодини відповідала, оповідаючи про святу Ольгу, нашу історію, особливості менталітету українців, зокрема — українських жінок, українських дружин, і як це впливає на сьогоднішні процеси. І попросила френдесу розповсюдити мою відповідь її друзям. Отак ми з моєю патронкою добряче попрацювали (черговий раз) на інформаційному відтинку нашого фронту за життя, правду і свободу.

А це ж скільки в соцмережах Ольг, скільки не Ольг, але тих, хто може скористатись приводом Дня пам’яті цієї святої (або й іншим приводом), - щоб працювати аналогічно! Чи й інших патронів залучити, наприклад — патрона Києва архангела Михаїла, архистратига всіх ангельських воїнств, котрий майданив з нами, здійнявши свій меч на допомогу майданівським борцям.

До диспозиції у такій діяльності в Інтернеті — численні народні меми. З тією ж княгинею Ольгою вони оспівують її хитру придумку з птахами, “зарядженими” вогнем, і цього року мій добрий друг-колега директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський запропонував ідею оголосити її покровителькою операторів БПЛА. Шикарна ідея, прекрасний внесок в інформоперації (дякую, Тарасе!), і котра з наших українських Церков її втілить — їй будуть вдячно опладувати й респектувати!

Саме свята Ольга є вдалою посередницею у пропаганді ідей українського спротиву російській агресії ще й тому, що її образ месниці за вбивство рідних ідеально вкладається у знайомий образ з одного із найпопулярніших продуктів маскультури світового масштабу епопеї “Гра престолів/Пісня льоду і полум’я” — Дейнеріс Таргаріен, володарку драконів з її командним “Дракаріс!” (насилання вогню дракона на ворогів). А в нас же є готовий помічник нашій княгині — наш ріднесенький київський Змій Горинич, який також не терпить чужаків над рідним містом і вже проживає у відродженій і продовженій строкиївській легенді свою героїчну роль помічника нашій доблесній ППО і соратника самого архистратига Михайла! Саме таку реінкарнацію Горинича я із задоволенням спостерігала у воєнному Києві весни-2022 (і написала про це у своїй монографії “Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я та обереги міста на його захисті: релігієзнавчі нариси”), і таку героїчну співпрацю двох опікунів нашого вічного міста описали авторки шедеврального роману “Діти вогненного часу” Катерина Пекур і Мія Марченко. Тим часом наша княгиня Ольга отримала нове прізвисько “Оленька-дракаріс”, втілене у чергову версію мемів, а всі українці — ще один яскравий інструмент для інформфронту, особливо дієвий на закордон, з перспективою подальшої творчості з’єднувати у фотомемах святу Ольгу, архангела Михайла і Горинича.

Працює свята Ольга і у броніку: його їй одягли на пам’ятнику, що на Михайлівській площі, де вона, разом з Кирилом та Мефодієм, височить над ржавою підбитою російською технікою, якою хотіли вороги проїхатись Хрещатиком “за три дні”, натомість лягли (і далі лягають стараннями наших героїв ЗСУ) добривом у нашу землю та у своїй пекельній злобі поливають нас ракетами і дронами. Під цим пам’ятником вражаються іноземці, слухаючи про нашу войовничу княгиню, метикувату розумницю і красуню, і свята Ольга у бронежилеті мандрує на фото в усі усюди.

Вона ж вже працює і у коміксах та мальописах, а може працювати там ще більше — нашими зусиллями. Взагалі, будь-який креатив годиться, бо ж святі можуть і мають бути помічниками у святій справі де завгодно. Друзі, ми маємо використовувати будь-який годний потенціал для нашої Перемоги. Приєднуйтесь!