Традиційно в синагозі проходять нічні уроки, а вдень у неділю читають заповіді, які юдеї отримали на горі Синай в цей день 3327 років тому.
Ось і цього разу одеська синагога на вул. Осипова, 21, переповнена: сюди прийшли цілими сім'ями, від найменших до людей поважного віку, щоб ще раз почути священні Десять заповідей, як це прийнято в свято.
«Слід розуміти, що Тора не обмежується 10-ма заповідями, і на горі Синай людство отримало саме всю Тору, а не якусь кількість заповідей», - підкреслює прес-секретар єврейської громади Одеси Болеслав Капулкін.
Поки чоловіки моляться і читають Тору, діти грають в ігри, співають, вихваляючи Творця, дивляться виставу на біблійну тематику. Але як тільки настає час читання Десяти заповідей, всі - як чоловіча половина синагоги, так і жіноча, уважно слухають.
У свято Шавуот читають і одну з книг Танаха - книгу Рут (Руфь), де розповідається про велику прабабцю царя Давида.
Слід зауважити, що для кожного єврея – це справжнє духовне свято, і тому у цей день забороняється будь-що робити. Навіть фотографувати. Тому, любі читачі, щоби дізнатися, як святкують, необхідно або бути на цьому святі безпосередньо, або увімкнути уяву.
Отже, у ніч напередодні Шавуота прийнято не спати всю ніч і вчити Тору. Робиться це для виправлення помилки, допущеної євреями 3322 тому, коли народ стояв біля підніжжя гори Синай. Тоді, готуючись до отримання Тори, євреї настільки втомилися, що проспали початок. Замість того, щоб зі сходом вже бути на ногах, вони спокійно спали ще кілька годин, немов би їх це зовсім не хвилювало.
Правда, єврейські мудреці пояснювали, що цей сон зовсім не був проявом байдужості, а осмисленою лінією поведінки. Спляча людина не пов'язана з тривогами і турботами навколишнього світу, не занурена у побут. Її душа вилітає поза тлінне тіло і євреї вирішили, що саме цей стан, стан сплячого, буде найбільш придатним для прийняття Тори. Вони не відмовлялися від служіння Творцю, але вважали, що ідеали Тори будуть так краще прийняті. Але на ранок, прокинувшись від гучних звуків баранячого рога-шофара, євреї з жахом зрозуміли, що помилилися.
Для того, щоб виправити це прикре непорозуміння з тих пір повелося, що з року в рік, у ніч перед Шавуотом євреї не сплять, вивчаючи спеціальну книгу «Тікун Лейл Швуес» («Виправлення ночі Шавуот), де зібрані уривки з усіх книг і глав Танаха та інших єврейських книг, так що протягом ночі людина як би прочитує всю Тору.
Чому цей день називається днем «дарування», а не скажемо «отримання» або «прийняття» Тори? Єврейські мудреці пояснюють: «отримання» припускає, що ви перебуваєте на одному рівні з нею і цілком заслужили ту річ, яку погоджуєтеся прийняти. «Дарування» ж означає, що той, хто дарує і отримує знаходяться на різних рівнях і подарунок явно перевищує заслуги одержувача. Тора, на основі якої збудований цей світ, - безцінна і немає нічого, що зробило б нас рівними і гідними її прийняття, тому її Дарування можна пояснити тільки милістю з боку Всевишнього. Але й до такого отримання дару потрібно як слід підготуватися, тому перші сім тижнів перебування в пустелі після відходу з Єгипту (свято Песах) євреї духовно очищалися і височіли, поки до п'ятидесятого дня вони нарешті досягли рівня, на якому ТАКИЙ ПОДАРУНОК можна було б отримати без шкоди для духовного і фізичного здоров'я.
Зазвичай Шавуот має 4 назви. Перше з них – «Свято жнив», так як свято припадає на час жнив пшениці, що визріває пізніше за всіх інших злаків. Це свято відзначається принесенням у Храм нової хлібної жертви Всевишньому.
Друга назва – «свято Шавуот» (тобто «свято тижнів» або «сімок») було дано тому, що перед настанням свята відраховувалося сім тижнів.
Третя назва – «День бікурім (перших плодів)», пов'язано з тим, що в цей день починається «сезон перших плодів» (все це дійсно для Ізраїлю і тамтешнього клімату). За часів існування Храму кожен єврей брав певну кількість народжених землею плодів (з числа тих видів, якими славиться Ерец-Ісраель), клав їх у кошик і приносив у Храм, де священик-коѓен брав з його рук кошик і перекладав на храмовий жертовник.
Четверте назва – Ацерет («Зібрання»). Ця назва не згадується в Танахе (Старому Завіті) і було введено єврейськими мудрецями, які часто ним користувалися. «Зборами» він названий тому, що є ніби восьмим днем, завершальним, після семи днів Песаха, і тісно пов'язаний з ними. Дні між Песахом і Швуесом не роділяють свята, а з'єднують їх і тому Шавуот отримав назву Ацерет Песах.
Шавуот також названий Ацерет тому, що з цим святом не пов'язана ніяка особлива заповідь, що не виконується в інші дні року. Його святковий характер виражається в тому, що в цей день утримуються («неецарім» на івриті) від виконання роботи.
У дні свята категорично заборонено постити, і прийнято їсти молочну їжу, тому відразу після Дарування Тори і введення законів кошрута у євреїв не було кошерного м'яса, і перший час їм доводилося їсти тільки молочні продукти. І тому по закінченню молитви всіх дітей до свята чекав ще один ласий сюрприз – кожен з них отримав по морозиву.
Свято Шавуот триватиме до вечора понеділка, після молитов і святкового запалювання свічок.
Анна ВОЛОШИНА