«Як передавати віру» – це питання, винесене у заголовок другого номеру часопису "Патріярхат", є одним з фундаментальних для спільноти учнів Христових у всі часи. Звісно, успіх цього завдання залежить виключно від того, наскільки сама людина (до процесу передавання віри покликані всі охрещені) ходить у Бозі, адже Він є дарувателем віри.
Проте, ті, через кого віра має передаватись, зостаються недосконалими і своє завдання – з немочі людської – можуть «не туди повернути». Але завжди є шанс «вийти з манівців», як говорить викладач біблійних наук Дрогобицької духовної семінарії, капелан громадських організацій, о. Ігор ЦМОКАНИЧ. У своїй статті «Вийти з манівців. Контекст євангелізації» він проводить паралелі поміж волонтерським та церковним середовищем і зізнається, що глибоких речей священника можуть навчити люди далекі від Церкви.
Продовжує лінію теми номера д-р Андрій СОРОКОВСЬКИЙ, голова Українського Патріярхального Товариства у США. Він глибоко аналізує демографічні та соціальні виклики, становище УГКЦ в діаспорі та пропонує цікаві напрямні для спроби переходу зі стану законсервованості у розвиток. Про це в його матеріалі «УГКЦ в США: виклики і відповіді».
Якщо попередні статті – це погляд з Європи та США, то наступний матеріал представляє так званий латиномовний світ. Інтерв’ю з аргентинським єпископом Даниїлом КОЗЛИНСЬКИМ про те, що для УГКЦ Аргентини в пріоритеті, що турбує, а що тішить.
«НЕ_підпільна Церква: втрати на шляху відродження» — стаття о. Олександра-Августа ЧУМАКОВА, непересічного одеського салезіянина, якого можна слухати годинами, певною мірою теж стосується теми цього номера, адже вона про передання віри в умовах підпілля і про те, що не так з нами сьогодні. Разом з тим, матеріал з’явився саме напередодні відзначення 75-ої річниці Львівського псевдособору 1946 року, котрий став початком підпілля і осмисленню якого присвячено ще дві статті цього номера: «Львівський псевдособор у низці "ліквідацій унії"» о.-д-ра Юрія АВВАКУМОВА, професора історії християнства в університеті Нотр-Дам, США та «Незаконне зібрання духовенства і мирян у березні 1946 року» єпископа-помічника Тернопільської архиєпархії, владики Теодора МАРТИНЮКА.
Про військо як зріз строкатого українського суспільства, про еволюцію капеланського служіння в арміях інших країн і про те, «що служіння військового капелана – це можливість прорватися крізь самого себе у напрямку кращої версії власної особистості. Бо тут – якісна школа життя», друга частину інтерв’ю з отцем Андрієм ЗЕЛІНСЬКИМ, заступником керівника Департаменту військового капеланства УГКЦ «Священник-військовослужбовець: потреба й обґрунтування».
Матеріал «Чому людям подобаються теорії змови» теж про транслювання віри… Тему розкриває д-р Дмитро ШЕРЕНГОВСЬКИЙ, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри політичних наук, заступник проректора Українського католицького університету. Крім того, автор робить невеликий екскурс в історію явища, вказує на небезпеки з ним пов’язані і дає рецепт звільнення від сіті теорії змов: вірити в те, що знаємо, і знати, у що ми віримо.
Віра невіддільна від слова, адже: «Церква народжена Словом і через Слово. Її духовне життя, її суспільна місія оприявнюється через слово мовлене… Але сам же Христос дарує нам притчу про кукіль – бур’ян, посіяний «людиною-ворогом» серед пшениці. Словесний кукіль – неминуча даність нашого забрудненого гріхом світу. На жаль, його годі позбутися й у церковному житті», – про співіснування і протистояння розмірковує архиєпископ Ігор ІСІЧЕНКО у статті «Світло слова і словесний кукіль».
Передплатити журнал можна через Укрпошту – індекс 90827.
Електронний варіант часопису зручно придбати на journals.ua
Архівні матеріали – на сайті www.patriyarkhat.org.ua, в тому числі й англійською мовою в окремому новому розділі.
Знайомтесь з анонсами та статтями на сторінці у facebook: Часопис Патріярхат та у Twitter: Часопис Патріярхат.