Єпископ спалив український храм на Донбасі
Цілком логічним було б чекати пояснень від єпископа Луганського і Старобільського Тихона. Але й з цим не склалося. Керманич Луганської єпархії категорично відмовлявся коментувати подію. Як з’ясувалося згодом, заборону коментувати «пожежу» отримали й всі підлеглі Тихона – від священиків до дяків.
Новину про підпал майже готового дерев’яного храму Української Православної Церкви Київського Патріархату» охоче розтиражували ласі до сенсацій інтернет-видання. Тим більше, що в період відпусток кожне ЗМІ відчуває «інформаційну спрагу». А тут – такий «подарунок». Тому й «взяли до справи» це повідомлення, навіть не перевіряючи. Тим більше, що інформація про підпали культових споруд, належних до Київського патріархату, періодично виникала в ЗМІ. «От і до нас дійшло», - подумали місцеві кореспонденти та почали з`ясовувати обставини.
Передумови
Дійсно, на відміну від «московських колег» Луганська єпархія УПЦ КП не користується підтримкою місцевої влади. Автор цих рядків був неодноразовим свідком, як депутатська «біло-синя» більшість в міськраді відмовляла «раскольнікам» в наданні землі для будівництва храму. Служби велися у вагончиках та пристосованих приміщеннях. Аж ось, наприкінці минулого року, зі зміною єпископа (з осені минулого року Луганську єпархію очолив владикаТихон (Петранюк) у віруючих з’явилася надія: в обласному центрі розпочали будівництво дерев’яного храму Архістратига Михаїла.
Пожежа на 300 тисяч та мовчання єпископа
«Ти МНСникам дзвонив? А до «швидкої»?» - приблизно такі питання лунали в понеділок в редакціях більшості місцевих ЗМІ. Справа в тому, що «підпал», якщо вірити офіційному повідомленню, яке з`явилося на сайті Луганської єпархії, стався в ніч із суботи на неділю. Перевіряти цю інформацію більшість медійників взялися на початку робочого тижня. Й тут на усіх перевіряючи чекав великий сюрприз. Ніхто – ані міліція, ані пожежна, ані «швидка» нічого не чули про пожежу. Виходить, що вночі хтось цілком таємно побив сторожа, облив бензином майже готовий храм (вартість споруди перевищувала 300 тисяч гривень згідно з тим же повідомленням) та підпалив. І все це цілком таємно, так, що ніхто нічого не помітив. Та найцікавіше, в районі вулиці Ленінградської 2 (адреса тимчасового приміщення церкви) теж ніхто нічого не бачив. Ви б помітили пожежу вартістю в кілька сот тисяч?..
Цілком логічним було б чекати пояснень від єпископа Луганського і Старобільського Тихона. Але й з цим не склалося. Керманич Луганської єпархії категорично відмовлявся коментувати подію. Як з’ясувалося згодом, заборону коментувати «пожежу» отримали й всі підлеглі Тихона – від священиків до дяків.
Той, хто порушив мовчання
Ще в неділю увечері на сайті одного з місцевих інтернет-видань з’явився коментар отця Василя, настоятеля Храма Архістратига Михаїла.
Отець Василій
Священника дуже здивувала інформація про «пожежу». Тим більше, що служби в тимчасовому приміщенні не припиняли.
Так виглядає храм зараз
«Коли сталася пожежа, мене в місті не було, - говорив настоятель, - але я подзвонив священикам - вони кажуть, що все нормально: нічого не горіло, служби тривають». Аби заспокоїти віруючих, на брамі храму навіть вивісили об’яву із заспокійливим текстом.
Проте згодом виявилося, що мова йшла про інший храм, інше місце та іншу адресу, щоправда й досі загадкову,
Вже в понеділок в телефонній розмові єпископ Тихон пояснив журналісту Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA, що роботи велися за іншою адресою - в складському приміщенні. «Аби не накликати біду», - виправдовувався єпископ: «Хтозна, що могли б зробити, коли б дізналися, що це Київський патріархат будує». Цілком зрозуміло. Та дивно, чому владика відмовився назвати адресу складу та розповісти про подію перед телекамерами. Тим більше, що в понеділок, як вже було сказано, зустрічі з ним шукали представники більшості місцевих та численних республіканських ЗМІ. Ховався єпископ не тільки від журналістів. До міліції, якщо вірити «уточненому» повідомленню на блозі Луганської єпархії, єпископ Тихон звернувся тільки у вівторок.
«Рука Кремля» чи «останній гультяй»
«Точно, це до візиту Кирила провокація», - кричали поборники «расєйскага праваславія». «Розкольники з так званої Української церкви Київського патріархату намагаються привернути увагу до своєї організації та в будь-який спосіб зірвати візит патріарха», - поспішив заявити голова Російської громади України Костянтин Щуров. Проти цієї версії говорить мовчання єпископа Тихона: чи відмовлявся б він від зустрічей з пресою, якщо б намагався очорнити МП? Мабуть ні…
«Цілий рік він тільки по ресторанах ходив та обіцяв Філаретові, що храм от-от збудують. Тож пожежа не могла не відбутися, бо гроші треба списувати», - такий коментар з’явився в одному з луганських інтернет-видань. Теж саме говорив в особистій розмові представник Луганської єпархії, який побоюючись репресій з боку «духовного лідера», побажав зберегти свою анонімність. Тихон, за його інформацією, дуже любить ресторани, боулінг та інші «мирські» види дозвілля. Задля такого «хоббі» треба мати гроші. Варто нагадати, що «спалений» храм «коштував» 300 тисяч.
Виходить, Тихон, єпископ Луганський та Старобільський УПЦ КП, спалив на папері храм, якого ніколи і не існувало. Якщо правлячий єпископ Тихон спалив культову будівлю лише на папері, то випадки реального підпалу з боку духовенства були. За останній час були спалені храми Київського Патріархату у Шостці (Сумська область) та Маріуполі (Донецька область). У першому випадку була доведена провина священнослужителя Московського Патріархату, який виступив замовником підпалу. У другому випадку винуватці не були знайдені.
В очікуванні ревізорів
Луганська єпархія існує близько десяти років, за цей час жодного разу діяльність її не перевіряли представники вищої інстанції з Києва. Чи буде перевірка цього разу?.. Тим більше, що за тією ж неофіційною інформацією, під час висвячення тоді ще ієромонах Тихон обіцяв Патріархові Філарету, що обов'язково збудує храм в Луганську. Завдяки цьому він і очолив Луганську Єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату замість єпископа Всеволода, якого відправили до Донецької єпархії вікарним єпископом. Обіцянку, як можна зрозуміти, єпископ Тихон не виконав.
P.S. Поки я писав цей матеріал до Тихона телефонувала моя колега. «Та скільки вже можна?!» - роздратовано відповів голова Луганської єпархії УПЦ КП. Але, заспокоївшись, пообіцяв передзвонити за 30 хвилин та про все розповісти. Минуло півтори години. Телефон колеги мовчав…
Довідка: Єпископ Луганський і Старобільський Тихон
Єпископ Луганський і Старобільський ТИХОН (в миру Тарас Іванович Петранюк) народився 19 жовтня 1976 року в місті Коломия, Івано-Франківської області. У 1983 році пішов до першого класу Коломийської СШ №3, яку закінчив у 1994 році.
У 1994 році вступив до Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича на філософсько-теологічний факультет за спеціальністю «Теологія», який закінчив у 2000 році. Паралельно у 2000 році закінчив Київську Духовну Академію.
11 вересня 1999 року, в день свята Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана, в Кафедральному Соборі Різдва Христового міста Чернівців, архиєпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом (Пилипишиним), рукоположений в сан диякона.
14 жовтня 1999 року, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці у Свято-Покровському соборі міста Львова митрополитом Львівським та Сокальським Андрієм (Гораком), рукоположений у сан пресвітера.
Указами архиєпископа Варлаама в грудні 1999 року був призначений настоятелем парафії святої великомучениці Варвари села Лопушна Вижницького району Чернівецької області, а в січні 2004 року – кліриком кафедрального храму Різдва Христового міста Чернівців.
Указом Святійшого Патріарха Філарета від 23 січня 2004 року возведений в сан протоієрея і нагороджений хрестом з прикрасами.
6 червня 2004 році, рішенням Вченої Ради КДА, після захисту кандидатської дисертації на тему «Пневматологія Нового Завіту. Період Мужів Апостольських і Апологетів», присвоєно вчений ступінь кандидата богословських наук.
У 2004 році призначений викладачем богословського відділення філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету. В січні 2005 року рішенням Вченої Ради факультету призначений заступником декана з навчально-виховної роботи.
Указом Святійшого Патріарха Філарета, від 28 вересня 2005 року, нагороджений медаллю святих Кирила та Мефодія.
В період від грудня 2006 року до травня 2008 року був настоятелем храму Святої Трійці міста Чернівців. З благословення Святійшого Патріарха Філарета з 14 травня 2008 року ніс послух у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі міста Києва.
З благословення Святійшого Патріарха Філарета, 4 грудня, в день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, намісник монастир архієпископ Димитрій (Рудюк) благословив клобук та вервицю (рясофор).
З благословення Святійшого Патріарха Філарета 25 серпня 2009 року митрополитом Переяслав–Хмельницьким Димитрієм пострижений в чернецтво у Свято-Михайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі з іменем Тихон на честь святителя Тихона, єпископа Воронезького, Задонського чудотворця.
Рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 21 жовтня 2009 року обраний та призначений єпископом Луганським і Старобільським. Архієрейська хіротонія відбулася 22 листопада 2009 р. у Володимирському патріаршому кафедральному соборі м. Києва.
