• Головна
  • Моніторинг
  • Юрій Підлісний до Міжнародного дня сім’ї: “Родина – це те місце, де для держави народжуються нові громадяни”...

Юрій Підлісний до Міжнародного дня сім’ї: “Родина – це те місце, де для держави народжуються нові громадяни”

18 травня, 14:32
Юрій Підлісний - фото 1
Юрій Підлісний
Сьогодні 15 травня у Міжнародний день сім’ї розмовляємо з Головою Комісії у справах мирян та родини УГКЦ паном Юрієм Підлісним про сім’ю як цінність, просімейну політику в Україні, сімейні виклики та фестиваль родини, який відбудеться у Львові вже завтра, у неділю 16 травня.

Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, чому нам важливо святкувати Міжнародний день родини?

Перш за все для того, щоб привернути увагу суспільства і держави до сімейних проблем. Насправді в Україні є велика проблема з родинами. Маємо чимало розлучень, розбитих сімей через заробітчанство та неповних з різних причин. До цього додається низька народжуваність чи велика кількість абортів. Це все свідчить про те, що не лише Церква, але також і держава повинна подбати про родину. Знайшовши в інтернеті інформацію про те, що існує Міжнародний день сім’ї Комісія у справах родини і мирян, а також колись я ще як керівник Інституту родини шукав яким чином організувати такий фестиваль. Так нам вдалося спільними зусиллями з Львівською Обласною Державною Адміністрацією провести перший фестиваль родини. З цього часу такий фестиваль відбувається у Львові регулярно. Інші конфесії теж роблять заходи присвячені Дню родини, які піднімають питання родини і те, якою би мала бути в Україні просімейна політика.

Ви дуже часто згадуєте про необхідність просімейної політики для України. Якою вона мала б бути і чому це питання є таким важливим? В чому її цінність?

Є декілька моментів, якщо дивитися з точки зору держави, а не зі сторони Церкви. Будь-яке суспільство народжується з родини. В основі лежить сім’я, бо саме родина – це те місце, для держави народжуються нові громадяни. Це громадяни, які є споживачами вироблених продуктів. Це ті, хто платить податки, ВВП і творить саму державу. Якщо сім’я є нестабільною і в нас є низька демографія, то держава занепадає. Тоді є маса проблем економічного характеру. Ми не можемо впроваджувати ефективні економічні процеси, якщо у нас кількість непрацюючих є більшою за кількість працюючих. Суто з точки зору держави є дуже важливо, щоб сім’ї були міцними і стабільними, щоб вони не розпадалися, а в кожній родині, щоб народжувалося більше, чим 2 дітей. Тоді буде відтворення суспільства. Тому просімейна політика для держави є дуже вигідною.

Які є основні умови і засади християнської родини?

Бог передбачив, що сім’я – це спільнота любові; це та спільнота, в яку приходить на світ нова людина, де вона вчиться приймати любов і дарувати; це спільнота, де шанується життя від зачаття до природної смерті; це середовище взаєморозуміння і підтримки. В листі до Ефесян написано, що ми повинні коритися один одному в Христовому острасі. Жінки повинні коритися чоловікам, а чоловіки повинні так любити своїх жінок, щоб віддати себе за них так, як Христос віддав себе за Церкву. Якщо будуть ці принципи збережені, буде взаємна повага один до одного і любов,тоді сім’я буде справжньою і відповідатиме Божому задумі.

На жаль ми живемо в суспільстві, в якому Біблійне розуміння шлюбу є викривленим. Зокрема йдеться по нав’язування нормальності у шлюбі між особами однієї статі. В чому полягає Божий задум щодо шлюбу? Чому він є можливим тільки між чоловіком і жінкою?

Давайте на це подивимося суто з біологічної точки зору. Так сталося, що природа поділила світ на чоловічу і жіночу стать. Чому Богові було угодно саме так зробити, або говорячи еволюціоністськими термінами, чому природа розвинулася саме в такий спосіб ми не знаємо і не можемо знати. Але факт залишається фактом і він прописаний у нашій ДНК. Кожен з нас має виражену статевість. Хтось народжується чоловіком, а хтось жінкою. Продовження людського роду залежить від парування чоловіка і жінки. Одностатеве парування не призводить до продовження людського роду. Це тупиковий шлях. Якщо уявити, що всі починають паруватися одностатево, тоді людство закінчується на одному поколінню.

Природою передбачені стосунки чоловіка і жінка. Більше того ці стосунки супроводжуються любов’ю, романтикою, задоволенням від статевого спілкування. Бог саме так захотів, щоб в нас це було.

Трапляються ситуації, коли когось тягне до власної статті. Церква тут дуже виразно говорить, що це є гріхом. По-друге, людині дарована сила волі, щоб себе стримувати.

Якщо важко, то для цього є спільнота, яка покликана цій людині допомогти.

Церква виразно засуджує цей гріх і має надію, що особи з таким потягом не грішитимуть, або навернуться і отримають вічне життя. Церква хоче, щоб всі пішли до раю.

Гендерна ідеологія кричить про те, що суспільство накинуло стереотипи про те, як себе має поводити чоловік і жінка. Насправді те, що пропонує гендерна ідеологія є тим, в чому вони звинувачують патріархальну сім’ю. Це вони придумують конструкти як би і хто мав себе поводити. Створюють ситуацію, в якій такі погляди накидують якійсь частині суспільства, а згодом саме суспільство буде їх поширювати і нав’язувати іншим. Небезпека полягає в тому, що це виразна ідеологія родом з марксистської. Для виживання української держави необхідні міцні повноцінні сім’ї. Дякувати Богу, що це записано як в Конституції України, так і в Сімейному кодексі..

Хто для нас може стати добрим прикладом християнської сім’ї?

Таких сімей, які ми могли б назвати святими сім’ями є досить багато. Ми часто думаємо, що святість – це щось потустороннє. Але насправді святість є вже тут. Саме через святість тут ми попадаємо у Царство Небесне. Приклади можна побачити у ряді відеороликів, які за презентує Комісія до Дня сім’ї.

Пропонуємо вашій увазі один з них:

За останній карантинний рік дуже багато всього змінилося. З якими викликами основними зустрілася Комісія родини і мирян? Які має плани на найближчий час?

Найбільшим викликом стали заходи онлайн. З одної сторони онлайн-заходи – це втеча від проблеми чи спроба вирішити в такий спосіб, а з іншої сторони – вже багатьом серйозно надоїло. Бо жодне спілкування через екран не замінить живе спілкування. В цьому плані такі заходи програють.

На Вербну неділю ми бачили, що дуже багато людей повернулися до Церкви. Це насправді тішить, бо показує, що людям бракує живого спільнотного спілкування. На жаль також карантин проявив факт домашнього насильства. Карантин оголов такі сім’ї і для них стало одкровенням, що сім’я побудована без фундаменту. Люди не знають що робити один з одним. Це завдання для наших душпастирів – допомогти зраненим сім’ям повернутися до справжнього фундаменту.

Повертаючись до самого фестивалю, який відбудеться вже завтра. Розкажіть, будь ласка, яка буде програма? Які теми прагнете підняти? Хто буде ключовими гостями?

Особливість цього фестивалю полягала в тому, що ми до кінця не знали чи він буде онлайн чи офлайн.

В нас буде виступ дитячої самодіяльності, майстер-класи,, конкурси, квести, змагання, майстер-класи. Передбачена різноманітна атракція для родин.

Локація фестивалю – парк навпроти університету Ів. Франка.

В школах діти мають писати твори про сім’ю, формувати своє генеалогічне дерево. У програмі передбачений конкурс з подальшою виставкою малюнку про сім’ю. На завершення заплановано академічний науково-практичний семінар на тему: «Якою має бути просімейна політика в Україні?»

Це власне є головною метою фестивалю – не лише привернути увагу до того, що сім’я – це цінність для суспільства, для держави. Але також звернути увагу держави на те, що в Україні має бути сформована просімейна політика. Не може бути так, що немає жодного центрального органу влади в державі до компетенції якого входила б сім’я. Мало того, щоб ця компетенція була відображена ще й в назві цього органу, щоб всі зрозуміли, що є хтось відповідальним за сімейну політику в державі. Коли ми говоримо про сімейну політику в державі, то не маємо на увазі, що держава повинна втручатися в сімейні справи. Це мають бути рамкові правила гри сформовані в державі і з питання соціальної допомоги, яка би дозволила сім’ям самим про себе подбати. Наприклад у великих містах є дуже багато забудов, а мало інфраструктури тих самих дитячих садочків. В цих умовах, коли батько і мама працюють, відсутність садка чи переповнені класи в школах – це те, що не дозволяє сім’ї нормально розвиватися.

Якщо нема з ким дитину залишити, то в людей виникають думки, що можливо ще не час її народжувати. Дуже часто виникають подібні питання. Хоча такі речі є важливими. Також в Україні є дуже багато псевдо соціальної політики, коли заможні люди часто мають субсидії й інші пільги. Соціальна політика в державі мала би в першу чергу фокусуватися на самотніх людях, а з іншого боку – це сім’ї, в тому числі багатодітні. Щоб не було дикої ситуації, коли сім’ї, які усиновили дитину отримують допомогу, а багатодітна сім’я 10 дітей такої допомоги не має. Є велика несправедливість. .

Крім того в єпархіях УГКЦ теж будуть відбуватися подібні заходи. У суботу 15 травня буде форум родин у Чернівцях. Це дуже цікавий захід частково наживо, але в більшості онлайн. У програмі передбачені дуже цікавіі доповіді.

Як подібний фестиваль може допомогти вирішити кризу сімей, яка є в Україні?

Фестиваль не допоможе, радше приверне увагу до проблеми. Головна ціль – чергове акцентування уваги. Один день в році нічого не вирішує. Це лише спосіб привернення уваги до проблеми. Не більше і не менше. Воно потрібне для того, щоб нагадати священникам, організаціям, державі про те, що це важливо.

Як можна долучитися до фестивалю?

В офіційній інформації є всі необхідні контактні дані для комунікації.

Пане Юрію, щиро дякую за цікаву розмову! До зустрічі на фестивалі!

Розмовляла Христина Кутнів