З РПЦ МП хоче вийти громада у Норвегії: у ній більшість вірян є українцями
Священик Дмитро Останін, який є родом з України, зібрав достатню кількість підписів, щоб поставити це питання на голосування. Тепер він підготував пропозицію про розрив зв’язків з Церквою в Росії. Останін сподівається і вірить, що громада підтримає цю пропозицію.
– Я сподіваюся, що члени громади зрозуміють, наскільки це важливо. Зараз ми стоїмо на порозі війни в Європі. Ми повинні бути готові. Підтримка Москви зараз шкідлива для людей, для Норвегії та для нашої безпеки, – каже о. Останін норвезькій газеті "Vårt Land".
Громада була заснована у 2004 році росіянами, проте віддавна більшість у ній складають українці. Багато з них займаються благодійністю на підтримку України ще з 2014 року. Однак вони підпорядковані Московському Патріархату, який підтримує військові дії Росії в Україні.
Останін каже, що одна з причин, чому це питання так довго не виносилося на голосування, пов’язана з історією громади.
– Нашу громаду заснували росіяни. Деякі, хто хоче відокремитися від Москви, вважають, що буде важко дивитися в очі тим людям, якщо зараз підтримають таке рішення. Чи це не схоже на те, що ми вкрали у них майно? – таке питання ставили парафіяни, – розповів о. Дмитро Останін норвезькому виданню.
Як РІСУ вже повідомляла, у 2024 р. о. Останін був звільнений з посади настоятеля громади за антивоєнні погляди і підтримку України, його позбавили в РПЦ МП священичих повноважень. Вимагали приїхати на суд до Москви, але він відмовився, оскільки розумів чим це йому грозить. Зрештою, як громадянин Норвегії він мав причини відмовитися. Мовляв, «держава, до якої пропонується їхати, є міжнародно визнаною державою-терористом, а громадянам Норвегії не рекомендується в'їжджати на територію Росії у зв'язку з обмеженою дипломатичною допомогою».
Зрештою, він продовжує виконувати обов’язки керівника громади, яку він очолює з 2008 року.
Громада РПЦ в Бергені потрапила в центр уваги в 2022 році після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Причина: вони розташовані в старій молитовній домівці, яку купили за зібрані кошти кілька років перед тим, неподалік від найважливішої військово-морської бази Норвегії, Хааконсверн. Газета Dagbladet звернула на це увагу в статті, на яку Останін подав скаргу до професійної комісії преси. Стаття мала назву «Росіяни купили нерухомість біля військово-морської бази», але Останін у скарзі до комісії зазначив, що вони не є росіянами, оскільки громада має багато українських членів, а також членів з інших країн. Священнослужитель відчував себе несправедливо підозрюваним і сказав, що хотів захистити громаду.
А після того, як минулого року його звільнили з посади настоятеля, він сказав газеті "Vårt Land", що «стурбований тим, що може статися, якщо зараз прийде проросійський священик». «Це може стати загрозою безпеці парафіян», – каже о. Останін. Він хоче уникнути цієї проблеми, розірвавши зв’язки з Москвою. Це питання, сподівається, буде вирішено на зборах 6 квітня.
Норвезьке видання опублікувало текст звернення ініціативної групи до членів громади:
«Шановні члени правління громади Христового Богоявлення! Ми, підписанти цієї пропозиції, члени громади, використовуємо своє право висувати пропозиції для розгляду на зборах громади. З посиланням на правила проведення щорічних зборів громади та відповідальність правління згідно з норвезьким законодавством, ми просимо розглянути наступне питання:
Питання: Зміна статуту громади та вихід громади з Московського Патріархату.
Передумови пропозиції: Московський Патріархат, очолюваний Патріархом Московським і всієї Русі, разом з низкою інших духовних осіб, активно підтримує агресивну війну проти України. Їхні позиції та дії – які на практиці означають підтримку військових дій, що призводять до загибелі невинних людей – суперечать основним християнським і євангельським принципам, на яких ґрунтується діяльність нашої громади.
Це особливо актуально, оскільки значна частина наших членів – це громадяни України, включаючи біженців, які безпосередньо постраждали від війни.
Крім того, ми вважаємо, що запропоновані зміни необхідні для того, щоб громада дотримувалася як церковних вказівок, так і євангельських принципів миру, любові до ближнього та захисту людського життя. Для спільноти важливо, щоб усі члени могли брати участь у богослужіннях без внутрішніх конфліктів і щоб ми залишалися вірними етичним стандартам, які забезпечують безпеку наших членів та духовне здоров’я спільноти.
Ми більше не можемо бути частиною юрисдикції, якої представники виправдовують або благословляють збройне насильство. Такі позиції підривають як моральний авторитет Церкви, так і особисті страждання багатьох наших членів, які стали наслідком військових дій.
Заключення: Ми просимо, щоб це питання було ретельно розглянуто на майбутніх зборах громади, і щоб процес прийняття рішення відбувався відповідно до правил проведення щорічних зборів та відповідальності правління, встановлених норвезьким законодавством».
