Західні маріонетки кремля на захисті митрополита Онуфрія
Вказані діячі не перші захисники цієї структури, підтримкою яких хвалиться МПвУ. Однак прикметно, що усіх їх об’єднує визначна риса – любов до країни-агресора – росії, путіна, РПЦ та Кирила Гундяєва.
Не дарма древня мудрість стверджує: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти».
Чим же прославилися ці депутати Європарламенту, яких, до речі, полюбляють цитувати російські пропагандистські ресурси?
Приміром, 23 листопада 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму. «За» проголосувало 494 євродепутатів, 44 «утримались», а ще 58 проголосували «проти». Дивовижним чином в переліку цих 58-ми опинилися саме Марсель де Грааф (Marcel De Graaff) та Йоахім Кус (Joachim Kuhs). Хоча насправді нічого дивовижного в цьому немає, бо підтримка росії та розповсюдження її наративів є їхньою звичайною практикою.
У квітні 2022 року росія стверджувала, що вбивства у Бучі – це «провокація» України. Цю цинічну брехню поширив і «захисник УПЦ» Марсель де Грааф, звинувативши у злочинах в Бучі українських військових: «Українські війська очищають Бучу від диверсантів та пособників російських військ. Тепер ми знаємо, що це означає: сотні вбитих і залишених на вулицях [людей] українськими воєнними злочинцями».
У жовтні 2022 року де Грааф покинув ультраправу групу «Ідентичність і демократія» в Європейському парламенті, обґрунтувавши це тим, що вона… «антиросійська».
В лютому 2023 року Йоахім Кус та Марсель де Грааф разом ще з кількома депутатами звернулися до Єврокомісії з закликом припинити усю військову та фінансову підтримку України.
У квітні 2023 року Марсель де Грааф звернувся до ЄС із закликом припинити постачання зброї в Україну та зняти антиросійські санкції. А у вересні цього року він стверджував, що росія вже, начебто, перемогла США та НАТО.
У МП в Україні є й інші захисники. Цікаву паралель щодо цього проведено в телеграм-каналі «Веселий піп». Зокрема, там йдеться, що «для захисту УПЦ» протодиякон Вадим Новинський найняв юридичну компанію Боба Амстердама. Боб Амстердам дав інтерв’ю Такеру Карсону – відомому американському журналісту–фріку, трампісту, який вірить в теорію змов та інопланетян, а також постійно транслює наративи російської пропаганди: хвалить путіна, критикує військову та фінансову допомогу Україні, виступає в програмах топ-пропагандистів Кремля. Тож Карсон написав наступний пост: «З усіх злочинів Байден найбільшим показовим може бути підтримка українського уряду, який садить священників у в’язницю». Згодом Ілон Маск поширив пост Такера Карсона на свою аудиторію, додавши запитання: «Священників садять?». «Мета в усій цій операції – закласти сумніви в демократичності української влади та її непередбачуваності серед виборців, а згодом – сенаторів і конгресменів штатів біблійного пояса, де відношення до релігії є дуже чутливим питанням», – підсумовують в телеграм-каналі «Веселий піп».
З приводу цього виникає одне просте запитання, чи не огидно керівництву МП в Україні мати в якості союзників осіб, які фактично сприяють кривавій російській агресії проти тих, кого вони називають своєю паствою, та ще й при цьому використовувати це як своєрідний шантаж української влади? Навряд чи вони не розуміють, що казками про «страшні гоніння» перш за все шкодять воїнам – захисникам України, які вкрай потребують нарощування західного постачання. Швидше за все, ці цинічні інструменти ієрархи використовують саме тому, що бачать наявність болючої точки і, відповідно, прагнуть на неї впливати.
А що ж стосовно підтримки МП в Україні по церковній лінії? Тут, власне, практично усе те саме. Антіохійський Патріархат, який по суті в заручниках у кращого друга кремля – сирійського диктатора Башара Асада. Польська Автокефальна Православної Церкви, яка давно відома тим, що перебуває під контролем РПЦ, а її очільник – митрополит Сава на початку року написав такого листа Гундяєву, що після шквалу критики змушений був вибачатися. Ну і Сербська Православна Церква, яка також є загальновідомою прихильницею росії. Однак і усі ці Церкви мають ще одну красномовну спільну позицію, на яку митрополит Онуфрій та його співбрати – архієреї дуже не хочуть звертати увагу. Вони, як і усі інші Православні Церкви, визнають МП в Україні лише як частину РПЦ, і ніяк інакше.
Втім, попри усі обставини та замість того щоб вирішити саму суть проблеми й насправді вийти зі складу цілковито ворожої до України РПЦ, митрополит Онуфрія та його команда вперто продовжують звинувачувати дзеркало. Не складно передбачити, що позитивних перспектив така стратегія не має.
