Все більше пересвідчуюсь у тому, що проблема самих християн – це незнання християнської науки. Зокрема, такої цікавої, як соціальна доктрина Церкви. Її я почав вивчати ще з другого курсу, будучи студентом. Протягом майже двадцяти п’яти років, стараюсь купити і прочитати найновіші досягнення та дослідження у даній науці. Це формує людину особисто, але цінність науки полягає в тому, щоб ділитися нею.

Наприклад, питання зерна.

Зерно часто згадується в Біблії як символ різних концепцій та ідей, таких як родючість, вірність, ріст і розмноження.

Наприклад, у Євангелії від Матвія (Матвія 13:3-9) Ісус використовує притчу про сіяча.

Зерно символізує слово Боже, яке сіяч сіє між людьми, та вживається як символ віри, надії та духовного зростання. Головними акторами є сіяч, який до кожного грунту має підібрати відповідне зерно.

Зерно в Біблії часто є символом віри та духовного зростання через його присутність у багатьох притчах та алегоріях. Наприклад, в Євангелії від Іоанна (Ін. 12:24) Ісус говорить: «Поправді, поправді кажу вам, як насіння не вмирає, якщо не впаде в землю, а коли не вмре, воно живе». Тобто, науку Церкви потрібно постійно доносити до людей. Зростання – це ділення. Там показано теж, як кількома хлібинами і рибинами можна нагодувати тисячі людей, коли є віра і довіра. Взаємодопомога і співчуття.

Деякі притчі також використовують зерно як символ вірності та відданості. Наприклад, притча про розсипання зерна (Матвія 13:3-9) нагадує нам, що слово Боже, як насіння, може принести плід лише в серцях, відкритих для сприйняття та розвитку. Тобто, людей треба організовувати в громади навколо слова Божого. Громади мають зростати до народів, які не просто шукають землю обіцяну, а її створюють: тобто, лад, в якому панує Закон.

Інша важлива роль зерна в Біблії — символ страждань і жертви. В Євангелії від Івана (Ів. 6, 51) Ісус говорить: «Я насіння живе, що з неба сходить, і хто споживатиме насіння цього, житиме вічно». Тут Ісус використовує зерно як образ своєї смерті та воскресіння для спасіння людей.

Також у Біблії зерно може використовуватися, щоб показати ріст і розвиток душі. У 1 Коринтян 15:35-38 Павло порівнює процес воскресіння з процесом вирощування зерна з насіння, щоб показати, що тіло воскресає з мертвих так само, як зерно виростає з насіння.

Зерно також можна використовувати як символ щедрості та благодаті. У 2 Коринтянам 9:10 апостол Павло говорить, що той, хто роздає зерно сіячу, також дасть хліб для споживання, і збагатить ваше насіння, і примножить потомство вашої праведності. Це можна зрозуміти як заохочення до щедрості та віру в те, що Бог винагородить щедрість і відданість.Тут мова йде про спільну співвідповідальність за дар життя.

Ще один аспект ролі зерна в Біблії - це образ проростання. В Євангелії від Луки (Лк 8:15), Ісус говорить про те, що добре зерно - це ті, хто чує слово Боже та тримає його у доброму та щиру серці, і з цими людьми слово приносить плід. Це може бути пояснено як заклик до того, щоб ми прийняли слово Боже в наших серцях та намагалися жити відповідно до нього, щоб принести плід добрих дій та зміни у світі. Отже, зерно в Біблії служить не лише як символ, але і як образ, який показує процес росту, проростання та плодоношення в духовному житті вірян.

Зерно також може представляти потенціал та можливості. Коли сієш зерно, ти починаєш процес, що може привести до росту та розцвіту. У притчах Ісуса зерно часто порівнюється з малими початками, які можуть мати велике значення.

Це може бути натхненням для нас у нашому духовному житті, щоб ми не зневажали маленьких початків можливостей, але бачили в них потенціал для великих змін та розвитку. Отже, зерно в Біблії нагадує нам про важливість віри, надії та відродження, а також про потенціал та можливості, які можуть бути вкладені в найменші повідомлення.

Зерно також може символізувати само життя. У Біблії ми бачимо, що зерно є початком нового життя: коли воно вкладається в ґрунт і зростає, створює нову рослину або рослину, яка дає життя іншому. Цей образ може натякати на переродження або відродження душі, яке може відбутися через віру чи духовний розвиток. Так само, як зерно відростає в рослину, наша віра та духовний розвиток можуть допомогти нам розквітнути і дати життя іншим через наші дії та відносини.

Отже, зерно в Біблії містить багато значень, включаючи символіку життя, відродження та віри, які глибоко вплетені в біблійну та християнську традицію.

Біблія має кілька відомих текстів, які можуть бути відносні до питання про знищення продукту або їжі. Їхні теми є про:

• Марнотратство ресурсів і покарання. Після чого, мало б бути покаяння серед вірних.
• Милосердя та допомога бідним: надлишок давати бідним і нужденним. Навіть в інших краях чи країнах.
• Шанобливе ставлення до їжі до продуктів. Знищення продуктів вважається зневагою до Бога і його праці творіння.
• Біблія спонукає до мудрого та відповідного використання ресурсів, включаючи продукти харчування. Знищення їжі – ознака безвідповідальності.
• Людське благо: Біблія підкреслює важливість турбот про інших, особливо про тих, хто у бідності. У Левітів (Левіт 19:9-10) існує принцип збирання лишків врожаю для того, щоб уникнути голоду серед бідних і не допустити опустіння краю (синонім – міграції).

В Біблії описується кілька ситуацій, коли голод виступає як внаслідок певних подій або як покарання. Ось кілька прикладів покарань, пов'язаних з голодом в Біблії:

- Голод в Єгипті: В Книзі Буття описується історія Йосипа, коли в Єгипті настала велика голодна скорбота. Йосип передбачив цей голод і допоміг зберегти запаси збіжжя, що рятувало Єгипет і навколишні краї від голоду.

- Голод в Ізраїлі під час Елія: В Книзі Царів описується історія голоду в Ізраїлі, коли пророк Елія пророкував тривалу сушу як покарання за безбожність і відступництво. Голод став частиною покарання від Бога за гріхи.

- Голод у Вавілоні: В Книзі Даниїла описується, як Бог покарав Вавилон за гордість царя Навуходоносора, знищуючи його урожай і викликаючи голод.

Ці історії в Біблії показують, що голод часто сприймається як внаслідок або покарання за гріхи або непослух. В той же час може бути і просто наслідком природних чи історичних обставин, але, якщо люди дотримуються закону Божого, то успішно долають небезпеку голоду.

Існують також інші ситуації, коли голод в Біблії може розглядатися як покарання чи внаслідок непослуху перед Богом:

- Голод у Мідіанітах: У Книзі Суддів описується, як ізраїльтяни почали від голоду через своє порушення заповідників Божих і своє відступлення від нього. Голод став наслідком їхньої непослуху перед Богом.

- Голод під час мандрівки Ісуса: У Євангелії від Луки (Лк 15:14-16) описується історія про сина, який вимагає своєї спадщини та відходити від батька. Потім він зазнає голоду, коли витрачає всі свої гроші та отримує в скрутне становище.

Ці приклади в Біблії демонструють, що голод іноді може бути відчутним як внаслідок порушення Божих законів чи непокори волі Божої. Однак варто пам'ятати, що Біблія також навчає про милосердя та відповідальність за допомогу тим, хто потерпає від голоду і потреб.

Яка ситуація сьогодні?

Ми дивуємся, чому російська православна Церква не спить, а підтримує війну Росії проти України.Війна - це гріх. Гріхом є те, що руйнує людське життя. Як може єпископат/клир підтримувати, щоб вбивали християн?

Але маємо і зворотню ситуацію: в світі помирає повно людей і дітей від голоду. І тут картина: як висипають зерно на землю, топчуть його і палять. І це все в Європі, все в християнській країні. Більшість християн не читають папських енциклік про соціальну доктрину, про війну і голод, міграцію і зневагу до природніх божих дарів... Але, щоб ці енцикліки були актуальні, і вчення церкви, і структура її, то було б достатнім, щоб хоч один священик став на захист зерна і праці людей. Став на той вагон, з якого висипали зерно, і прокричав: схаменіться, люди! бо лихо вам буде! Ви зневажаєте людську працю! то не методи протесту християнського!

Це викликало б бурю протесту серед протестувальників. Але б збурило суспільство... може б, суспільство почало б ставати християнським, тобто, мислити, по -- християнськи...а так: через років 5 написати якусь нову енцикліку як реакцію на проблеми буде вже неактуальним. Бо можна промовчати заради «стабільності», тобто, дозрівання гріха, або мати позицію Івана Предтечі: Іроде, щось неправильно ти робиш…

Занадто швидко забули європейські фермери, що ЄС був заснований християнськими демократами заради миру, безпеки і добробуту, а не лише добробуту. Заради спільної взаємодопомоги, а не лише конкуренції.

Бо коли маргінали кричать, що вони "патріоти, батьки і християни", за цінності, то потрібно їм нагадати слова молитви, яку вони, можливо, промовляють кожен день: хліб насущний дай нам сьогодні... бо здається, не промовляють або не хочуть розуміти, бо тільки дотації ЄС прагнуть, бо дотації важливіші від заповідей.

Для України: що означає програвати інформаційні війни? Це відбувається тоді, коли є позиція як реакція на проблему, аніж уміти системно подавати свою точку зору, мати постійний лобізм. Навіть в ЄС, об’єднанню демократичних держав або тих, хто визнає демократичний устрій, постійно потрібно показувати, хто ти є, і доказувати, в чому ти правий. Бо, якщо про тебе не говорять, то ти не існуєш.

Аграрний конфлікт чи непорозуміння, чи як назвати, яке спричинене війною і розрухою, ми програли. Вже навіть євродепутати та керівництво ЄС починаєть казати, що фермери мають рацію і право на протест.

Але тут питання в іншому.

На чому базується принципи ринкової економіки та принципи соціальної доктрини Церкви? На свободі підприємництва, поваги до приватної власності, гідності праці.

Повага і недоторканість до приватної власності може не подобатись (бо є часто відгуки: а чому не забрати у тих, хто пограбував інших? Чи не забрати у дітей диктаторів?). ЄС базує все на процедурах у суді, бо, тільки так можна мати спокій в суспільстві.

Тому, проблему першу ми програли: європейська держава не гарантувала нам безпеку приватної власності українських фермерів. Можете її називати як завгодно: власність холдингів, корпорацій чи малих і середніх фермерів. Але це ВЛАСНІСТЬ! Тому, якщо немає реакції з боку інституцій, таких, як дипломатія, поліція, влада, значить, це є згода з маргіналами і криміналом, які вже згодом трактуються як «поважні і інтелігентні» люди. Тобто, є сигнал, що «поважні і іінтелігентні люди» можуть пробивати колеса, висипати зерно, ламати вагони. Все закінчиться тим, що скоро спалять кілька фур. І ніхто нічого українській стороні не компенсує.

Чому великі дотації і субсидії від ЄС для європейських фермерів руйнують сільське господарство ЄС? Бо немає межі вже, що таке соціальне, соціалістичне чи комуністичне.

Уявімо собі картину, якийсь спеціаліст видумав програму Adobe Reader 1. І отримав державний грант для його реалізації та розвитку. Але через кілька років з’явився інший спеціаліст, який видумав Adobe Reader 2. Але перший спеціаліст збагатів і став вже «поважною людиною», яка розлінилась, пролобіювала своїх людей в політику, які продовжують давати фінансову компенсацію на рівні 30 відсотків тим споживачам, які купляють ту програму. Новий спеціаліст приходить до держави і каже: дайте мені гроші на старт-ап. А перший спеціаліст каже: політики, я вас пролобіював у владу, якщо дасьте йому, то я проти вас буду голосувати. Або вчиню провокації. Спалю офіс новому спеціалісту! І влада каже: Ми захищаємо нашого першого спеціаліста, бо він гарантує стабільність! Вкінці програє суспільство, бо не отримує кращого продукту. А перший спеціаліст підтримує маргіналів, популістів, різного роду осіб, які мають поведінку придурків, щоб були в політиці і владі. Ось це є типова соціальна (яка стає соціалістичною) програма для лінивих і брехунів, які стають поважними людьми. А влада стає в руках популістів і маргіналів, які будуть розказувати казки та міфи для простолюдинів. Бо можемо бачити абсурд: фермер, на американському тракторі Джон Дір, їде по дорозі, збудованій за кошти ЄС, телефонує по американському айфону до інших протестувальників, але написав плакат: Путін, прийди і порядок наведи.

Або інший приклад: мер Н'ю Йорка має кінний завод, всі перевізники на конях перевозять мільйон людей і мають суперприбутки. І тут з’вляється Генріх Форд з автомобілем… Але перевізники кажуть: мер, не допусти Форда на ринок, бо в тебе не буде коней, а в нас роботи!!!! Якщо б в США чи в англосаксів були б «соціальні програми», то ми б досі їздили б на конях, коровах, буйволах, мулах, або і ослах. Бо населення б мало поведінку і свідомість, як барани. І кричали б: в нас супервлада – бо захищає коней, які гадять на вулицях, але це все ЕКО- ШМЕКО, зелений сталий розвиток! Але в англосаксонській системі працює ПРАВО І СУД, який захищає науку і свободу. Тому майже всі інновації маємо з таких країн, як західна Європа і США, Британія. Як тільки ці країни починають бавитися в соціалізм-комунізм, то головними виборцями стає не середній клас, а різного типу наперсточники, криміналітет і маргінали, які стають «поважними людьми»! Митрополит Андрей писав: не довіряйте політикам, які збурюють людей на амбіції незадоволення в своїх ідеологіях.

Україна програла аграрний конфлікт, поки що. Бо потребує сильної інформаційної політики в Європі. А для цього потрібно вчених інтелектуальних людей, а не піарщиків, блохерів, і різного роду маркетологів.

Бо Європа купляє:

- в 8 разів більше російського зерна, аніж українського.

- в 20 раз більше російської цибулі, аніж української.

- і ці приклади можна продовжувати. Але ці приклади показують, як свідомо/несвідомо споживачі ЄС підтримують війну проти України, демократій і проти самих же себе.

Які рішення?

• Є потрібен протест Церкви проти нищення майна, особливо, під час війни. Потрібна присутність клиру проти нищення продуктів харчування.
• Проти маргіналів, які хочуть прийти до влади, і лобіювати закони, які стримують розвиток суспільства, які руйнують приватну власність, які палять і розсипають зерно, яких ми їх вважаємо неадекватною меншістю, було б добре підготувати листа-звернення до суспільства з боку української і польської інтелігенції, священства, щоб визначити адекватну більшість.

Бо через років 5 писати різні енцикліки – це вже втрачений час. Це нецікаво. Потрібна дія зараз і сьогодні. Бо початок реформ чи спасіння – це говорити правду. А коли є пустота моральна, то ніякими продуктами людина не насититься і не буде задоволена.

Поступово, європейські держави мають навчитися рахуватися з Україною. І визнавати її інтереси. Це для добра і добробуту усіх. Бо неможливо побудувати мир без участі притомних людей, без віри і взаємодопомоги.

Зіновій Свереда