Це перша офіційна Заява архієреїв УПЦ за усі десять років війни росії проти України. Заява не була підписана предстоятелем УПЦ митрополитом Онуфрієм та членами Синоду УПЦ, крім митрополита Агафангела. Більшість підписантів - вікарні архієреї, які не мають визначного впливу на політику УПЦ. Заява написана не від Синоду і всієї повноти Церкви, а підписана хаотичними (або призначеними) підписантами.

У тексті Заяви не було конкретно вказано, хто саме її адресат. Що є обов'язковим у процедурі написання такого документу.

Заява була написана частиною єпископату УПЦ (33 із 111 архієреїв). Під документом стоїть підпис митрополита Віктора Коцаби. А це свідчить про те, що у складанні тексту брав провідну участь найбільш впливовий в УПЦ митрополит Антоній Паканич. Він відомий своєю проросійською політикою.

Ні митрополит Онуфрій, ні митрополит Антоній не засудили авторів тексту Заяви. Хоча до того вони неодноразово засуджували численні Заяви священників-підписантів УПЦ, котрі критикували конкретно патріарха Кирила та Путіна у явних злочинах проти Церкви і людства. Це свідчить про те, що текст цієї Заяви був написаний не без участі митрополита Онуфрія та митрополита Антонія.

Спроба деякими журналістами показати цю Заяву як "розкол" на проукраїнське та проросійське крило в лавах УПЦ радше маніпулятивна. Проукраїнське крило в УПЦ було знищене разом із митрополитом Володимиром Сабоданом.

В УПЦ формату митрополита Антонія Паканича - все одностайно - "по послушанію". Щотижня збиралася інформація у Київ зі всіх єпархій УПЦ і звідти подавалися звіти в Москву про поточну ситуацію в Україні. Не думаю, що ця "традиція" нині припинилася.

Формальною причиною написання саме цієї Заяви була не війна і горе українського народу, а те, що синод рпц позбавив донецького митрополита УПЦ Ілларіона влади, а на його місце було поставлено російського архієрея:

"Ми, архієреї Української Православної Церкви, рішуче засуджуємо це рішення, яке є антиканонічним, оскільки церковне право регламентує канонічні відносини між Православними Церквами".

У тексті Заяви підкреслено, що підписанти засуджують саме "це рішення" - тобто рішення про позбавлення митрополита Ілларіона донецької кафедри:

"Крім цього, це рішення спрямоване на підрив самостійності України та самого буття Української Православної Церкви в тяжких умовах воєнних дій на території України".

В тексті Заяви війна Росії проти України названа "воєнними діями на території України", що вповні суголосно із російською пропагандою про "СВО, яке проводиться на території України".

У Заяві не було згадано, про сотні інших порушень "канонічних відносин" та кримінальних злочинів з боку московської патріархії, які були заподіяні під час повномасштабної війни росії проти України.

Зокрема, про те, що рпц уже третій рік поспіль безперешкодно анексує єпархії УПЦ. Духовенство та єпископат УПЦ на анексованих територіях увесь цей час приймало російське громадянство і переходило з паствою в підпорядкування рпц. У Заяві жодного з цих "антиканонічних рішень" рпц не було засуджено. Вочевидь, це через те, що всі церковні колаборанти на окупованих територіях залишилися на своїх місцях.

Варто нагадати, що УПЦ слідом за рпц у 2018 році розірвало євхаристійне спілкування із Константинопольським Патріархом Варфоломієм, звинувачуючи його у "вторгненні" на канонічну територію УПЦ. Хоч він жодної парафії УПЦ до себе не приєднував.

Проте, митрополит Онуфрій та більшість парафій і всі монастирі УПЦ вважають Константинопольський Патріархат "агресором". Усі вони за богослужінням продовжують поминати патріарха Кирила, який нагло вдерся на "канонічну територію" УПЦ і вже кілька років поспіль систематично порушує "канонічні відносини", приєднуючи до себе цілі єпархії УПЦ.

Підписанти Заяви жодного слова не сказали про те, що антиканонічне зміщення митрополита Ілларіона було здійснене патріархом Кирилом.

Синод УПЦ й досі не відмінив євхаристійного розриву із Вселенським Патріархатом і не засудив "вторгнення" рпц на "канонічну територію" УПЦ. Цей факт красномовно свідчить про вірність УПЦ міжцерковній політиці патріарха Кирила.

Не зайвим було би також нагадати про те, що усі архієреї, які підписалися під цією Заявою, й досі числяться у списках єпископату рпц. Жоден з них не заявив про свій вихід з рпц і не опротестував наявність свого імені у календарях та документах рпц. Свої не йдуть проти своїх: "І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той" (Мк 3, 24-25).

Жоден з архієреїв-підписантів за три роки жорстокої війни не написав Заяви, яка б засуджувала рпц та патріарха Кирила за розв'язання агресії проти України. Адже це теж "антиканонічні рішення рпц", а не тільки позбавлення митрополита Ілларіона влади.

У Заяві, зокрема, йдеться про те, що УПЦ "є канонічно самостійною згідно з Томосом (Грамотою) Патріарха Олексія II від 27 жовтня 1990 року та підтверджено рішенням Собору Української Православної Церкви 27 травня 2022 року".

Хоча Грамоті патріарха московського Олексія ІІ чітко вказано, що "Українська Церква з'єднана з іншими Православними Церквами через Руську Церкву".

Ні на соборі у Феофанії ні у Заяві архієреїв УПЦ цього положення московської Грамоти й досі не було відмінено. Це чітко вказує на те, що канонічно УПЦ є частиною рпц. А єпископат УПЦ є невід'ємною ланкою адміністративно-церковної структури московської патріархії.

Прикметно, що Заява була обнародувана після Синоду УПЦ, рішення якого й досі не опубліковані. Архієреї-підписанти були присутні на цьому соборі. Вочевидь, що у Заяві все таємне стало явним.

Ще одна важлива деталь. Заява була опублікована після візиту єпископа Віктора Коцаби до Америки, де він зустрічався із проросійськими архієреями невизнаної в світі Американської Церкви. Вони приїжджали в Україну "підтримати УПЦ в гоніннях від української влади". Єпископ Віктор Коцаба й досі перебуває в Німеччині, де знаходиться російський куратор УПЦ В. Новінський.

Усі ці факти свідчать про чергову спробу єпископату УПЦ виграти час до Американських виборів і мирних переговорів, з надією, що Путін впишеться за УПЦ і напруга спаде. По типу Феофанівського собору, який був зібраний у 2022 році з тією ж самою метою - ціною брехні відтягнути час.