Археологічні розкопки біля Спасо-Преображенського собору у Вінниці дали перші результати
Керує Археологічною експедицією співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею, кандидатка історичних наук Ольга Манігда, повідомляж інформаційний портал Vezha.
Їй допомагають спеціалісти “Музею Вінниці”, студенти Донецького національного університету ім. В. Стуса, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Також це студенти-волонтери з Могилянки та Київського національного університету ім. Шевченка.
За словами Ольги Манігди, розкопки тривали тут раніше завдяки співробітниці Інституту археології НАНУ, кандидатки історичних наук Лариси Виногродської.
Основним завданням досліджень цього року є розкриття і розчистка розкопу, який був досліджений у 2013-2017 роках. Тоді було виявлено різночасові споруди та об’єкти від початку XVI до XIX століття. Фахівці провели ґрунтовні дослідження, які дали змогу виявити на місці комплексу Домініканського монастиря потужні фундаменти, детальне призначення та датування яких ще належить встановити. У 2018 році об’єкт досліджень було законсервовано, з можливістю подальшої музеєфікації. Цьогоріч міська влада ухвалила рішення відновити роботи. Фахівці мають дослідити територію і надати свої висновки з приводу її подальшого майбутнього.
Цього року роботи розпочались 15 червня і триватимуть до кінця липня. Учасники та учасниці розкопок заглиблюються, зокрема, у культурний шар XVII cтоліття.
Науковиця підкреслює, що їх завдання – завершити ті дослідження, які розпочали раніше та дати відповідь на запитання “Чи можна відкрити цей об’єкт для відвідувачів, чи краще його законсервувати”.
Довідкова інформація від старшої наукової співробітниці Музею Вінниці Вікторії Колесник
У 1624 році (за іншими джерелами, 1626 року) домініканська капітула прийняла рішення, затверджене луцьким єпископом Ґроховським, про переведення домініканців із Черленкова (нині Селище Вінницького р-ну) до Вінниці. Ченці набули в місті ділянку, розміщену із західного боку від єзуїтського комплексу. Того часу він був відмежований, але ще не забудований. Обидва комплекси розділяла вулиця, яка згодом зникла.
Домініканці до 1630 року спорудили невеликий дерев’яний монастир з костелом (ймовірно, на кам’яному фундаменті). Кошти на будівництво – 4 000 злотих – виділив при переміщенні з Черленкова Стефан Черленківський. Це перший фундатор домініканського осередку у Вінниці. Також використовувалися пожертви доброчинців. Територія монастиря поступово зростала завдяки приватним записам різних осіб.
Деякі дослідники датують зведення огороджувального муру зі стрільницями навколо домініканського кляштору до 1647 року. Та потужне і коштовне будівництво навколо невеликого дерев’яного комплексу видається малоймовірним. Припускається, що огорожа перед Хмельниччиною також була дерев’яною.
Перший домініканський осідок у Вінниці двічі був зруйнований. Це 1648 року козаками і татарами та близько 1700 року – татарами. Після першої руйнації його відбудував Стефан Черленківський, після другої – Михайло Калетинський. Проте дерев’яний осідок поступово занепадав.
У 1750–1758 роках на тій самій ділянці (затвердженій домініканцям сеймовою конституцією 1647 року), тільки дещо вище від дерев’яних споруд, збудовали мурований костел із монастирем. Його фундаторами були брацлавський земський суддя Міхал Ґрохольський та його дружина Анна з Радзімінських. Вони 1758 року записали вінницьким домініканцям на утримання 30 000 злотих.
Ймовірно, саме в той період домініканський комплекс було оточено огороджувальним муром на кшталт єзуїтського. Обидва комплекси також розділяв мур, переважну частину котрого становили стіни двох флігелів єзуїтського монастиря.
