Чернігівський імам Абдуллах: «Вбивати мирних людей - це важкий гріх в ісламі»

Сєргєй Карась

Ще кілька років тому у Чернігові (неподалік від будівлі Чернігівської ОДА) існувала мечеть. Про те, чи працює вона зараз, чим живуть мусульмани Чернігова, російську пропаганду у мусульманських країнах та про те, чому назва іранського дрону «Шахед» ображає мусульман ми поговорили з корінним чернігівцем, представником мусульманської громади міста імамом Абдуллахом ((«у миру» – Віталієм Коломійцем).

Мусульмани на захисті України

— Ви очолюєте підрозділ Асоціації мусульман України у Чернігівській області. Чим зараз займається мусульманська громада? Чи є у вас мечеть або молельний дім у Чернігові?

-В Чернігові зараз немає мечеті, через те, що багато прихожан виїхали з Чернігова, дехто – з України виїхав. Навіть «на піку» функціонування нашої мечеті, постійних прихожан було кілька десятків. Зараз же, через малу кількість відвідувачів, ми закрили чернігівську мечеть.

-Скільки зараз мусульман у Чернігові? Хоча б приблизно…

-Гадаю, що залишилися одиниці. Їх було небагато, а зараз – тим більше. Багато хто з мусульман воює. Один з наших чернігівських братів – військовий медик, інший – на фронті у лавах ЗСУ: захищають себе, своїх рідних, свою честь. Це частина нашої віри: Господь повелів нам захищатися від ворога.

-Напевне, знаєте, що муфтій Саїд Ісмагілов наразі у ЗСУ. Ви вже сказали, що частина чернігівських мусульман також пішли до Збройних сил України. У чому мотивація мусульман, особливо якщо вони не українці за національністю, захищати Україну?

-Треба повернутися до концепції ісламу. У Корані (якщо передати своїми словами) говориться: «Ти повинен захищати свою честь, своє майно, своїх близьких». Про це сказав пророк Мухаммед (Мир йому та благословення від Аллаху – останній пророк від Бога). Тому оборонятися й захищатися від нападника, окупанта, від РФ – до цього спонукає нас наша віра. Адже, якщо вони прийдуть сюди: ми бачили це у Бучі, Ірпені, під час облоги Чернігова... Людина не може на це спокійно дивитися. Тому ми хочемо зупинити цю навалу й жити у мирній країні. Багато людей інших національностей з усього світу знайшли в Україні для себе прихисток. Ми тут спокійно можемо сповідувати свою релігію. До нас ніхто не буде приходити під час молитви.

Нещодавно у підмосковних Котельниках під час священного дня, у п’ятницю, коли ми приходимо на молитву, до мечеті зайшли люди. Туди, де сидять, де всі ходять босі, вони – російські силовики, прийшли у берцях, масках та почали перевіряти документи. Вони постійно так себе поводять. Навіть якщо є якась проблема й вони когось розшукують, можна поставити охорону на вході, поводитися людяніше… не треба вриватися, коли люди моляться.

В Україні мусульмани живуть, створюють бізнес, платять податки, воюють. А в Росії з повагою до мусульман усе набагато гірше.

-Знаєте, що у ЗСУ є капеланська служба, де служать, переважно, православні священики. Чи є також й імами-капелани в українські армії?

-Так, такі приклади є. Кожній людині, крім фізичного наповнення: тренування, сили, потрібна міцність духу. Якщо людина без духу піде воювати – вона буде легкою мішенню. Якщо немає ідеї, людина не захоче воювати. Але зараз в українців така ідея є, адже ми боремося за свою землю та свою свободу. Проте для віруючих людей потрібні духовні лідери, котрі б підтримували, нагадували перед боєм, задля чого ми це робимо. Про те, що зброя – це лише засіб у наших руках, а перемоги дає Господь, її Бог дає за твоєю вірою. Достатньо подивитися на минулі роки: бувало так, що сильно озброєна армія програє слабкоозброєній, але сильній духом. Тому, якщо людина буде жити згідно закону Господа, не грішити й виконувати благі справи, Бог буде допомагати. Звичайно, озброєння дуже важливо, але паралельно має бути духовне наповнення людини.

«Шахеди» як образа

— На боці Росії воює достатньо багато російських мусульман, зокрема, чеченців чи дагестанців – представників, переважно, мусульманських регіонів. При цьому, як Ви самі сказали, мусульман у Росії не поважають. Що, на Вашу думку, змушує їх воювати у складі армії окупантів?

-Все чудово видно: це страх та гроші. Наприклад, у тому ж Дагестані чи окупованій Кадировим Чечні, люди бояться, бо їх посадять у тюрму, будуть катувати. Там людина може в один день вийти до магазину й ніхто її більше не знайде – такий «руській мір» на Кавказі. Частина йде в армію через гроші – ми знаємо економічну ситуацію в Росії. Й, треба розуміти, що ще одним важливим чинником є пропаганда. Вони просто вірять у те, що вони йдуть тут рятувати світ від ЛГБТ, сатанізму, фашизму та іншого – те, про що їм сказали по телевізору. Вони не хочуть просто подивитися в себе на вулицю, де ті ж всі «Z-кі» у дитячих садочках… Так, це не свастика, це «Z-ка», але, за великим рахунком, різниці між ними ніякої…

-Чому, на Вашу думку, ісламська республіка Іран у цій війні підтримує Росію: це виключно політика, чи є тут й релігійна складова?

-Люди часто кажуть: «Це все політика». Але політика, за великим рахунком – це все наше життя. Тож політика – дуже узагальнене поняття. Що ж до того чи захищають вони іслам: не знаю… Іран зараз, у більшості, не є мусульманською країною (тут треба пояснити, що більшість населення Ірану – мусульмани-шиїти, у той час як імам Абдуллах та більшість мусульман Чернігова – сунніти, - прим.): велика доля керівництва там шиїти, а це є радикальною сектою. Вони беруть обряди з ісламу, але не сповідують сам іслам.

Чи є політикою допомога Ірану Росії? Так, це політика. Росія свої щупальця багато куди занурила. Навіть в Європі ми бачимо Угорщину та їх заяви. Просто десь це російське лобі більше, десь – менше.

-Чи ображає мусульман назва іранського дрону «Шахед», якими бомблять Україну?

-Так, вона не вірна. Іранські шиїти вигадали назву, яка очорняє іслам. Є стереотип, що шахід – той, хто обвішався вибухівкою та підірвав автобус чи машину. Але це така сама правда, як називати українців «бандерівцями» чи «укрофашистами». Шахід походить від слова «шахада» – «свідоцтво». Коли людина приймає іслам, вона говорить шахаду: «Немає Бога крім Аллаха й Мухаммед його посланець». Тобто шахід – той, хто бореться на шляху до Бога. Борець за віру не обов’язково робить це зі зброєю у руках. Шахід – той, хто помер на шляху до Бога. Те, що іранці назвали дрон «Шахед» – це не відповідає ісламу. Мусульманину заборонено вбивати мирних людей. Це дуже важкий гріх в ісламі. В Корані є аят, який говорить: «Якщо людина вбила одну невинну душу, вона, по гріху, ніби все людство вбила, а якщо врятує одну душу – вона наче все людство врятувала». Тобто людина може воювати, оборонятися. Але при цьому мусульманин повинен триматися конкретних принципів. Наприклад, він не має права знущатися над тілом померлого, якщо взяв у полон – полонений не має відчувати страждань, мусульманин не має права вбивати стариків, дітей (навіть інших віросповідань) – він не має права воювати з людиною, яка не воює з ним. Якщо якісь мусульманин порушує ці правила, ми його засуджуємо, не підтримаємо. Тому «Шахед» для назви дрону, який вбиває мирних українців – це не вірне слово.

Російська пропаганда у мусульманських країнах

— Багато, скажімо так, країн Перської затоки, мусульманських країн, зараз, по-менш як здається звідси, з України, або не обрали бік в україно-російській війні, або навіть в чомусь підтримують Росію. Чому? Та чи можуть мусульмани України якось переконати своїх братів по вірі підтримувати Україну?

-Насправді, дуже часто ці країни мовчать. Але ми розуміємо, якщо за 1,5 роки війни вони не визначилися, скоріш за все, вони підтримують Росією. Причина тому – пропаганда. У Ливані бачив днями бігборд: Путін у Дагестані притискає Коран й підпис арабською: «Путін – оберігач релігій». Тобто люди, звичайні, вірять ІПСО, російській пропаганді, вони думають, що Росія бореться з Заходом, сатанізмом… Мусульмани України, ті, хто мають важелі, займаються контрпропагандою. Той же муфтій Криму Айдер Рустемов звертається, в тому числі, арабською мовою, розказує що відбувається в Україні. Інші лідери мусульманських громад також доносять український погляд. Наскільки це діє – не готовий сказати. Бо російська пропагандистська машина в арабських країнах діє, запущена давно…

-Чи має Україна працювати в інформаційному плані на ісламські країни?Наприклад, на противагу «RussiaToday»арабською мовою, відкрити, наприклад, арабомовний філіал телеканалу «Дом»…

-Звісно, цим треба займатися. Роботи багато. Просто треба усвідомити, що багато українських мусульман, тих, хто знає арабську, пішли у ЗСУ, займаються війною, багато мусульман, моїх знайомих, загинуло за ці 1,5 роки. Хтось виїхав (й не всі повернулися). В нас невеликий ресурс й маємо встигнути все, займатися усіма питаннями.

-Коли, на Вашу думку, Україна переможе?

-Про це знає тільки Бог. Ми віримо, що все знання, все що приховано – воно у руках Господа. Ми можемо щось планувати, але буде так, як зробить Бог. Можливо, зараз мені напишуть смс: «Закінчилася війна», а, можливо, вона триватиме ще роки. Поживемо-побачимо…

-Чи є плани у мусульман Чернігова? Чи планує відроджуватися чернігівська мечеть?

-Вірю, що Україна дуже швидко переможе цей безбожний рашизм, цього Змія-Горинича. Після цього будуть відкриватися нові підприємства, з’являться інновації. Думаю, й мечеті будуть відкриватися. Все буде добре. В Україну приїжджатимуть люди з усього світу: туристи, інвестори... Віримо у це.