Чернівці: реформа філософсько-теологічного факультету
З першого вересня у ЧНУ на один факультет буде менше. Вчена рада вишу прийняла рішення реформувати філософсько-теологічний факультет у відділення. Однак філософи, богослови, культурологи, релігієзнавці, соціологи, фахівці із соціального забезпечення та публічного управління й адміністрування, яких випускають на факультеті, зможуть, як і щорічно вступати та вчитися. Тобто для студентів й абітурієнтів не змінюється нічого.
Університет починався з теологів, філософів і правників
Головна причина цієї реформи – для статусу факультету замало студентів. На філософсько-теологічному факультеті, йдеться про стаціонар, їх є трохи більше 160. А за законодавством повинно бути мінімум 200 студентів.
До завершення цього навчального року в університеті мають написати Положення про відділення. Цей підрозділ, ймовірно, буде частиною філологічного факультету. Філологічний та філософсько-теологічний факультети розташовуються в одному корпусі - №6, що у самій Резиденції буковинських митрополитів. Одразу біля корпусу - університетська Трьохсвятительська церква, яку обслуговують викладачі-богослови, котрі є священниками, а студенти-богослови мають на базі храму свої навчальні практики.
Зараз на факультеті функціонує три кафедри: філософії; культурології, релігієзнавства та теології; соціології, соціального забезпечення та місцевого самоврядування. Коли з факультету зроблять відділення, не буде деканату, і також не є обов’язковою умовою наявність мінімум трьох кафедр.
Філософи та богослови мають найдовшу університетську історію. Коли 1875 року засновувався Чернівецький університет, він мав три факультети – теологічний, філософський та юридичний. За часів радянської влади вони були закриті. Діяльність філософського і теологічного факультетів було відновлено 1993 року у складі єдиного філософсько-теологічного факультету, спершу з богословським відділенням, трохи згодом і філософським.
І допоки реформу факультету втілюватимуть у життя, на самому філософсько-теологічному, як і всюди, невдовзі розпочнеться вступна кампанія. За 27 років, відколи факультет був відновлений, тут вже виросла ціла плеяда викладачів – випускників факультету. До слова, на цьому факультеті порівняно з іншими факультетами (у відсотковому відношенні до загальної кількості працівників) – найбільше докторів наук – їх дев’ять.
Зараз на факультеті запрошують вступати на такі спеціальності: "Філософія", "Культурологія", "Богослов'я", "Соціологія", "Релігієзнавство", "Соціальне забезпечення", "Публічне управління та адміністрування (місцеве самоврядування)".
Олександр Бродецький, доктор філософських наук, декан філософсько-теологічного факультету, сам тут навчався. Каже, були часи, коли тут навчалося майже півтисячі студентів.
— Зараз, коли стало відомо про реформу нашого факультету, — розповідає Олександр Бродецький, у багатьох місцевих засобах масової інформації були заголовки, що філософсько-теологічний факультет «закривають». Ми з колегами підозрюємо, що така тональність у заголовках може негативно вплинути на свідомість абітурієнтів і батьків. Хоча насправді для самих абітурієнтів нічого не змінюється. Отож, ми чекаємо вступної кампанії, щоб розуміти, з якою кількістю студентів ми ввійдемо у новий навчальний рік. Всі спеціальності нашого факультету зберігаються, освітні програми також. Інша річ, що така загальноукраїнська тенденція: колись створені філософські факультети, на жаль, самостійно не завжди продовжують існувати. Останніми роками спостерігається великий спад набору студентів. І така ситуація в Україні – це не про теперішній рік, так вже років п’ять. Причин для цього є чимало, в тому числі спад обсягів державного замовлення саме на світоглядно-гуманітарні спеціальності. Я знаю, що в Одесі філософський факультет років три чи чотири тому об’єднався з історичним.
Був час, коли тут навчалося півтисячі студентів
У 2019 році на філософсько-теологічний факультет набрали таку кількість студентів, що станом на вересень було 209 студентів стаціонару. А після випусків взимку та зараз у червні залишиться майже 110 студентів на початок вступної кампанії. Для того, щоб вийти на 200 на вересень, потрібно набрати не менше 90 студентів. Минулого року було набрано 65 студентів.
Богословів на факультеті навчається найбільше. Приміром, 4 курс завершують 10 філософів-бакалаврів та 17 богословів-бакалаврів. На тлі інших спеціальностей філософів зараз найменше. Філософів станом на вересень 2019 р. було на факультеті 38, богословів – понад 60. Є студенти соціального забезпечення. На цю спеціальність в останні роки перепадало найбільше місць держзамовлення.
— Минулого року ми набрали 5 культурологів, — додає декан. – А на випускному курсі 2019 року культурологів було 20. В межах 4 років такий величезний спад. Я прийшов навчатися в наш університет у 1996 році на спеціальність «філософія», і у нас група була із 31 студента. Паралельно з нами була група «релігієзнавці», близька спеціальність до філософії, більшість предметів ми слухали разом, там було 27 студентів. Тоді було набагато більше держзамовлення.
Найкращі свої часи факультет переживав років 7-8 тому, коли на ньому навчалося чи не вдвічі більше, ніж той мінімум, який встановлює закон.
— Ще навіть 5-6 років тому все було досить позитивно, — зауважує Олександр Бродецький. – Було (і є) багато творчих інновацій, оновився склад викладачів, є ціла когорта науковців і педагогів, які є випускниками факультету. Але якщо подивитися статистику по Україні, кожного ЗВО, де є філософські спеціальності чи спеціальності світоглядні, ви побачите, що величезні спади наборів. І причини - різні, в тому числі найперше, як я вже говорив, мало місць для безкоштовного навчання студентів.
Варто зауважити, що на спеціальності «богослов’я» філософсько-теологічного факультету мають можливість вчитися представники різних конфесій. Однак найбільше, за традицією, навчається вірян Православної Церкви України. Ті, хто стає священиками, мають можливість працювати і на Буковині, і в інших регіонах. Три храми, які перебувають на території Резиденції, підпорядковуються ПЦУ.
— Але важливо розвіяти стереотип: богослов не обов’язково має ставати священником, — зауважує О. Бродецький. — Якщо є до цього покликання, то так. Але є ціла низка інших сфер у соціально-гуманітарному просторі, де він фахово може працювати. Це, зокрема, експертна робота, журналістика тощо. А церковні, релігійні, міжконфесійні теми сьогодні у всіх на слуху.
