Делегація РФ на переговорах у Стамбулі серед умов призупинення війни, поряд з вимогою цілковитої відмови з боку України від Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму, обмеження кількості ЗСУ та озброєнь, а також інших вимог, які загрожують фактичною втратою державної незалежності України, окремим п. 11 т.зв. "меморандуму" поставила вимогу щодо захисту УПЦ.

Таким чином, як і прогнозувалось, "кейс УПЦ" кремлівський режим намагається використати в одному пакеті зі статусом окупованих територій та інших вкрай невигідних для України "умов". Якщо Україна не погодиться на такі вимоги, москва і далі погрожує вбивати мирне українське населення та руйнувати мирні українські міста. Такий шантаж. При цьому, рф найбільше руйнує храми саме УПЦ, а також цілковито ліквідовує на окупованих територіях структури УПЦ, яку начебто намагається "захищати".

Синод УПЦ мав би терміново виступити з заявою, в якій оголосити категоричний протест і незгоду з таким використанням їхньої церкви в подібних маніпуляціях з боку Кремля, підтвердивши повний свій розрив будь-яких зв'язків з МП. Це, якщо Синод справді український, незалежний і не має жодних стосунків з релігійними та іншими структурами в державі-агресорі. Адже таке використання їх в одному пакеті з претензіями на українські території - це ганебно і неприпустимо як для української церкви.

Але чи будуть такі протести з боку керівництва УПЦ?

Цікаво, а хто в УПЦ просить владу рф захищати її? Якщо УПЦ справді порвала зв'язки з Москвою, то яке діло останній до незалежної від неї церковної організації? Чомусь Кремль не цікавить доля ані українських протестантів чи католиків, ані ПЦУ чи тих же старообрядців та істинно-православних. Не цікавить їх доля, скажімо, румунських православних громад в Україні. А от "кейс УПЦ" вони ставлять на рівні з територіальними претензіями... Чи згодне керівництво УПЦ бути "розмінною монетою" у подібних брудних торгах на крові? Знаю, що дуже багато рядових вірян та священиків УПЦ категорично не згодні із цим. А що церковне керівництво?