- UK
Уся ця історія нагадує «танці на кістках». Очевидно, що такі «ігри» з Оленою Телігою аж ніяк не можуть вплинути на її авторитет чи послабити пам’ять про неї. Навпаки, таке вперте небажання встановити їй пам’ятник у Бабиному Яру лише розставляє акценти: українці мають змогу побачити «хто є хто» в Києві і в Україні загалом.
Чому наголошую на цьому? Бо, на превеликий жаль, до цього часу ще не відновлено історичної справедливості як щодо самої Олени Теліги, так і щодо поховань у Бабиному Яру. Нещодавно у Києві відбувся з’їзд організації «Рада піклувальників Єврейського агентства «Сохнут». Ця подія, можливо, залишилася б поза увагою громадськості, якби не презентація макета будівництва меморіального комплексу в урочищі Бабин Яр.
Макет відповідного дизайну меморіалу представив голова Світового форуму російськомовного єврейства і Київської єврейської релігійної громади О. Левін. Зокрема, за його словами, у Бабиному Яру планується збудувати низку архітектурних споруд, покликаних «стати символом відродження єврейського життя в тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі».
Передусім вражають масштаби майбутнього «інтерактивного павільйону», який займатиме значну територію Бабиного Яру.
Проект буде міжнародним. До його реалізації планують залучити фахівців з різних країн. Так, голлівудські спеціалісти з допомогою світлових спецефектів створять атмосферу розстрілів німцями «приречених євреїв, циган, радянських полонених». Фінансову підтримку забезпечать бізнесмени України, Ізраїлю, США та інших країн.
Не менше вражають темпи запланованого будівництва. Його розпочнуть вже цього року, а завершать - у 2015. Як можна зрозуміти ініціаторів спорудження меморіалу, жодних проблем із виділенням землі під будівництво не буде, міська влада цьому сприятиме.
Так сталося, що інформація про плани будівництва єврейського меморіалу в українському Бабиному Яру з’явилася тоді, коли отримали офіційну відповідь від Київської міської державної адміністрації щодо встановлення пам’ятника Олені Телізі. Як відомо, ще у 2006 році Президент України В. Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги», яким передбачалося встановлення до 2008 року «на території Меморіального комплексу «Бабин Яр» у м. Києві пам’ятника Олені Телізі та її соратникам».
У листі міські чиновники повідомили, що Мінфін надіслав київській мерії листа, у якому поінформував, що в державному бюджеті на 2013 рік не передбачено коштів на встановлення пам’ятника Олені Телізі у Бабиному Яру. При цьому КМДА зазначає, що з її боку виконано усі необхідні процедури і роботи щодо пам’ятника. Немає лише 5,6 млн грн для фінансування робіт з його встановлення. Іншими словами, і в цьому році указ Глави держави проігноровано.
У зв’язку з цим не може не виникнути кілька питань.
По-перше, якщо Світовий форум російськомовного єврейства і Київська єврейська релігійна громада таки доможуться будівництва меморіалу, то чи знайдеться у Бабиному Яру місце для пам’ятника Олені Телізі та її соратникам?
По-друге, як видно із концепції меморіалу, передбачається вшанування євреїв, циган, «радянських людей» і тільки не українців. Як це називається? Дискримінація, зневага до національних почуттів українців, чи може, як це модно сьогодні говорити, «фашизм»?
І, врешті, чи усвідомлює влада, передусім київська, що будівництво будь-якого меморіалу у Бабиному Яру, який не враховує українського чинника, а саме жертв ОУН, яка в окупованому Києві боролася проти нацистського режиму та за відновлення Української держави, означає спровокувати серйозне політичне протистояння та посилити міжнаціональну напругу?
До речі, це не перші «ігри» з пам’ятником Олені Телізі. У 2006 році той самий В.Ющенко своїм указом присвоїв посмертно активістці комуністичного підпілля Тетяні Маркус звання Героя України. А вже у 2009 р. в Бабиному Яру стояв пам’ятник на її честь. Кажуть, що особливу наполегливість виявив тодішній міський голова Л. Черновецький. І це при тому, що громадськість, народні депутати звертали увагу як Ющенка, так і Черновецького, що передусім необхідно встановити пам’ятник видатній українській поетесі, визначній діячці національно-визвольного руху.
Власне, нерозуміння того, що Бабин Яр - це передовсім українська земля і українці тут господарі, ми маємо право вшановувати своїх героїв. Оце і є комплекс національної меншовартості, який нас постійно губить. От він і не дає можливості встановити до цього часу пам’ятник Олені Телізі.
Сьогодні за сприяння народних депутатів від фракції ВО «Свобода» намагаємося домогтися виконання згаданого указу президента В. Ющенка. Допомагає встановити пам’ятник заступник голови ОУН, народний депутат України Павло Кириленко. Власне, він взяв під свій контроль це питання, активно листується як з прем’єр-міністром, так і з київською владою. І якщо листування не дасть позитивного результату і будуть надалі чинитися якісь спроби, аби не встановити цей пам’ятник, будемо вдаватися до публічних дій, бо питання не тільки у виконанні указу глави держави. Йдеться про відновлення національної історичної справедливості до людини, яка вмерла за державу, у якій ми сьогодні живемо.
Уся ця історія нагадує «танці на кістках». Очевидно, що такі «ігри» з Оленою Телігою аж ніяк не можуть вплинути на її авторитет чи послабити пам’ять про неї. Навпаки, таке вперте небажання встановити їй пам’ятник у Бабиному Яру лише розставляє акценти: українці мають змогу побачити «хто є хто» в Києві і в Україні загалом.
Правда, від цього не стає легше на серці. Зате посилюється впевненість, що будь-які «ігри» і «танці» рано чи пізно закінчаться, пам’ятник О.Телізі буде встановлено, а Україна стане державою, яка передусім шанує своїх національних героїв.
