Дитина – найбільша цінність
В Україні мають намір скасувати реформу інтернатних закладів. Зокрема, Мінсоцполітики пропонує «відтермінувати» до 2026 року припинення влаштування до інтернатів дітей віком до трьох років. Крім того, з реформи вилучать 70% інтернатних закладів системи освіти – це спеціальні та спеціалізовані заклади, у складі яких є пансіон. Це, фактично, означає, що вона звужується лише до менш, ніж 1% від загальної чисельності дітей в інтернатах. І це вирок державі та суспільству. Нації, які не дбають про дітей, зникають, «розчиняються» в історії.
У різноманітних інтернатних закладах Херсонської області знаходиться понад 3 500 дітей, в Україні – більше як 100 тисяч. Дітей-сиріт в цих установах не більше 70 (!) у Херсонській області та десь близько 5 тисяч – в Україні.
Тільки невелика частина з них дійсно потребує спеціальних послуг, які вдома поки що їм недоступні.
Більшість із цих дитячих доль – це вирок не тільки і не стільки їхнім батькам та родичам, а суспільству, яке принесло їх в жертву заради свого комфорту та благополуччя.
Історія повторюється. Можливо, сьогодні таке «жертвопринесення» виглядає більш гуманним, ніж тисячі років тому, але наслідки для народу, який дозволяє собі знецінювати людське життя, а особливо життя маленьке та беззахисне, – катастрофічні.
Такі нації перестають існувати.
За роки незалежності дитяче населення України скоротилося майже втричі. За сьогоднішніми оцінками діти складають менше, ніж 1/7 частина населення країни. Це більше, ніж демографічна криза. Це – смертний вирок українцям як нації.
І мовив Господь Мойсею: «Скажи дітям Ізраїлю: «Кожного з синів Ізраїлю чи з чужинців, що живуть в Ізраїлі, хто віддасть когось із дітей своїх Молохові, слід покарати смертю. Нехай люди закидають його камінням. Я поверну лице Своє проти нього й вилучу його з-поміж його народу... Але якщо люди заплющать очі на того чоловіка, який віддасть одне з дітей своїх Молохові, й не покарають його смертю, тоді Я поверну лице Своє проти того чоловіка і його родини, вилучу його з-поміж його народу, а також усіх, хто йде за ним…»» (Левит 20:1-5).
У Біблії Молох згадується багаторазово. Одна з основних рис культу Молоха – те, що в жертву приносили дітей. Ідол Молоха – величезна статуя людини з головою бика. Усередині розпалювався вогонь, статуя розжарювалася і в її простягнуті руки клали або кидали дітей. Моторошне жертвопринесення відбувалося під ритуальний спів, танці і пісні. Вони заглушували крики бідних немовлят, які фактично згорали живцем.
Народ, який тисячі років тому придумав собі таке дійство, що допомагало позбавитись небажаних дітей, носив назву Аммонитяни. Історично підтверджений факт його існування як нації та їхнього поклоніння культу Молоха.
Де зараз живуть їхні нащадки? Цей древній народ безслідно зник.
А Ізраїль, який існував одночасно з Аммонитянами, і сьогодні не має на своїй землі жодного інтернату, в якому виховуються діти, та залишається однією з найпотужніших націй у світі.
Якщо ви забажаєте всиновити дитину, живучи в Ізраїлі, то зустрінетесь з тим, що це, по-перше, дуже дороге задоволення, а, по-друге, – будете чекати в черзі понад шість років.
У чому тут секрет? Дитина – найбільша цінність сильної нації!
Юрій МАРИНЧАК,
голова правління Альянсу «Україна без сиріт»
